16)Чергуваня звуків.Найдавніші чергування голосних у дієсл.Коренях ,в імен.Коренях,суфіксах

Основні історичні чергування голосних. Чергування [О] та [Е] з [І]. Чергування [О], [Е] з нулем звука. Чергування [О] з [Е] після Ж, Ч, Дж та [й]

Чергування

Приклад

[е] :[о] нести -- носити, везти--возити

[і]: [а] сідати -- садити, лізти -- лазити

[о] : [а] ломити -- ламати, допомогти -- допомагати,

[е]: [і] летіти - літати, текти - витікати

[е] : [о] беру - брати, терти – тру

Правило

У закритих складах чергування відбувається:

• При словозміні

• При словотворенні

2.Чергування немає:

• коли о,е вставні або випадні

• у групах -оло-, -оро-, -еле-, -ере-

• у родовому відмінку множини іменників середнього роду на -енн(я)

• в абревіатурах і похідних

• у словах іншомовного походження

Відхилення у чергуванні

1.У відкритому складі пишемо і

• у формах називного відмінка однини

• у формах родового відмінка множини

• у зменшених формах іменників

• У закритому складі пишемо о, е

• у формах -оро-, -оло- у іменниках переважно жіночого роду

у родовому відмінку множини низки іменників жіночого род

17)Чергування [о] ,[е],-[і].Випадки відсутності цього чергування.

Чергування /о/,/е/ з /і/ є найхарактернішою фонетичною рисою,що відрізняє українську мову від інших словянських.У сучасній літературній мові це чергування дуже поширене; /о/,та /е/ у відкритому складі відповідно змінюються на /і/ у закритому складі.

Чергування /о/,/е/ з /і/ відбувається урізних формах того самого слова та в різних словах спільного кореня або спільної основи.Наприклад:воза-віз,солі –сіль,осені –осінь.

Фонеми /о/,/е/ не завжди змінювалися на /і/.Не чергуються вони з /і/ у таких випадках:

1.Коли о та е випадні: день-дня,лісок-ліска.

2.Уповноголосних формах–оро-,-оло-,-ере-,-еле- між приголосними:ворон,мороз,берез,шелест

3.У групах –ор-,-ер-,-ов- між приголосними:горб,шерсть шовк.

4.У складних словах зі словотворчими частинами –вод,-воз,-нос,-роб,-ход з наголошеним

[о] :паровоз,хлібороб,скороход.

5.У суфіксах–очк-,-ечк-,--оньк-,-еньк-,есеньк-,-енк-,-тель-: діжечка,цінитель,гарнесенький,кізочка

6.У словах іншомовного походження: атом,альбом,шофер.Однак у деяких давно апозичених словах /о/ чергується з /і/ за загальним законом,що діє в українській мові:дроту-дріт,школа-шкіл,паперу-папір.

7.Уряді слів книжного походження та в деяких нових словах,запозичених з російськї мови:закон,народ,вирок.Немає чергування /о/,/е/ з /і/ у прізвищах: Артемовський,Котляревский,Петровський.

Чергування О,е після шиплячих та й

У сучасній українській мові після шиплячих /ж/,/ч/,ш/,дж/ та /й/ вживаються /е/ та /о/. Наприклад:вечеря-вчора,шести-шостий,лієчка-лійок.

Фонема /е/ виступає після шиплячих та /й/ тоді,коли стоїть перед голосними /е/,/і/ та /и/,що походить з давнього /і/(/и),та перед м’якою приголосною:ввечері,пшениця,четверо,ніженька.

Фонема /о/ вважається після шиплячих та /і/ перед твердою приголосною,зокрема перед складом з а,о,у та и,що походить з давнього ы:ручок,гайок,жовтий,чого,щока.

Послідовність чергування голосних /о/,/е/ після шиплячих та /й/ іноді порушується.Це буває в таких випадках:

1.Уряді відмінкових форм іменників під впливом інших іменників,у яких /о/ не стоїть після шиплячих:свіжості,більшості(бо молодості).

2.За аналогією до форм іменників,у яких /о/ після шиплячої стоїть перед твердою приголосною на щоці(бо щока),у пшоні(бо пшоно).

3.У дієприкметниках та прикметникових формах:свіжею,рожевий,ходжений.

4.Укнижках і запозичених слова:чек,жетон,шеф,жертва,жовтий.

5.У деяких словах фонема /е/ після шиплячих закріпилася за традицією:чекати,черпати,щезати,чепурний.