12)Асиміляція і дисиміляція приголосних

Асиміляцією називають уподібнення одного звука-іншому в тому самому слові(найчастіше)або між словами,наприклад:дзвінкі приголосні перед глухими оголошуються,а глухі під впливом дзвінких звучать дзвінко:вогкий вимовляємо [вохкиі]

За напрямком асиміляція буває регресивною і прогресивною.

Регресивна асиміляція простежується тоді,коли наступна фонема пливає на попередню,наприклад:кігті [к’іхт’і].Прогресивною асиміляцією називається явище,коли попередня фонема впливає на наступну,наприклад:стіна [с’т’у їна].

Регресивна асиміляція в СУМ буває:а)за дзвінкістю і глухістю приголосних;б)за місцем і способом утворення їх;в)за м’якістю.

За дзвінкістю і глухістю

1)Полягає в тому,що дзвінкі приголосні перед глухими уподібнюються глухими і висловлюються глухо

2)Глухі приголосні уподібнюються дзвінкими і висловлюються дзвінко.

За місцем і способом утворення асимілюються:

1)передньоязикові; 2)здебільшого щілинні .Зубні приголосні уподібнюються шиплячими:безжурний – [бе ж:урний];шиплячі-зубними:см’єшся-[c’мійес’:а];проривна (т)-шиплячим (ч) і (ш):заквітчаний-[закв’іч:аний].

Асиміляція за місцем і способом утворення на письмі не передається,крім написання -щ- для позначення шч із сч (щастя ,ліщина,піщаний),чч для позначення сполучення,утвореного із [ц,ч] (Вінниччина,Туреччина,козаччина),а також –жч- із з+ч (показ+чик-покажчик,близ+чий-ближчий).

Наслідки

Регресивної асиміляції 13.Прогресивної асиміляції

Є пом’якшення приголосних є подовження приголосних на письмі

/д’/,/т’/,/з’/,/дз’/,/с’/,/ц’/,/л’/,/н’/ де давнє і повністю уподібнилося до

Перед наступними м’якими приголосними: попереднього приголосного: пісня- [п’іс’н’а] жит’:а-жить /и/йє-жит’йе-життє- життя

Дисиміляція- це розподібнення звуків,фонетичне явище,протилежне асиміляції.

Дисиміляція спостерігається в таких випадках:

1)Зміна /кт/ на /хт/:кто-хто.

2)/сш/,/жш/ змінилися на /шч/ і /жч/при творенні вищого ступеня прикметників:висший-вишший-вишчий.

3)Зміна /чн/ на /шн/ у деяких давніх словах:мірошник(із мьрочьникь)

4)Розподібнення двох однакових фонем при творенні інфінітива від коренів,що закінчуються на д,т. Внаслідок цього виникли чергування /д/-/с/,/т/-/с/:веду –вести,бреду-брести.

15)Спрощення в групах приголосних

Збіг кількох приголосних утруднює вимову,а тому важкі для вимови групи приголосних фонем мають здатність спрощуватися(одна з приголосних фонем випадає).Найчастіше спрощуються такі групи приголосних:

ждн-жн:тиждень-тижня

здн-зн:виїздити-виїзний

стн-сн:честь-чесний

стл-сл:щастя-щасливий

слн-сн:ремесло-ремісник

стц-сц:містити-місце

лнц-нц:сонце(із сьлньце)

рдц-рц:серденько-серце

сткл-скл:скло(із стекло)

рнч-нч:горно-гончар

скн-сн:тиск-тиснути

зкн-зн:бризкати-бризнути

Другу групу спрощеньстановлятть ті,що зустрічаються в усному мовленні,а на письмі не передаються:баластний,контрастний,форпостний і подібні слова іншомовного походження.

Условах іншомовного походження та в ряді форм при змінні слова спрощення прголоснихмна письмі не передається:студентський(вимовляємо:[студен’с’кий] та ін.Явище спрощення приголосних фонем посилює милозвучність української мови..