- •Сесія з сучасної української мови
- •1.Мова як суспільне явище. Походження мови.
- •2. Функції мови. Мова, мовлення і мислення.
- •3.Походження і розвиток української мови, її місце серед інших слов'янських мов.
- •4. Виникнення і розвиток письма. Роль писемності в житті суспільства.
- •5.Українська мова― національна мова українського народу, державна мова України. Норми літературної мови. Роль і.П.Котляревського, т.Г.Шевченка у становленні української літературної мови.
- •6.Фонетика як розділ мовознавства. Предмет і завдання. Творення звуків. Будова мовленнєвого апарата людини.
- •8.Наголос. Характер українського наголосу.
- •9.Фонема як функціональна одиниця мови. Відношення між звуками і фонемою.
- •11)Класифікація приголосних звуків
- •12)Асиміляція і дисиміляція приголосних
- •За дзвінкістю і глухістю
- •За місцем і способом утворення асимілюються:
- •Наслідки
- •15)Спрощення в групах приголосних
- •16)Чергуваня звуків.Найдавніші чергування голосних у дієсл.Коренях ,в імен.Коренях,суфіксах
- •17)Чергування [о] ,[е],-[і].Випадки відсутності цього чергування.
- •18.Чергування [у]-[в],[і]-[й].Чергування приголосних звуків при словозміні та словотворенні,у дієслівних коренях,в особових формах дієслів.
- •19.Фонетичеа транскрипція. Фонетичний аналіз слів.
- •20. Графіка.Український алфавіт.Буква як умовне позначення звука.З історії виникнення письма у східних-словян.Співввідношення між голосними,приголосними звуками та буквами на їх позначення.
- •21. Співвідношення між буквами українського алфавіту і звуками
- •22. Орфоепія як розділ мовознавства.Орфоепічні норми.Вимова голосних,при голосних та звукосполучень.Норми наголошування слів в українській мові
- •Вимова голосних
- •23.Українська орфографія.Поняття про орфограму.Принципи українського правопису.
- •Основні принципи української орфографії
- •Орфограма
- •24. Правопис м’якого знаку та апострофа Правопис м’якого знаку Вживання м'якого знака
- •Вживання апострофа
- •М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •25.Правопис Префіксів
- •26.Правопис суфіксів Правопис голосних у суфіксах
- •Прикметникові суфікси
- •27.Правопис слів іншомовного походження
- •28. Вживання великої літери
- •29.Правила переносу слів
- •30.Лексикологія. Предмет лексикологій, її розділи. Слово,як одиниця мови.Значення слова і поняття.
- •34)Синоніми,їх типи
- •35)Пароніми.Антоніми,їх різновиди.
- •36)Типи омонімів:повні і неповні
- •37)Історизми.Архаїзми.Неологізми
- •38)Діалектизми.Терміни.Професіоналізми
- •39)Склад лексики з погляду походження: індоєвропейська,спільнослов*янська,східнослов*янська,власне українська
- •41.Склад лексики укр..Мови із її стилістичного погляду.Науково-термінологічна,виробничо-професійна
- •42) Склад лексики укр..Мови із її стилістичного погляду.Адміністративно-ділова,емоційно забарвлена
- •43)Фразеологія. Джерела фразеології
- •Джерела укр..Фразеології:
- •44)Фразеологічні одиниці,їх класифікація Основні групи:
- •41. Фразеологічні одиниці. Їх класифікація.
- •Класифікація фразеологічних одиниць за Виноградовим (семантична)
- •1) Ідіоми, або ідіоматичні словосполучення;
- •2) Фразеологічні одиниці.
- •43. Правопис прізвищ, географічних назв.
- •44. Правопис часток не, ні.
- •45. Загальновживана лексика, соціально-політична лексика, специфічно-побутова.
- •46. Просторічна лексика. Діалектизми та жаргонізми. Вузьковживана лексика.
- •47. Запозичення з давньогрецької, латинської та тюрської мов.
- •48. Запозичення з західноєвропейських мов. Інтернаціоналізми. Засвоєння слів із західноєвропейських мов
8.Наголос. Характер українського наголосу.
Наголосом називається посилення голосу на одному зі складів. Якщо в слові є два або більше складів, то один з них вимовляється з більшою силою і довготою, ніж інші. Наприклад у слові мирний з більшою силою і довготою вимовляється перший склад, у слові долина― другий, а у слові садівник ― третій.
Звук і склад, які на які падає наголос, називаються наголошеними, а всі інші голосні звуки і склади в слові ― ненаголошеними. Не всі слова мають наголос.
Наголос в українській мові вільний, бо він не закріплений за якимось постійним місцем у словах. Наприклад: праця, світло, гарний (наголос на першому складі), коваль, дівчата, писати (наголос на другому складі), малювати, працювати, перетворювач (наголос на третьому складі), підстерегти (наголос на четвертому складі).
У межах окремого слова наголос в укр. Мові або рухомий, тобто він може змінювати своє місце в різних формах слова(поле―поля, сторінка― сторінки), або постійний, якщо в усіх формах слова припадає на той самий склад(фабрика, фабрику,фабрикам; завод, заводамЮ заводів). За допомогою наголосу часто розрізняють лексичне значення та граматичні форми слів: замок―замок, приклад―приклад, батьків―батьків, сестри―сестри.
9.Фонема як функціональна одиниця мови. Відношення між звуками і фонемою.
Звукові одиниці мови, що їх використовують для розрізнення слів та граматичних форм, називаються ФОНЕМАМИ.
Фонема― найпростіша, найменша, неподільна одиниця звукової мови, один з основних звуків, що легко виділяються з мовного потоку. Фонема як і будь-яка одиниця мови, служить одній меті― спілкуванню. На відміну від морфем, слів, речень, фонема не може служити безпосереднім засобом спілкування, але вона бере участь у спілкуванні.
Поєднуючись між собою, фонеми впливають одна на одну. Тоді виникають різні варіанти фонеми. Наприклад, фонема(е) може вимовлятися з наближенням до фонеми (и) : (е), і тоді маємо її варіант, а фонема (и) може наближатись у вимові до фонеми (е): (и ). Це залежить від наголосу, місця розташування, сполучення з іншими фонемами: тече (те че), учень (уче н ).
11)Класифікація приголосних звуків
Звучність |
Спосіб творення |
Участь голосу |
Місце творення |
||||
Губні |
Передньо- язикові |
Середньо- язикові |
Задньо- язикові |
Глоткові |
|||
Шумні |
проривні |
Глухі дзвінкі |
П б |
Т,тʹ |
|
К г |
|
щілинні |
Глухі дзвінкі |
ф |
С,ш,сʹ,з,ж,зʹ |
|
х |
г |
|
африкати |
Глухі дзвінки |
|
Ц,ч,цʹ,дз,дж,дз |
|
|
|
|
Сонорні |
Зімкнено- прохідні |
носові |
м |
Н,нʹ |
|
|
|
плавні |
|
|
|
|
|
||
Щілинні |
в |
|
й |
|
|
||
Дрижачі |
|
Р,рʹ |
|
|
|
||
