8.Наголос. Характер українського наголосу.

Наголосом називається посилення голосу на одному зі складів. Якщо в слові є два або більше складів, то один з них вимовляється з більшою силою і довготою, ніж інші. Наприклад у слові мирний з більшою силою і довготою вимовляється перший склад, у слові долина― другий, а у слові садівник ― третій.

Звук і склад, які на які падає наголос, називаються наголошеними, а всі інші голосні звуки і склади в слові ― ненаголошеними. Не всі слова мають наголос.

Наголос в українській мові вільний, бо він не закріплений за якимось постійним місцем у словах. Наприклад: праця, світло, гарний (наголос на першому складі), коваль, дівчата, писати (наголос на другому складі), малювати, працювати, перетворювач (наголос на третьому складі), підстерегти (наголос на четвертому складі).

У межах окремого слова наголос в укр. Мові або рухомий, тобто він може змінювати своє місце в різних формах слова(поле―поля, сторінка― сторінки), або постійний, якщо в усіх формах слова припадає на той самий склад(фабрика, фабрику,фабрикам; завод, заводамЮ заводів). За допомогою наголосу часто розрізняють лексичне значення та граматичні форми слів: замок―замок, приклад―приклад, батьків―батьків, сестри―сестри.

9.Фонема як функціональна одиниця мови. Відношення між звуками і фонемою.

Звукові одиниці мови, що їх використовують для розрізнення слів та граматичних форм, називаються ФОНЕМАМИ.

Фонема― найпростіша, найменша, неподільна одиниця звукової мови, один з основних звуків, що легко виділяються з мовного потоку. Фонема як і будь-яка одиниця мови, служить одній меті― спілкуванню. На відміну від морфем, слів, речень, фонема не може служити безпосереднім засобом спілкування, але вона бере участь у спілкуванні.

Поєднуючись між собою, фонеми впливають одна на одну. Тоді виникають різні варіанти фонеми. Наприклад, фонема(е) може вимовлятися з наближенням до фонеми (и) : (е), і тоді маємо її варіант, а фонема (и) може наближатись у вимові до фонеми (е): (и ). Це залежить від наголосу, місця розташування, сполучення з іншими фонемами: тече (те че), учень (уче н ).

11)Класифікація приголосних звуків

Звучність	Спосіб творення	Участь голосу	Місце творення
			Губні	Передньо- язикові	Середньо- язикові	Задньо- язикові	Глоткові
Шумні	проривні	Глухі дзвінкі	П б	Т,тʹ		К г
	щілинні	Глухі дзвінкі	ф	С,ш,сʹ,з,ж,зʹ		х	г
	африкати	Глухі дзвінки		Ц,ч,цʹ,дз,дж,дз
Сонорні	Зімкнено- прохідні	носові	м	Н,нʹ
		плавні
	Щілинні		в		й
	Дрижачі			Р,рʹ