43. Правопис прізвищ, географічних назв.

Українські прізвища, імена людей і власні геогра­фічні назви пишуться відповідно до вимови і за правилами написання загальних назв. Найголовніші правила право­пису прізвищ і географічних назв, що походять з мов наро­дів колишнього СРСР і мов зарубіжних народів (відповід­но до їх російського написання),* такі:

1. Російське е після приголосних передається буквою е: Александров, Бестужев, Лермонтов, Чапек; Лена, Верхоянськ.

2. Буква е передається буквою є:

а) на початку слова, всередині після голосних, а також при роздільній вимові після приголосного: Єршов, Єнісей; Достоєвський, Кол­гуєв; Аркадьев, Єгор’євськ;

б) після лриголосних (крім шиплячих і ц) у суфіксах -ев-, -єєв російських прізвищ і утворених від них геогра­фічних назв: Лазарев, Тургенев, Алексєєв, Рилєєв, море Лаптєвых, але Грошев, Плещеев;

в) якщо російському е в корені слова відповідає українське і (тобто на місці колишнього Ь): Бєлінський (пор.: рос. белый і укр. білий), Лєсков, Бєлгород, Вєтка.

3. Російське ё передається так:

а) буквами йо на почат­ку слова і всередині, коли буква ё позначає йо; Йолкін, Окайомов, Соловйов;

б) коли ё позначає звук о після м’якого приголосного, пишеться ьо: Алфьоров, Новосьолов, Будьонний, Дьомін;

в) під наголосом після шиплячих пишеться о: Лихачов, Обручов, Свищов.

4. Російське и передається так:

а) буквою і на початку слів і після приголосних: Іванов, Ісаєв, Іжевськ, Іркутськ; Ніколаев, Багіров, Бородіно, Челябінськ;

б) буквою ї всередині слова після голосного, апостро­фа і м’якого знака: Воїнов, Кутаїсі, Захар’їн, Мар’їно, Ільїн;

в) буквою и після шиплячих і ц перед приголосним: Чи­чиков, Кожин, Рощин, Ципін, Нальчик, Чилі, Вашингтон, Алжир; и пишеться також у прізвищах і географічних на­звах, що утворилися від імен людей та загальних назв, спільних для української і російської мов: Виноградов, Кисельов, Тихомиров, Кисловодськ, Липецьк;

г) буква и пишеться у префіксі при- і суфіксах -шс, -ич: Пришвін, Привалов, Ботвинник, Засулич, Міцкевич.

5. Російське ы завжди передається буквою и: Черних, Циганков, Іртиш, Сиктивкар.

6. Апостроф пишеться після губних, задньоязикових і р перед буквами я, ю, е, ї, якщо ці букви позначають два звуки (я = [й] +[а] і т. д.): Завьялов, Лук’янов, Юр*ев, Дем’янськ.

7. М’який знак у прізвищах і географічних назвах пи­шеться після м’яких приголосних д, т, з, с, ц, л, н:

а) перед я, ю, е, ї: Третьяков, Панкратьев, Ульяновськ;

б) перед приголосними: Кольцов, Вольное; Льгов, Клязьма;

в) у кінці слова: Гоголь, Лось; Гомель, Тянь-Шань;

г) у суфіксах -ець, -аць, -сыс, -цьк: Глуховець, Маяков- ський, Горецький, Черепов ець, Столець, Курськ, Кузнецьк.

Правопис складних і складених географічних назв

Правила	Приклади
Окремо пишуться: 1. Географічні назви, що складаються з прикмет­ника та іменника.	Біла Церква, Зелений Мис, Західна Європа
1 2. Географічні назви й номенклатурні терміни при 1 них.	Карпатські гори. Фінська затока, Чорне море
І 3. Географічні назви, що складаються з іменника та числівника.	Гільча Друга, Перше Садове
4. Географічні назви, що становлять сполучення імені та прізвища або імені й по батькові.	село Івана Франка
Разом пишуться: 1. Географічні назви-іменники, утворені з прикметника й іменника, з’єднаних сполучним звуком.	Білопілля, Красноводськ, Новосибірськ
1 2. Назви, утворені з числівника та іменника; з’єднаних сполучним звуком.	П'ятигорськ, Семигори, Трипілля
3. Назви, утворені від дієслова у формі наказового способу.	Гуляйполе, Копайгород
І 4. Назви, утворені з двох іменників, з’єднаних сполучним звуком.	Верболози, Індокитай, але: Австро-Угорщина, Чехо-Словаччина
і 5. Назви з другою частиною -град, -город, -піль, -поль, -абад, -акан, -бург, -ленд ,-пілс, -таун, -шир, -штадт.	Волгоград, Севастополь, Петербург, Кемберленд, Кейптаун, Йоркшир -
1 6. Прикметникові форми від географічних назв.	білоцерківський (від Біла Церква), західноєвро­пейський (від Західна Європа), чорноморський (від Чорне море)
Через дефіс пишуться: 1. Географічні назви, утворені з двох іменників (без сполучного звука) і похідні від них прикметники.	Орєхово-Зуєво, Рава-Руська, Пуща-Водиця, Чехо-Словаччина
2. Географічні назви, утворені з двох імен, або імені та прізвища і похідні від них прикметники.	Андрієво-Іванівка - андрісво-іванівський, Івано- Франківськ - івано-франківський, Петро- Павлівськ - петро-павлівський
3. Географічні назви, утворені з іншомовних пов- нозначних слів та похідні від них прикметники.	Буенос-Айрес, Іссик-Куль, Ріо-Негро
4. Географічні назви з першими складовими частинами соль-, спас-, усть-, вест-, іст-, нью-, санкт-, сан-, сант-, сен-, сент- і кінцевими -ривер, -сіті, -сквер, -стрит, -фіорд та похідні від них прикметники.	Усть-Каменогорськ, Вест-Індія, Сан-Сальвадор, Сент-Луїс, Атлантик-Сіті, Сахо-сквер, нью-йоркський, фолл-риверський
5. Географічні назви, що поєднуються прийменниками, сполучниками, частками, артиклями.	Ростов-на-Дону, Ла-Манш, Лас-Вегас