- •Сесія з сучасної української мови
- •1.Мова як суспільне явище. Походження мови.
- •2. Функції мови. Мова, мовлення і мислення.
- •3.Походження і розвиток української мови, її місце серед інших слов'янських мов.
- •4. Виникнення і розвиток письма. Роль писемності в житті суспільства.
- •5.Українська мова― національна мова українського народу, державна мова України. Норми літературної мови. Роль і.П.Котляревського, т.Г.Шевченка у становленні української літературної мови.
- •6.Фонетика як розділ мовознавства. Предмет і завдання. Творення звуків. Будова мовленнєвого апарата людини.
- •8.Наголос. Характер українського наголосу.
- •9.Фонема як функціональна одиниця мови. Відношення між звуками і фонемою.
- •11)Класифікація приголосних звуків
- •12)Асиміляція і дисиміляція приголосних
- •За дзвінкістю і глухістю
- •За місцем і способом утворення асимілюються:
- •Наслідки
- •15)Спрощення в групах приголосних
- •16)Чергуваня звуків.Найдавніші чергування голосних у дієсл.Коренях ,в імен.Коренях,суфіксах
- •17)Чергування [о] ,[е],-[і].Випадки відсутності цього чергування.
- •18.Чергування [у]-[в],[і]-[й].Чергування приголосних звуків при словозміні та словотворенні,у дієслівних коренях,в особових формах дієслів.
- •19.Фонетичеа транскрипція. Фонетичний аналіз слів.
- •20. Графіка.Український алфавіт.Буква як умовне позначення звука.З історії виникнення письма у східних-словян.Співввідношення між голосними,приголосними звуками та буквами на їх позначення.
- •21. Співвідношення між буквами українського алфавіту і звуками
- •22. Орфоепія як розділ мовознавства.Орфоепічні норми.Вимова голосних,при голосних та звукосполучень.Норми наголошування слів в українській мові
- •Вимова голосних
- •23.Українська орфографія.Поняття про орфограму.Принципи українського правопису.
- •Основні принципи української орфографії
- •Орфограма
- •24. Правопис м’якого знаку та апострофа Правопис м’якого знаку Вживання м'якого знака
- •Вживання апострофа
- •М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •25.Правопис Префіксів
- •26.Правопис суфіксів Правопис голосних у суфіксах
- •Прикметникові суфікси
- •27.Правопис слів іншомовного походження
- •28. Вживання великої літери
- •29.Правила переносу слів
- •30.Лексикологія. Предмет лексикологій, її розділи. Слово,як одиниця мови.Значення слова і поняття.
- •34)Синоніми,їх типи
- •35)Пароніми.Антоніми,їх різновиди.
- •36)Типи омонімів:повні і неповні
- •37)Історизми.Архаїзми.Неологізми
- •38)Діалектизми.Терміни.Професіоналізми
- •39)Склад лексики з погляду походження: індоєвропейська,спільнослов*янська,східнослов*янська,власне українська
- •41.Склад лексики укр..Мови із її стилістичного погляду.Науково-термінологічна,виробничо-професійна
- •42) Склад лексики укр..Мови із її стилістичного погляду.Адміністративно-ділова,емоційно забарвлена
- •43)Фразеологія. Джерела фразеології
- •Джерела укр..Фразеології:
- •44)Фразеологічні одиниці,їх класифікація Основні групи:
- •41. Фразеологічні одиниці. Їх класифікація.
- •Класифікація фразеологічних одиниць за Виноградовим (семантична)
- •1) Ідіоми, або ідіоматичні словосполучення;
- •2) Фразеологічні одиниці.
- •43. Правопис прізвищ, географічних назв.
- •44. Правопис часток не, ні.
- •45. Загальновживана лексика, соціально-політична лексика, специфічно-побутова.
- •46. Просторічна лексика. Діалектизми та жаргонізми. Вузьковживана лексика.
- •47. Запозичення з давньогрецької, латинської та тюрської мов.
- •48. Запозичення з західноєвропейських мов. Інтернаціоналізми. Засвоєння слів із західноєвропейських мов
43. Правопис прізвищ, географічних назв.
Українські прізвища, імена людей і власні географічні назви пишуться відповідно до вимови і за правилами написання загальних назв. Найголовніші правила правопису прізвищ і географічних назв, що походять з мов народів колишнього СРСР і мов зарубіжних народів (відповідно до їх російського написання),* такі:
Російське е після приголосних передається буквою е: Александров, Бестужев, Лермонтов, Чапек; Лена, Верхоянськ.
Буква е передається буквою є:
а) на початку слова, всередині після голосних, а також при роздільній вимові після приголосного: Єршов, Єнісей; Достоєвський, Колгуєв; Аркадьев, Єгор’євськ;
б) після лриголосних (крім шиплячих і ц) у суфіксах -ев-, -єєв російських прізвищ і утворених від них географічних назв: Лазарев, Тургенев, Алексєєв, Рилєєв, море Лаптєвых, але Грошев, Плещеев;
в) якщо російському е в корені слова відповідає українське і (тобто на місці колишнього Ь): Бєлінський (пор.: рос. белый і укр. білий), Лєсков, Бєлгород, Вєтка.
Російське ё передається так:
а) буквами йо на початку слова і всередині, коли буква ё позначає йо; Йолкін, Окайомов, Соловйов;
б) коли ё позначає звук о після м’якого приголосного, пишеться ьо: Алфьоров, Новосьолов, Будьонний, Дьомін;
в) під наголосом після шиплячих пишеться о: Лихачов, Обручов, Свищов.
Російське и передається так:
а) буквою і на початку слів і після приголосних: Іванов, Ісаєв, Іжевськ, Іркутськ; Ніколаев, Багіров, Бородіно, Челябінськ;
б) буквою ї всередині слова після голосного, апострофа і м’якого знака: Воїнов, Кутаїсі, Захар’їн, Мар’їно, Ільїн;
в) буквою и після шиплячих і ц перед приголосним: Чичиков, Кожин, Рощин, Ципін, Нальчик, Чилі, Вашингтон, Алжир; и пишеться також у прізвищах і географічних назвах, що утворилися від імен людей та загальних назв, спільних для української і російської мов: Виноградов, Кисельов, Тихомиров, Кисловодськ, Липецьк;
г) буква и пишеться у префіксі при- і суфіксах -шс, -ич: Пришвін, Привалов, Ботвинник, Засулич, Міцкевич.
Російське ы завжди передається буквою и: Черних, Циганков, Іртиш, Сиктивкар.
Апостроф пишеться після губних, задньоязикових і р перед буквами я, ю, е, ї, якщо ці букви позначають два звуки (я = [й] +[а] і т. д.): Завьялов, Лук’янов, Юр*ев, Дем’янськ.
М’який знак у прізвищах і географічних назвах пишеться після м’яких приголосних д, т, з, с, ц, л, н:
а) перед я, ю, е, ї: Третьяков, Панкратьев, Ульяновськ;
б) перед приголосними: Кольцов, Вольное; Льгов, Клязьма;
в) у кінці слова: Гоголь, Лось; Гомель, Тянь-Шань;
г) у суфіксах -ець, -аць, -сыс, -цьк: Глуховець, Маяков- ський, Горецький, Черепов ець, Столець, Курськ, Кузнецьк.
Правопис складних і складених географічних назв
Правила |
Приклади |
Окремо пишуться: 1. Географічні назви, що складаються з прикметника та іменника. |
Біла Церква, Зелений Мис, Західна Європа |
1 2. Географічні назви й номенклатурні терміни при 1 них. |
Карпатські гори. Фінська затока, Чорне море |
І 3. Географічні назви, що складаються з іменника та числівника. |
Гільча Друга, Перше Садове |
4. Географічні назви, що становлять сполучення імені та прізвища або імені й по батькові. |
село Івана Франка |
Разом пишуться: 1. Географічні назви-іменники, утворені з прикметника й іменника, з’єднаних сполучним звуком. |
Білопілля, Красноводськ, Новосибірськ |
1 2. Назви, утворені з числівника та іменника; з’єднаних сполучним звуком. |
П'ятигорськ, Семигори, Трипілля |
3. Назви, утворені від дієслова у формі наказового способу. |
Гуляйполе, Копайгород |
І 4. Назви, утворені з двох іменників, з’єднаних сполучним звуком. |
Верболози, Індокитай, але: Австро-Угорщина, Чехо-Словаччина |
і 5. Назви з другою частиною -град, -город, -піль, -поль, -абад, -акан, -бург, -ленд ,-пілс, -таун, -шир, -штадт. |
Волгоград, Севастополь, Петербург, Кемберленд, Кейптаун, Йоркшир - |
1 6. Прикметникові форми від географічних назв. |
білоцерківський (від Біла Церква), західноєвропейський (від Західна Європа), чорноморський (від Чорне море) |
Через дефіс пишуться: 1. Географічні назви, утворені з двох іменників (без сполучного звука) і похідні від них прикметники. |
Орєхово-Зуєво, Рава-Руська, Пуща-Водиця, Чехо-Словаччина |
2. Географічні назви, утворені з двох імен, або імені та прізвища і похідні від них прикметники. |
Андрієво-Іванівка - андрісво-іванівський, Івано- Франківськ - івано-франківський, Петро- Павлівськ - петро-павлівський |
3. Географічні назви, утворені з іншомовних пов- нозначних слів та похідні від них прикметники. |
Буенос-Айрес, Іссик-Куль, Ріо-Негро |
4. Географічні назви з першими складовими частинами соль-, спас-, усть-, вест-, іст-, нью-, санкт-, сан-, сант-, сен-, сент- і кінцевими -ривер, -сіті, -сквер, -стрит, -фіорд та похідні від них прикметники. |
Усть-Каменогорськ, Вест-Індія, Сан-Сальвадор, Сент-Луїс, Атлантик-Сіті, Сахо-сквер, нью-йоркський, фолл-риверський
|
5. Географічні назви, що поєднуються прийменниками, сполучниками, частками, артиклями. |
Ростов-на-Дону, Ла-Манш, Лас-Вегас |
