- •Сесія з сучасної української мови
- •1.Мова як суспільне явище. Походження мови.
- •2. Функції мови. Мова, мовлення і мислення.
- •3.Походження і розвиток української мови, її місце серед інших слов'янських мов.
- •4. Виникнення і розвиток письма. Роль писемності в житті суспільства.
- •5.Українська мова― національна мова українського народу, державна мова України. Норми літературної мови. Роль і.П.Котляревського, т.Г.Шевченка у становленні української літературної мови.
- •6.Фонетика як розділ мовознавства. Предмет і завдання. Творення звуків. Будова мовленнєвого апарата людини.
- •8.Наголос. Характер українського наголосу.
- •9.Фонема як функціональна одиниця мови. Відношення між звуками і фонемою.
- •11)Класифікація приголосних звуків
- •12)Асиміляція і дисиміляція приголосних
- •За дзвінкістю і глухістю
- •За місцем і способом утворення асимілюються:
- •Наслідки
- •15)Спрощення в групах приголосних
- •16)Чергуваня звуків.Найдавніші чергування голосних у дієсл.Коренях ,в імен.Коренях,суфіксах
- •17)Чергування [о] ,[е],-[і].Випадки відсутності цього чергування.
- •18.Чергування [у]-[в],[і]-[й].Чергування приголосних звуків при словозміні та словотворенні,у дієслівних коренях,в особових формах дієслів.
- •19.Фонетичеа транскрипція. Фонетичний аналіз слів.
- •20. Графіка.Український алфавіт.Буква як умовне позначення звука.З історії виникнення письма у східних-словян.Співввідношення між голосними,приголосними звуками та буквами на їх позначення.
- •21. Співвідношення між буквами українського алфавіту і звуками
- •22. Орфоепія як розділ мовознавства.Орфоепічні норми.Вимова голосних,при голосних та звукосполучень.Норми наголошування слів в українській мові
- •Вимова голосних
- •23.Українська орфографія.Поняття про орфограму.Принципи українського правопису.
- •Основні принципи української орфографії
- •Орфограма
- •24. Правопис м’якого знаку та апострофа Правопис м’якого знаку Вживання м'якого знака
- •Вживання апострофа
- •М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •25.Правопис Префіксів
- •26.Правопис суфіксів Правопис голосних у суфіксах
- •Прикметникові суфікси
- •27.Правопис слів іншомовного походження
- •28. Вживання великої літери
- •29.Правила переносу слів
- •30.Лексикологія. Предмет лексикологій, її розділи. Слово,як одиниця мови.Значення слова і поняття.
- •34)Синоніми,їх типи
- •35)Пароніми.Антоніми,їх різновиди.
- •36)Типи омонімів:повні і неповні
- •37)Історизми.Архаїзми.Неологізми
- •38)Діалектизми.Терміни.Професіоналізми
- •39)Склад лексики з погляду походження: індоєвропейська,спільнослов*янська,східнослов*янська,власне українська
- •41.Склад лексики укр..Мови із її стилістичного погляду.Науково-термінологічна,виробничо-професійна
- •42) Склад лексики укр..Мови із її стилістичного погляду.Адміністративно-ділова,емоційно забарвлена
- •43)Фразеологія. Джерела фразеології
- •Джерела укр..Фразеології:
- •44)Фразеологічні одиниці,їх класифікація Основні групи:
- •41. Фразеологічні одиниці. Їх класифікація.
- •Класифікація фразеологічних одиниць за Виноградовим (семантична)
- •1) Ідіоми, або ідіоматичні словосполучення;
- •2) Фразеологічні одиниці.
- •43. Правопис прізвищ, географічних назв.
- •44. Правопис часток не, ні.
- •45. Загальновживана лексика, соціально-політична лексика, специфічно-побутова.
- •46. Просторічна лексика. Діалектизми та жаргонізми. Вузьковживана лексика.
- •47. Запозичення з давньогрецької, латинської та тюрської мов.
- •48. Запозичення з західноєвропейських мов. Інтернаціоналізми. Засвоєння слів із західноєвропейських мов
44)Фразеологічні одиниці,їх класифікація Основні групи:
Ідіоми,або ідіоматичні словосполучення(робити з мухи слона,бити байдики,кров з молоком,залишитися з носом).
Фразеологічні одиниці.
Ідіоми-це стійкі звороти мови,лексичне значення яких яких сприймається як неподільне ціле.Їх зміст не збігається із лексичним значенням слів,що входять до них. Дослівними мовами не перекладаються.
Фразеологічні одиниці-це такі сполучення слів,які характеризуються смисловою єдністю,але складові частини яких легко виділяються:прислів*я,приказки,крилаті вислови).х-
41. Фразеологічні одиниці. Їх класифікація.
Фразеологія — розділ мовознавства, в якому вивчаються лексично неподільні поєднання слів. Фразеологією називають також сукупність властивих мові усталених зворотів і висловів.
Об’єктом дослідження фразеології як розділу мовознавства є стійкі вислови, їх семантика, структура, походження, роль у мові, взаємозв’язок з іншими мовними одиницями, зокрема словом і реченням.
Одиниця фразеологічної системи називається фразеологізмом (лексико-граматична єдність двох і більше граматично оформлених компонентів).
Наприклад: клювати носом (дрімати), дивитись крізь пальці {не помічати), накивати п’ятами (втекти), Товкти воду в ступі (марно гаяти час, займатись чимось безрезультатним) Зірвати маску (показати свою суть) Підкручувати гайки (Посилювати вимоги до кого-небудь)
Особливості фразеологізму:
лексичне значення виражахється сполученням кількох слів, значення фразеологізму єдине.
постійне відтворювання одного й того самого компонентного складу.
характеризуються стійкістю граматичних категорій.
слова у складі фразеологізмів мають часто переносне значення.
контекстуальна обумовленість вживання.
Є ріхні класифікації фразеологічних одиниць.
Класифікація фразеологічних одиниць за Виноградовим (семантична)
В основі вітчизняної концепції класифікації ФО лежить семантична класифікація, яку запропонував російський мовознавець В.В.Виноградов. Він виділив три типи ФО: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення.
Фразеологічні зрощення — семантично неподільні ФО, у яких цілісне значення невмотивоване, тобто не випливає із значень компонентів (бити байдики, точити ляси, собаку з’їсти, дати драла, врізати дуба).
Фразеологічні єдності — тематично неподільні одиниці, але цілісне значення їх певною мірою мотивоване значенням компонентів (тримати камінь за пазухою, не нюхати пороху, прикусити язика, зітерти (розтерти, стерти) на порох (зітерти в порох, на прах)).
Фразеологічні сполучення — це такі стійкі мовні звороти, які не є «безумовними семантичними одиницями», оскільки характеризуються певною самостійністю складових части. Одне слово у фразеологічному сполученні є стрижневим й не може бути замінене іншим, а ті слова, що його характеризують, допускають взаємну заміну чи підстановку (бере досада (зло, страх, жаль); порушити питання (справу, проблему); не сходити з язика (уст).
Зберігши три основні класи фразеологічних одиниць за схемою В. В. Виноградова, М. М. Шанський виділив четвертий клас —фразеологічні вирази, до яких належать «такі стійкі в своєму складі і вживанні фразеологічні звороти, які не тільки є семантично подільними, але й складаються цілком із слів з вільним значенням (серйозно й надовго; Вовків боятися — в ліс не ходити; Не все те золото, що блищить)»
Фразеологізми можна поділити на дві основні групи:
