44)Фразеологічні одиниці,їх класифікація Основні групи:

• Ідіоми,або ідіоматичні словосполучення(робити з мухи слона,бити байдики,кров з молоком,залишитися з носом).

• Фразеологічні одиниці.

Ідіоми-це стійкі звороти мови,лексичне значення яких яких сприймається як неподільне ціле.Їх зміст не збігається із лексичним значенням слів,що входять до них. Дослівними мовами не перекладаються.

Фразеологічні одиниці-це такі сполучення слів,які характеризуються смисловою єдністю,але складові частини яких легко виділяються:прислів*я,приказки,крилаті вислови).х-

41. Фразеологічні одиниці. Їх класифікація.

Фразеологія  — розділ мовознавства, в якому вивчаються лексично неподільні поєднання слів. Фразеологією називають також сукупність властивих мові усталених зворотів і висловів.

Об’єктом дослідження фразеології як розділу мовознавства є стійкі вислови, їх семантика, структура, походження, роль у мові, взаємозв’язок з іншими мовними одиницями, зокрема словом і реченням.

Одиниця фразеологічної системи називається фразеологізмом (лексико-граматична єдність двох і більше граматично оформлених компонентів).

Наприклад: клювати носом (дрімати), дивитись крізь пальці {не помічати), накивати п’ятами (втекти), Товкти воду в ступі (марно гаяти час, займатись чимось безрезультатним) Зірвати маску (показати свою суть) Підкручувати гайки (Посилювати вимоги до кого-небудь)

Особливості фразеологізму:

1. лексичне значення виражахється сполученням кількох слів, значення фразеологізму єдине.

2. постійне відтворювання одного й того самого компонентного складу.

3. характеризуються стійкістю граматичних категорій.

4. слова у складі фразеологізмів мають часто переносне значення.

5. контекстуальна обумовленість вживання.

Є ріхні класифікації фразеологічних одиниць.

Класифікація фразеологічних одиниць за Виноградовим (семантична)

В основі вітчизняної концепції класифікації ФО лежить семантична класифікація, яку запропонував російський мовознавець В.В.Виноградов. Він виділив три типи ФО: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення.

Фразеологічні зрощення — семантично неподільні ФО, у яких цілісне значення невмотивоване, тобто не випливає із значень компонентів (бити байдики, точити ляси, собаку з’їсти, дати драла, врізати дуба).

Фразеологічні єдності — тематично неподільні одиниці, але цілісне значення їх певною мірою мотивоване значенням компонентів (тримати камінь за пазухою, не нюхати пороху, прикусити язика, зітерти (розтерти, стерти) на порох (зітерти в порох, на прах)).

Фразеологічні сполучення — це такі стійкі мовні звороти, які не є «безумовними семантичними одиницями», оскільки характеризуються певною самостійністю складових части. Одне слово у фразеологічному сполученні є стрижневим й не може бути замінене іншим, а ті слова, що його характеризують, допускають взаємну заміну чи підстановку (бере досада (зло, страх, жаль); порушити питання (справу, проблему); не сходити з язика (уст).

Зберігши три основні класи фразеологічних одиниць за схемою В. В. Виноградова, М. М. Шанський виділив четвертий клас —фразеологічні вирази, до яких належать «такі стійкі в своєму складі і вживанні фразеологічні звороти, які не тільки є семантично подільними, але й складаються цілком із слів з вільним значенням (серйозно й надовго; Вовків боятися — в ліс не ходити; Не все те золото, що блищить)»

Фразеологізми можна поділити на дві основні групи: