41.Склад лексики укр..Мови із її стилістичного погляду.Науково-термінологічна,виробничо-професійна

Науково-термінологічна межує з виробничо-професійною,охоплюючи слова і словосполучення,які є термінами.Поширена в мові працівників наукових та науково-дослідницьких установ,у науковій літературі.З поширенням наукових знань терміни засвоюються широким колом населення і переходять до заг.вживаних:трактор,комбайн,мотор,апарат.У переносному значенні вони можуть виступати як терміни:полотно художника,залізничне полотно.

Виборничо-професійна лексика охоплює кількісно велику групу слів,що вживаються на позначення знарядь і матеріалів праці,процесів виробництва,х-них для різних професій і спеціальностей:боронування,хімічні добрива,косовиця.Ця лексика щироко представлена в спеціальних журналах,довідниках,газетах і художній літературі.

42) Склад лексики укр..Мови із її стилістичного погляду.Адміністративно-ділова,емоційно забарвлена

Словосполучення емоційна лексика досить відносне тому,що будь-яке слово може стати у відповідному реченні емоційним,сповненим почуттям.

Умови для виділення емоційних слів і словосполучень у мові:

• Здатність самого слова виражати почуття,емоції;

• Необхідність відповідного контексту або конкретної ситуації,що дають слову відповідного емоційного почуття.

Відповідно до першої умови виділяються:

• Органічно емоційні слова,що містять емоційне забарвлення-позитивне чи негативне у своєму лексичному значенні:кохання,дружба,щастя;милий,любий,щирий;ненависть,злодій.

• Слова,лексичне значення яких емоційність привноситься афіксами(суфіксами,префіксами):земелька,землиця,шнурочок,стрілочка,землище;

• Слова дитячого мовлення,здебільшого позитивно забарвлені:цяця,спатки,їстоньки;

• Органічно поетичні слова:година(час,пора),звитяги,витязь,мотиви;кедр,кипарис,топ оля(як певні символи).

Відповідно до другої умови виділяються слова емоційно нейтральні або емоційно забарвлені,,що в конкретному контексті набувають особливо емоційного звучання,навіть протилежного порівняно з основним значенням слова:Отам-то молостивії ми ненагодовану і голу застукали сердешну волю та й цькуємо.

43)Фразеологія. Джерела фразеології

Фразеологія-розділ мовознавства,що вивчає фразеологізми,тобто стійкі сполучення слів;сукупність усіх фразеологізмів у мові.

До них також належать народні прислів*я,приказки,влучні вислови видатних людей(крилаті вислови),усталені звороти типу мати на увазі,брати участь.Вони є продуктом багатовікової мовної творчості нашого народу.У багатьох давніх і сучасних фразеологізмах виражається позитивне ставлення до праці,освіти,науки,засуджують боягузтво,брехливість,нечемність.

Джерела укр..Фразеології:

• Їх переважна більшість походить з народної мови: прислів*я,приказки,вислови жартівливого характеру(піймати облизня,дати гарбуза,замовляти зуби);

• Влучні вислови видатних людей(Бути чи не бути?,Караюсь,мучаюсь,але не каюсь).

• Професійно-технічні за походженням вислови:грати першу скрипку,куй залізо,поки гаряче,на ловця і звір біжить.

• Вислови античних часів,біблійні:крокодилові сльози(фальшиве співчуття),альфа і омега(початок і кінець),берегти як зіницю ока.

• Переклади іншомовних ідіом:бути не в своїй тарілці.