37)Історизми.Архаїзми.Неологізми

Неологізми-нові слова.Вони з*являються постійно,повсякчас.

Утворюються з елементів,що існують у мові:від слів цілина,висота,бульдозер,таксі,вітамін за допомогою суф.-н-,-ник,-ист(-іст),ізація утв.слова:цілинний,цілинник,висотник,бульдозерист,таксист,вітамінізація.Широко використовуються в укр.мові значенні неологізми, тобто відомі й раніше слова,що в нових умовах набули нових значень:депутат,народний депутат.

Серед неологізмів розрізняються нео-ни загальновідомі,відомі всім,авторські(індивідуальні)-знаходяться в творах письменників,учених.Не виходять за межі художнього твору,в якому вони виступають як важливий засіб посилення образності мови.

Архаїзми-застарілі слова.Зорієнтовані на минуле та відображають його.Вживаються рідко або зовсім не вживаються у повсякденному мовленні хоч і зрозумілі сучасникам.

Лінгвістичні архаїзми-застарілі давні назви сучасних речей,ознак,явищ,дій.Серед них чимало старослов*унізмів. Поряд зархаїзмом завжди існує звичайне сучасне слово:піїт-поет,глагол-слово,прах-порох,злато-золото.

Історизми-це давні і водночас сучасні та єдині назви застарілих речей і явищ,які виникли або виникають із сучасного життя.Не мають синонімів,слів-замінників.

Архаїзми, особливо історизми,тепер здебільшого вживаються в худ.літ.,щоб відтворити колорит минулого життя,індивідуалізувати і типізувати певні риси характеру персонажів,надати зображуваним подіям відтінку певної експресії ,емоційності,тональності-урочистості,піднесеності,іронії,зневаги.

38)Діалектизми.Терміни.Професіоналізми

Діалектизми не входять до складу літ.мови.Вони характерні для мовлення осіб,переважно сільської місцевості,які не повністю оволоділи нормами літ.мови.Вживвються в художніх творах,коли надають місцевого калориту,служать засобом правдивого змалювання пейзажів,життя і праці селян,характеру персонажів,особливостей їхнього мовлення:Їх припрошували до столу,на гурячу ковбасу і на ітерниці(кров*янку).

Термін-це слово або сполучення слів,що виражає певне поняття,яке застосовується в науці,техніці мистецтві.

Словом термінологія позначають сукупність термінів певної галузі науки або всі терміни давньої мови.Найважливішою ознакою є однозначність.

Найбільше в мові термінів спеціальних,які характерні для певної галузі науки,техніки,культури(фонема,морфема;повість,романтизм;історія,феодалізм).

Є певна кількість загальних,що вживаються в будь-якій науці чи технічній галузі:аналіз,синтез,аргумент,класифікація.

39)Склад лексики з погляду походження: індоєвропейська,спільнослов*янська,східнослов*янська,власне українська

В складі лексики сучасної літ.мови природно склалися і взаємодіють дві основні групи слів-споконвічні слова і слова,що їх запозичено з різних мов.

Серед споконвічних слів,яких у суч.мові переважна більшість і які визначають національну самобутність укр..мови,виділяються такі:

1. Спільнослов*янські(праслов*янські)слова-дуже давні в нашій мові,відомі в більшості сучасних слов*янських мов.Їх частина з*явилася в період слов*янської єдності,коли слов*яни ще не поділялися на східну,південну і західну групи народів:укр. мати,польське matka,старослов.мати,англ.mather.

2. Спільносхіднослов*янські слова з*яв.тоді,коли східні слов*яни виділились в окрему групу,але ще не поділялися на росіян,українців і білорусів,становили давньоруську народність.Таких слів немає в зах. і півден.слов*янських мовах:корзина,племінник,гречка,кішка,голубий,хороший.

3. Власне українські слова-з*явилися в процесі формування і розвитку укр..мови на давньоруській онові:лелека,мрія,багаття,сіяч,смуга,сніданок,вареники,паляниця…

4. Іншомовні-ще тоді,коли східні слов*яни ,які жмлм в Києві,мали постійні контакти з багатьма народами-іранцями,тюрками,болтами…греками.