35)Пароніми.Антоніми,їх різновиди.

• Пароніми(para-біля,onyma-ім*я)-це слова,які зовнішньою формою(звучанням)близькі між собою,але мають різне або частково інше лексичне значення:абонемент(документ про право користування книжками з бібліотеки;той, хто користується абонементом)

Пароніми-слова спільнокореневі(однокореневі),завжди належать до однієї частини мови.

• Антоніми-це слова з протилежним лексичним значенням:життя-смерть,твердий-м*який.

Антонімічний ряд можливий тільки тоді,коли обидва слова,будучи повністю протилежними щодо значення,все ж мають якусь спільність:вказують на вік(молодий-старий),віддаль(далеко-близько),розмір(великий-малий).

Найбільше антонімів серед іменників,прикметників,дієслів,прислівників;мало серед займенників,прийменників.

Протилежні значення слів є співвідносними значеннями,бо одне з них передбачає інше:день-ніч, а не ранок і вечір.

Слово,що має антонім,може бути багатозначним.В антон.пару таке слово входить із якимсь одним своїм значенням:свіжий хліб-черствий хліб.

Антоніми бувають різнокореневими(основна група:рідкий густий-знизу-зверху)й однокореневі(надія-безнадія).

Антонімів не мають:

• Власних іменників(Костянтин,Львів);

• Іменники,що позначають суто конкретні речі:стіл,вікно;

• Усі числівники,деякі займенники(один,я,він);

• Галузеві(мовознавчі,хімічні)вузькоспеціальні терміни(суфікс,розчин);

• Чимало прикметників(злений,золотий),дієслів(копати,читати).

Окрему групу становлять контекстуальні.Напр.:тільки в реченнях слова чорний-тендітний,землянка-хата можуть тлумачитися як антоніми:

• У мужика руки чорні, в пані рученька тендітна;

• В мужика землянка вогка, в пані хата на помості.

Антоніми є важливим художньо-зображувальним засобом мови. Вони допомагають висловити думку точно й дохідливо,яскраво й образно.

36)Типи омонімів:повні і неповні

Різні за лексичним значенням слова звичайно складаються із різних звуків.Водночас у мові є однозвучні слова,значення яких різне.

Омоніми-це слова,які мають однаковий звуковий склад,але різні за лексичним значенням;це різні слова,а не різні значення одногои того самого слова.

Омоніми,як і багатозначні слова,становлять елементи лексичного складу мови.Тому їх мазив.лексичними.

Групи:

• Повні- слова,що збігаються в усіх граматичних формах(коса-косі-косою-косу-коси).Найбільше їх серед іменників і дієслів:лавка-малий ослон ;крамниця.

• Неповні(часткові)-не збігаються в якійсь одній граматичній основі:

• Омоніми-іменники,що різняться лише закінченнями у родовому відмінку однини: мул-мулу(на дні рік,озер,морів)і мул,мула(свійська тварина).

• Омоніми,що виступають словами різних частин мови,але такі,певні форми яких збігаються:мати,поле(іменники)-мати,поле(дієслова).

• Омоніми,що являють собою слова однієї частини мови:вершки(в однині вершок,зменшене до верх)і вершки-згущений продукт молока,множинний іменник;або слова різних частин мови типу військовий(прикметник та іменник),слідом,ранком,вечером(іменникив родовому відмінку однини і прислівники),стук,скрип,грім(іменники і дієслівні вигукові слова).

Різновидами неповних омонімів є також омофони і омограми.

Омофони-це омоніми,які звучать однаково чи майже однакова,але пишуться по-різному.

Один з таких омонімів становить окреме слово,інший-поєднання двох слів:вжиті(дієприкметник)і в житі(прийменник+іменник).

Омограми-це омоніми,що пишуться однаково,але розрізняються наголосом:замок-замок.

Не можуть вживатися омоніми так звані омонімні(омонімічні)граматичні форми слів,лексичне значення яких однакове:фабрики,машини(родовий однини) і фабрики,машини(називний та знахідний множини).

Омоніми здебільшого використовуються худ.літ.,народній творчості,в розмовно-побутовому мовленні.Нерідко омоніми виступають одним із засобів образної передачі думки:Погнала мати,що не хоче дитя мати.Можуть також використовуватися для створення каламбурів(дотепів).