29.Правила переносу слів

1 Частини слів з одного рядка в другий слід переносити за складами:

гай-ка, зо-шит, книж-ка, ко-ло-дязь, паль-ці, са-дів-ник, Хар-ків

1.1 При цьому не можна розривати сполучення літер дж, дз, які позначають один звук. Отже, переносити можна лише так:

ґу-дзик, хо-джу.

1.2 При цьому, якщо дж, дз не становлять одного звука (це буває, коли д належить до префікса, а ж або з — до корення), то їх слід розривати:

над-звичай-ний (а не на-дзвичайний), під-жив-ляти (а не пі-дживляти).

1.3 Апостроф і м'який знак при переносі не відокремлюються від попередньої літери:

бур'-ян (а не бур-'ян), кіль-це (а не кіл-ьце), Лук'-ян (а не Лук-'ян), низь-ко (а не низ-ько).

1.4 Одна літера не залишається в попередньому рядку й не переноситься в наступний:

ака-де-мія (а не а-кадемія), Марія (а не Марі-я), олі-вець (а не о-лівець).

1.5 При переносі складних слів не можна залишати в кінці рядка початкову частину другої основи, якщо вона не становить складу:

багато-ступінчастий (а не багатос-тупінчастий), восьми-гранний (а не восьмиг-ранний), далеко-східний (а не далекос-хідний).

1.6 Не можна розривати ініціальні абревіатури, а також комбіновані абревіатури, які складаються з ініціальних скорочень цифр:

АЕС, ЛАЗ-105, МАГАТЕ, МАУ, НТШ, УАПЦ.

1.7 У решті випадків, які не підходять під викладені вище правила, можна довільно переносити слова за складами:

Дні-пpo й Дніп-ро, Оле-ксандра й Олек-сандра, се-стра й сест-ра.

1.8 Це правило поширюється й на суфікси:

бли-зький і близь-кий, видавни-цтво, видавниц-тво й видавницт-во, га-ли-цький і галиць-кий, росій-ський і російсь-кий, убо-зтво, убоз-тво й убозт-во, суспільс-тво й суспільст-во.

30.Лексикологія. Предмет лексикологій, її розділи. Слово,як одиниця мови.Значення слова і поняття.

34)Синоніми,їх типи

Синоніми(однойменний)-це слова,що мають близьке чи однакове лексичне значення і різний звуковий склад. Напр:сміливий,хоробрий,відважний.

Слова-синоніми за своїм спільним основним значенням об*єднуються в одну групу,що назив. синонімічним рядом або синонімічним гніздом.

Синоніми бувають лексичними і фразеологічними .Виразно емоційними є синоніми-старослов*янізми для передачі урочистости,іронії.

Групи синонімів:

1)Безвідносні(абсолютні)синоніми,які однакові за лексичним значенням,але різняться стилістично:одні вживаються частіше,інші-рідше,одні характерніші для одного стилю мови,інші-для іншого;неоднаковим може й бути й емоційне задарвлення таких синонімів:неозначена форма дієсорва-інфінітив,шлях-путь-дорога.

2)Відносні,які різняться смисловими відтінками(всі розглянуті вище синоніми).Напр:мир,спокій,тиша,згода,злагода..

3)Синтаксичні,до яких належать близькі за змістом синтаксичні конструкції-словосполучення і речення.Напр:зошит учня-учнівський зошит;висока людина-людина високого зросту.

4)Контекстуальні,за якими в мові закріпилися одні лексичні значення,а в певному тексті вони вживаються з іншими лексичними знач.Найчастіше вживаються в художній літературі.

Окремий різновид синонімів становлять фразеологічні синоніми:плескати язиком,правити теревені,плескати нісенітницю.Вони співвідносні з словами певних частин мови,а саме:з іменнниками,прикметниками,займенниками,дієсловами,прислівникам.

Використання синонімів допомагає образно висловлювати свою думку,а в багатьох випадках доповнює її потрібною емоцією.