- •Сесія з сучасної української мови
- •1.Мова як суспільне явище. Походження мови.
- •2. Функції мови. Мова, мовлення і мислення.
- •3.Походження і розвиток української мови, її місце серед інших слов'янських мов.
- •4. Виникнення і розвиток письма. Роль писемності в житті суспільства.
- •5.Українська мова― національна мова українського народу, державна мова України. Норми літературної мови. Роль і.П.Котляревського, т.Г.Шевченка у становленні української літературної мови.
- •6.Фонетика як розділ мовознавства. Предмет і завдання. Творення звуків. Будова мовленнєвого апарата людини.
- •8.Наголос. Характер українського наголосу.
- •9.Фонема як функціональна одиниця мови. Відношення між звуками і фонемою.
- •11)Класифікація приголосних звуків
- •12)Асиміляція і дисиміляція приголосних
- •За дзвінкістю і глухістю
- •За місцем і способом утворення асимілюються:
- •Наслідки
- •15)Спрощення в групах приголосних
- •16)Чергуваня звуків.Найдавніші чергування голосних у дієсл.Коренях ,в імен.Коренях,суфіксах
- •17)Чергування [о] ,[е],-[і].Випадки відсутності цього чергування.
- •18.Чергування [у]-[в],[і]-[й].Чергування приголосних звуків при словозміні та словотворенні,у дієслівних коренях,в особових формах дієслів.
- •19.Фонетичеа транскрипція. Фонетичний аналіз слів.
- •20. Графіка.Український алфавіт.Буква як умовне позначення звука.З історії виникнення письма у східних-словян.Співввідношення між голосними,приголосними звуками та буквами на їх позначення.
- •21. Співвідношення між буквами українського алфавіту і звуками
- •22. Орфоепія як розділ мовознавства.Орфоепічні норми.Вимова голосних,при голосних та звукосполучень.Норми наголошування слів в українській мові
- •Вимова голосних
- •23.Українська орфографія.Поняття про орфограму.Принципи українського правопису.
- •Основні принципи української орфографії
- •Орфограма
- •24. Правопис м’якого знаку та апострофа Правопис м’якого знаку Вживання м'якого знака
- •Вживання апострофа
- •М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •25.Правопис Префіксів
- •26.Правопис суфіксів Правопис голосних у суфіксах
- •Прикметникові суфікси
- •27.Правопис слів іншомовного походження
- •28. Вживання великої літери
- •29.Правила переносу слів
- •30.Лексикологія. Предмет лексикологій, її розділи. Слово,як одиниця мови.Значення слова і поняття.
- •34)Синоніми,їх типи
- •35)Пароніми.Антоніми,їх різновиди.
- •36)Типи омонімів:повні і неповні
- •37)Історизми.Архаїзми.Неологізми
- •38)Діалектизми.Терміни.Професіоналізми
- •39)Склад лексики з погляду походження: індоєвропейська,спільнослов*янська,східнослов*янська,власне українська
- •41.Склад лексики укр..Мови із її стилістичного погляду.Науково-термінологічна,виробничо-професійна
- •42) Склад лексики укр..Мови із її стилістичного погляду.Адміністративно-ділова,емоційно забарвлена
- •43)Фразеологія. Джерела фразеології
- •Джерела укр..Фразеології:
- •44)Фразеологічні одиниці,їх класифікація Основні групи:
- •41. Фразеологічні одиниці. Їх класифікація.
- •Класифікація фразеологічних одиниць за Виноградовим (семантична)
- •1) Ідіоми, або ідіоматичні словосполучення;
- •2) Фразеологічні одиниці.
- •43. Правопис прізвищ, географічних назв.
- •44. Правопис часток не, ні.
- •45. Загальновживана лексика, соціально-політична лексика, специфічно-побутова.
- •46. Просторічна лексика. Діалектизми та жаргонізми. Вузьковживана лексика.
- •47. Запозичення з давньогрецької, латинської та тюрської мов.
- •48. Запозичення з західноєвропейських мов. Інтернаціоналізми. Засвоєння слів із західноєвропейських мов
26.Правопис суфіксів Правопис голосних у суфіксах
Іменникові суфікси
Буква и пишеться у суфіксах іменників:
-ик: хлопчик, братик, равлик;
-ник, -чик, -щик: племінник, газівник, порушник, горобчик, прапорщик;
-ич, -ищ: москвич, родич, в’ятич, дідище;
-иськ: дівчисько, чудовисько.
При творенні нових слів и зберігається: рушник - рушничок; виняток:далеч (бо далеко), але в іншомовних словах використовуються -ік, -їк: хімік, прозаїк, алергік, трагік, стоїк.
Пишеться и в суфіксі -ин іменників, що означають осіб жіночої статі, загальні назви тварин, рельєфу, продукти харчування: бариня, княгиня, бояриня, дівчина, звірина, худобина, галявина, яловичина, ліщина, озимина, городина, довжина.
Суфікс -ин (-анин, -янин) використовується в іменниках чоловічого роду типу: киянин, болгарин, горянин, грузин. У множині суфікс -инвипадає: кияни, болгари, горяни.
Суфікс -ив(о) використовується в іменниках середнього роду зі значенням матеріалу або продукту праці: мереживо, вариво, морозиво, плетиво, паливо, прядиво, меливо, але марево, маєво, сяєво.
Суфікс -инн(я) використовується в іменниках середнього роду зі збірним значенням: гарбузиння, павутиння, квасолиння, лушпиння, алекаміння, коріння, насіння, волосіння, говоріння, хрустіння, де наголос падає на суфікс -інн(я) й іменники називають процеси та абстрактні поняття.
В іменниках вживається суфікс -ищ(е), -иськ(о) після приголосних:прізвище, прізвисько, вітрище, морозище, хлопчисько, вовчище, алегноїсько, убоїще.
Суфікс -ичок = ик + ок використовується в іменниках чоловічого роду у словах, що походять від слів із суфіксом -ик, -иц: кошик - кошичок; вулик - вуличок; дощик - дощичок, ножик - ножичок, але вершечок, кружечок.
Суфікс -ичк(а), -иц(я) + к використовується в іменниках жіночого роду:полуниця - полуничка, рукавиця - рукавичка, спідниця - спідничка.
Іншомовні суфікси -ир, -ист, -изм, виступають після д, т, з, с, ч, ш, ж, р: бомбардир, культурист, туризм, кар’єрист, класицизм. Після інших приголосних пишуться суфікси -ір, -іст, -ізм: пломбір, банкір, мариніст, натуралізм.
Буква е пишеться у зменшено-пестливих суфіксах іменників (при скороченні слова е випадає):
-ечк: донечка - донька, діжечка - діжка, стежечка - стежка, мережечка - мережка;
-ечок: вершечок - вершок, словечко - слово, житечко - жито, віконечко - вікно;
-еньк: серденько, доленька;
- у суфіксі -ен(я) іменників IV відміни: імена, племена, письмена та іменників зайченя, кошеня, каченя, слоненя;
- у суфіксі -енн(я) віддієслівних іменників середнього роду з наголосом на корінь: оголошення, опалення, пригнічення, повернення, утворення, підвищення;
- у суфіксах:
-ець: молодець, стрілець;
-ень: велетень, красень;
-елезн, -тель: довжелезний, вихователь, учитель.
Прикметникові суфікси
Буква и пишеться у:
- суфіксі -ичн після основи на д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (правило «дев’ятки») іншомовного походження: математичний, гімназичний, терапевтичний;
- суфіксі -ин(-ий) у прикметниках зі значенням присвійності та утворених від назв тварин після приголосних: доччин, Тетянин, орлиний, бджолиний, голубиний.
Буква ї в суфіксі -їн пишеться після апострофа, й та букв, що позначають голосні: Мар’їн, солов’їний, зміїний;
- у суфіксі -ист(-ий) пишеться після приголосних: барвистий, голосистий, променистий, урочистий, а після голосних ї - -іст(-їст):двоїстий, троїстий, вибоїстий.
Буква і(ї) пишеться у суфіксах:
- -ічн прикметників іншомовного походження після всіх приголосних, крім д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р: фізіологічний, сейсмічний, циклічний, алеісторичний;
- -їчн прикметників іншомовного походження після голосних:алгебраїчний, архаїчний.
Буква е пишеться у:
- суфіксах -ев (-єв), якщо основа закінчується на м’який або шиплячий приголосний із наголосом на основі: ситцевий, березневий, грушевий, алекварцовий, калиновий. Суфікс -єв пишеться, коли основа закінчується на йабо подовжений м’який приголосний: алюмінієвий, дієвий, життєвий, суттєвий, життєвий;
- суфіксах -енко (-єнко) прізвищ: Кравченко, Гордієнко.
Якщо наголос падає на закінчення, вживається суфікс -ов: польови¢й, дощови¢й, крайови¢й.
Зверніть увагу! Грушевий, але грошовий, дієвий, але дійовий, ситцевий, але кварцовий.
