Адміністративна відповідальність

Адміністративна відповідальність передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законодавчими документами. Бухгалтеру важливо знати положення «Податкового кодексу» гл. 11 «Відповідальність», який встановлює низку адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, які відповідно до чинного законодавства за своїм характером не призводять до кримінальної відповідальності.

Адміністративна відповідальність – одна з форм юридичної відповідальності громадян і посадових осіб за здійснене ними адміністративне правопорушення (проступок).

Оскільки головний бухгалтер (бухгалтер) відноситься до посадових осіб підприємства¹, його можна притягувати до адміністративної відповідальності у встановленому законодавством порядку.

Адміністративним правопорушенням (проступком) є протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

До адміністративної відповідальності притягуються особи, які досягли 16-річного віку.

За здійснення адміністративного правопорушення законодавством передбачено наступні адміністративні стягнення:

• попередження;

• штраф;

• сплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення;

• конфіскація: предмету, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення; грошових коштів, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення;

• позбавлення спеціального права, наданого певному громадянину (права керування транспортними засобами, права полювання);

• виправні роботи;

• адміністративний арешт.

Якщо скоєне адміністративне правопорушення є незначним, орган (посадова особа), уповноважений вирішувати дане питання, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитися усним зауваженням.

Для притягнення бухгалтера до адміністративної відповідальності відповідно до законодавства існують різні підстави, зокрема:

• відсутність або ведення податкових розрахунків з порушенням установленого порядку;

• ненадання або несвоєчасне надання аудиторських висновків, передбачених законом, а також платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів;

• неперерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, перерахування податку за рахунок коштів підприємства (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством);

• неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державних податкових інспекцій щодо відомостей про доходи громадян за встановленою формою ;

• приховування обліку валютних та інших доходів, невиробничих витрат і збитків;

• відсутність або ведення бухгалтерського обліку з порушенням установленого порядку;

• неподання фінансової звітності;

• внесення неправдивих даних до фінансової звітності;

• несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризації грошових коштів і матеріальних цінностей;

• порушення правил ведення касових операцій;

• перешкоджання працівникам Державної контрольно-ревізійної служби у проведенні ревізій та перевірок;

• приховування (заниження) фонду оплати праці;

• порушення встановленого порядку витрачання коштів на соціальне страхування і строків перерахування внесків до Пенсійного фонду України;

• несвоєчасне подання або неподання за встановленою формою бухгалтерських звітів та інших документів про нарахування і сплату внесків на пенсійне страхування;

Досвід практика

Щодо ведення бухгалтерського (фінансового) обліку та складання фінансової звітності сформувався підхід, ніби правильне оформлення первинних документів, формування облікових регістрів, затверджених Міністерством фінансів України, не є обов’язковим. Вважається навіть, що жоден перевіряючий орган не притягне бухгалтера до юридичної відповідальності за порушення норм Положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших законодавчих документів, які визначають порядок ведення бухгалтерського (фінансового) обліку.

Однак така думка є помилковою: працівники Державного комітету статистики (а не податкові органи, як вважає більшість бухгалтерів) мають право штрафувати за порушення у веденні бухгалтерського фінансового обліку згідно із Законом України “Про державну статистику” та Порядком подання фінансової звітності. Це пов’язано з тим, що саме органи державної статистики відповідно до законодавства зобов’язані затверджувати звітно-статистичну документацію, а отже, вони мають отримувати від суб’єктів господарювання фінансову звітність для проведення статистичних спостережень. Тому застосування адміністративних санкцій працівниками статистичних органів є правомірним.

Кодексом про адміністративні правопорушення передбачено ряд статей, які стосуються ведення бухгалтерського обліку, зокрема, при ліквідації підприємства, порушення подання статистичної звітності.

На особливу увагу заслуговує стаття 186-3 “Порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень”, яка передбачає відповідальність за:

• подання недостовірних державних статистичних спостережень²;

• подання державних статистичних спостережень у неповному обсязі;

• подання державних статистичних спостережень не за формою звітно-статистичної документації;

• незабезпечення належного стану первинного обліку.

Отже, накладання штрафу за незабезпечення документування господарських операцій є безсумнівним, оскільки обов’язок власника (керівника) забезпечити фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах визначено Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.