- •Визначте історичне значення Великоморавської держави в процесі державотворення у західних слов'ян.
- •Охарактеризуйте особливості процесу феодалізації та становлення представницьких монархій у південних і західних слов’ян (хіі-хУст.)
- •Порівняйте розвиток середньовічних Сербії, Хорватії, Боснії та Словенії (кінець X- хУст.)
- •Прослідкуйте основні етапи і назвіть причини порівняно легкого та швидкого завоювання Балкан турками-османами
- •Внутрішня колонізація чехії та польщі у хііі-хіv ст порівняння
- •11. Дайте загальну х-ку правл. Карла 4 у Чехії в сер. 14 ст.
- •12. Причини,хід,наслідки Гуситського руху в Чехії
- •14. Причини,хід та наслідки боротьби Польщі із Тевтонським орденом 14-15 ст.
- •16. Порівняйте становище Чорногорії та Боснії і Герцеговини під владою турків-османів 16-18 ст.
- •17. Становище Хорватії у складі Австрійської імперії 16-18 ст.
- •20. Криза феодального кріпосництва і розвиток буржуазних відносин у чехії в др. Пол. 17- перш. Пол. 18 ст
- •21. Причини піднесення Польщі у 16-17 ст
- •28. Становище польських земель у складі Росії, Австрії, Прусії
- •29.Листопадове повстання 1830-1831 рр та 60 р. У Польщі
- •30. Промислова революція у Чехії.
- •31. Чеське національне відродження.
- •33.Визначте основні складові Східної кризи 1875-1878 рр. Берлінський конгрес 1878 р. І його наслідки.
- •36. Болгарська держава в останній чверті XIX- на поч. XX ст.
- •37. Проаналізуйте причини, хід та наслідки Балканських воєн 1912-1913 рр.
- •38. Охарактеризуйте основні альтернативи внутрішньополітичного розвитку чеських земель у др. Пол. Хіх-на поч. XX ст.
- •39. Південнослов'янські народи в роки Першої світової війни.
- •40/ Чорногорія, Хорватія, Словенія, Боснія, Герцоговіна в ході війни
- •41.Чеський і словацький національні питання у роки першої Першої світової війни
- •42. Втрати на надбання поляків у період першої світової війни
- •45. Чехословаччина у 20-30-ті роки між світовими війнами
- •48. Болгарія в міжвоєнний період
- •49.Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців
- •51. Значення пакту Молотова-Ріббентропа для Польщі
- •52. Основні проблеми польсько-радянських відносин в роки другої світової війни
- •53. Напрями антифашистського руху на польськихх землях в роки дугої світ.Війни
- •54. Причини,хід,наслідки Варшавського повстання.
- •55. Особливості окупаційного нацистського режиму на чеських землях
- •56. Основні форми та особливості руху опору на чеських землях у пер. Другої світової війни
- •57. Становище Словаччини в роки 2 світової війни
- •58. Передумови,хід та наслідки Словацького нац. Повстання 1944-1945
- •59. Внут.Політ. Розвиток Болгарії в роки Другої світової війни
- •60. Окупація Югославії фашистами 1941 р.
- •61. Охарактеризуйте спрямованість Руху опору в Югославії і наслідки збройного повстання проти окупантів 1941-1945 рр
- •62. Проаналізуйте особливості режиму “народної демократії” в Чехословаччині 1945-1948
- •65. Охарактеризуйте особливості розвитку Югославії протягом 50-х-80-х рр. XX ст.
- •68. Охарактеризуйте причини та наслідки Чехословацької кризи 1967-1970 рр.
- •69. Проаналізуйте діяльність незалежної профспілки “Солідарність” у Польщі та її роль у запровадженні загальної демократизації наприкінці 80-х рр.
- •70. Проаналізуйте соціально-економічний та політичний розвиток Болгарії протягом 90-х рр. XX ст
- •71. Українсько-польські стосунки у 90-х рр. 20 ст.
- •72. Розпад Югославії
- •73. Перебіг збройних конфліктів на Балканах у процесі розпаду Югославії
- •74. Порівняйте основні напрями політичного та соціально-економічного розвитку Чехії та Словаччини у 90-х рр. 20 ст.
- •82. Революція 1905-1907 в Польщі
- •84. Проаналізуйте передумови, хід та наслідки II етапу промислової революції поч. XX ст. Та її вплив на розвиток Центрально-Східної Європи
- •88. Інтеграційні процеси у Європі у 90 р 20
- •89. Національне питання у постсоціалістичній Європі
84. Проаналізуйте передумови, хід та наслідки II етапу промислової революції поч. XX ст. Та її вплив на розвиток Центрально-Східної Європи
Початок 20 ст. припадає на другу половину періоду, який отримав назву другої промислової революції. В економіку впроваджувалися винаходи другої половини 19 ст., в провідних світових державах швидкими темпами проходила електрифікація, розпочалося автомобілебудування, перші кроки робила авіація. В індустрії розваг з'явилися нові жанри, пов'язані зі звукозаписом, радіо та кінематографом.
У 1908 компанія Форд почала випуск автомобіля Моделі-T, використовуючи конвеєрну лінію збірки. Розпочалася епоха масового виробництва.
На початку 20 ст. було здійснено багато наукових відкриттів, які мали велике значення для подальшого розвитку науки, особливо в області фізики. Продовжувалося вивчення відкритих наприкінці 19 ст. рентгенівських променів, радіоктивності та електрона, було відкрите радіоактивне перетворення хімічних елементів. У 1911 Ернест Резерфорд запропонував планетарну модель атома. Була відкрита надпровідність. У 1900 Макс Планк заклав перший камінь у побудову квантової механіки, вивчаючи випромінювання абсолютно чорного тіла. 1905 отримав назву Annum Mirabilum (рік чудес) завдяки тому, що в цьому році Альберт Енштейн запропонував спеціальну теорію відносності, квантове пояснення фотоефекту та теорію броунівського руху. Всі ці відкриття привели до революції в фізичних уявленнях і до відчуття зникнення речовини, як її трактувала класична фізика.
85.Томаш Гарріг Масарик ( 07.03.1850 , Годонин - 09.14.1937 , Лани , поблизу Праги ) чехословацький державний і політичний діяч , філософ - позитивіст . Здобув освіту у Віденському і Лейпцігському університетах. Один із засновників ( 1889 ) ліберально- політичної групи " Реалістів » (до 1890 пов'язана з політичною партією старочехи (Див. старочехи ) потім з младочех (Див. младочех )) , ліберальної Чеської народної ( реалістичної ) партії ( 1900 ; в 1905 - 18 - Чеська прогресивна партія) прагнула до автономії Чехії у складі Австро -Угорщини. Для філософії М. , сприйнявши ідеї англійських і французьких позитивістів , в цілому характерна релігійно- етична спрямованість. У своїй першій роботі з соціології М. пов'язував зростання числа самогубств з втратою релігійної віри і як наслідок цього - сенсу життя (" Самогубство як суспільне масове явище сучасної цивілізації» , 1881). Звернувшись (з кінця 80 -х років ) до філософсько - історичних досліджень , М. шукає релігійного " сенсу історії " . М. систематично виступав проти марксизму , революційного робочого руху ( " Соціальне питання Філософські та соціологічні основи марксизму " . , 1898; та ін.) Перед 1 - ою світовою війною 1914-18 придбав популярність своїми виступами проти австрійської реакції , антисемітизму і клерикалізму . Неодноразово обирався депутатом австрійського парламенту. У 1887 , 1889 , 1910 відвідував Росію , зустрічався з Л. Н. Толстим. У 1913 випустив книгу " Росія і Європа » (т. 1-2) написану в традиціях слов'янофілів і Ф. М. Достоєвського. З грудня 1914 - в еміграції ( . Женева , Париж , Лондон , Чикаго , Вашингтон , Бостон та ін). Заснував в Парижі Чеська ( потім Чехословацький ) національний рада ( 1915 ) , ориентировавшийся в питанні створення самостійної чехословацької держави на Антанту . У травні 1917 - березні 1918 в Росії , прагнув зблизитися з партією кадетів. У промовах і заявах підтримував політику Тимчасового уряду. Велику Жовтневу соціалістичну революцію зустрів вороже. Був одним з організаторів контрреволюційного антирадянського заколоту Чехословацького корпусу ( див. Чехословацького корпусу заколот 1918 ) , підтримував терористичні групи есерів (Б. В. Савінкова ) . У грудні 1918 прибув до Праги , в листопаді Національними зборами Чехословацької республіки був обраний президентом ( переобирався в 1920 , 1927 , 1934). Разом з Е. Бенешем М. був провідним представником ліберально- буржуазної угруповання "Град » - керівного ядра панівних класів капіталістичної Чехословаччини в 1918-38 . У зовнішній політиці орієнтувався на західні імперіалістичні держави , проводив антирадянський курс
