68. Охарактеризуйте причини та наслідки Чехословацької кризи 1967-1970 рр.

Водночас зазначається, що в цей період у роботах І.Мнєхіржа, І.Ванчури, П.Наумана, І.Навратіла та І.Вондрової з’являються перші спроби вийти з-під впливу візії „Празької весни”, сформульованої „Матеріалами комісії уряду ЧСФР з аналізу подій 1967-1970 рр.”.

Окрему групу складають праці, що з’явилися за межами Чехії та Словаччини. В Україні суттєвий внесок у вивчення досліджуваної проблеми здійснили С.В.Віднянський, Є.П.Пугач, Р.М.Постоловський, С.Ю.Страшнюк. Окремі аспекти розвитку громадянського суспільства досліджувались С.М.Мотрук, Ю.М.Терешко, Л.М.Новак-Каляєвою. Значний інтерес становлять праці російських істориків М.В.Латиша, В.К.Волкова, В.П.Лукіна, в яких досліджуються деякі аспекти становлення громадянського суспільства.

Суттєвий внесок у дослідження „Празької весни” було зроблено англійськими та американськими університетськими центрами, де працювали місцеві науковці та багато емігрантів із Чехословаччини. Комплексні дослідження вийшли з-під пера І.Світака та З.Земана. Передумови чехословацької кризи стали предметом уваги П.Грубого, роль ЗМІ характеризує М.Олбрайт, проекти та наслідки реформи політичної системи з’ясував А.Правда, зміст економічних перетворень вивчав Р.Селуцкі. Загальноісторичне значення „Празької весни” визначено З.Млинаржом і З.Гейзларом.

Масштабністю реконструкції подій „Празької весни” та концептуальністю висновків характеризується праця Г.Скіллінга, яка й досі є своєрідним еталоном в історіографії „Празької весни”. Насичена фактологічним матеріалом, ця робота, на жаль, не дає вичерпних відповідей на ряд питань, пов’язаних із становленням громадянського суспільства, через обмежені можливості автора скористатися джерелами чеських архівів.

Таким чином, в межах історіографії „Празької весни” сформовано ряд підходів стосовно головних причин, характеру та перебігу суспільних процесів у Чехословаччині 1967-1969 рр. Проте і вони залишили нерозв’язаними такі проблеми як визначення основної рушійної сили суспільних перетворень 1968 р., характеру і глибини реформування компартії, ролі та місця „словацького фактора”, ступеня радикальності громадського руху „знизу”, значення організацій „третього сектора”.

З огляду на значущість досліджуваної проблеми для чеської історичної науки джерельну базу дисертації складають збірники опублікованих документів та матеріалів. У першу чергу це стосується найбільш монументального джерела з вивчення подій 1968 року – багатотомного видання „Джерела до історії чехословацької кризи 1967-1970”, підготовленого працівниками Інституту новітньої історії АН Чеської Республіки.

У межах цього видання охоплюються різні аспекти „Празької весни”: громадянське суспільство, міжнародні відносини, проблеми оборони та безпеки, федералізація, комуністична партія. Збірка охоплює матеріали, що містяться у Центральному державному архіві Чеської республіки, Словацькому національному архіві, архівах вищих державних органів, документосховищах громадсько-політичних, національно-культурних товариств, приватних архівах, Чехословацькому документальному центрі Схейнфелд-Шварценберг. Водночас у виданні знайшли місце найважливіші документи з „Матеріалів комісії уряду ЧСФР з аналізу подій 1967-1970 рр.”.

Документи, що містяться у збірці, можна поділити на три групи. До першої відносяться різноманітні закони, постанови, рішення партійних пленумів та засідань президії ЦК КПЧ, що являли собою офіційні державні акти, які регулювали відносини в різних напрямах внутрішньої політики і публікувались у пресі або відповідних збірниках.

До другої групи документів можна віднести ті з них, які від початку були призначені для внутрішнього користування вищих партійних органів і тому залишалися невідомими широкій громадськості. Це, насамперед, інформаційно-аналітичні звіти різних відділів ЦК КПЧ, проекти рішень, що використовувалися на засіданнях президії ЦК КПЧ як основа для прийняття постанов і стенограми засідань вищих партійних і державних органів влади.

Основне значення для аналізу та висвітлення проблем становлення громадянського суспільства в державі у зазначений період має третя група джерел, що складається з документів інституційних суб’єктів недержавного характеру. Це, насамперед, рішення установчих комітетів новостворених організацій, програмні заяви та статути різноманітних об’єднань, звернення, постанови та внутрішні розпорядження, спрямовані на реалізацію їх програмних засад.

Протилежною за характером відбору документів є збірник „К событиям в Чехословакии. Документы, свидетельства прессы и очевидцев”, видана радянськими журналістами у 1968 р. з метою дискредитації „Празької весни” та виправдання вторгнення до Чехословаччини іноземних військ. Наступного року в Чехії видано збірник „Рік 1968 у постановах та документах ЦК КПЧ”, в якій більшість матеріалів друкувались у скороченому вигляді.

Окремі збірки джерел, що стосуються проблем становища в армії та робітничих комітетах на захист свободи преси, підготовлені А.Бенчіком та І.Пецкою. Збірник статей різних авторів під назвою „Перетворення „Празької весни” вміщує важливі документи щодо різноманітних спонтанних проявів активності громадян, діяльності студентських та робітничих організацій, інтелігенції, а також свідчення періоду ненасильницького руху опору в серпні 1968 р. Особливе місце належить документам, що характеризують стан суспільства в перший рік окупації. Схожа проблематика об’єднує збірки „Сім празьких днів. Документи” та „Серпень 1969. Збірка документів”.

Важливим джерелом дослідження, що дозволило вивчити розвиток громадської думки, є періодичні видання періоду „Празької весни”. Зокрема, опрацьовано публікації пресових видань „Kultъrnэ ћivot”, „Literбrnн listy”, „Rudй pravo”, „Prбce”, „Student”. Особливе місце в дисертації займає мемуарна література, що містить подробиці подій, які не знайшли свого відображення у документах. Серед авторів спогадів – О.Дубчек, І.Гаєк, В.Біляк, Ч.Цісарж, О.Майоров. Їхнім спогадам притаманні усі переваги та недоліки цього жанру. Багатшими за рівнем інформативності є праці І.Валенти, О.Шика, З.Млинаржа, які містять аналіз процесу демократизації суспільно-політичного життя в Чехословаччині.

У розділі проаналізовано основні підходи щодо визначення природи громадянського суспільства та особливостей його функціонування в різних умовах. Основною проблемою відповідних пошуків у ХХ ст. визначено неврахування більшістю дослідників факту тісних взаємостосунків і взаємозалежностей громадянського суспільства та держави. Констатовано, що лише вивчення таких зв’язків дозволяє зробити адекватні висновки щодо стану досліджуваного