- •Визначте історичне значення Великоморавської держави в процесі державотворення у західних слов'ян.
- •Охарактеризуйте особливості процесу феодалізації та становлення представницьких монархій у південних і західних слов’ян (хіі-хУст.)
- •Порівняйте розвиток середньовічних Сербії, Хорватії, Боснії та Словенії (кінець X- хУст.)
- •Прослідкуйте основні етапи і назвіть причини порівняно легкого та швидкого завоювання Балкан турками-османами
- •Внутрішня колонізація чехії та польщі у хііі-хіv ст порівняння
- •11. Дайте загальну х-ку правл. Карла 4 у Чехії в сер. 14 ст.
- •12. Причини,хід,наслідки Гуситського руху в Чехії
- •14. Причини,хід та наслідки боротьби Польщі із Тевтонським орденом 14-15 ст.
- •16. Порівняйте становище Чорногорії та Боснії і Герцеговини під владою турків-османів 16-18 ст.
- •17. Становище Хорватії у складі Австрійської імперії 16-18 ст.
- •20. Криза феодального кріпосництва і розвиток буржуазних відносин у чехії в др. Пол. 17- перш. Пол. 18 ст
- •21. Причини піднесення Польщі у 16-17 ст
- •28. Становище польських земель у складі Росії, Австрії, Прусії
- •29.Листопадове повстання 1830-1831 рр та 60 р. У Польщі
- •30. Промислова революція у Чехії.
- •31. Чеське національне відродження.
- •33.Визначте основні складові Східної кризи 1875-1878 рр. Берлінський конгрес 1878 р. І його наслідки.
- •36. Болгарська держава в останній чверті XIX- на поч. XX ст.
- •37. Проаналізуйте причини, хід та наслідки Балканських воєн 1912-1913 рр.
- •38. Охарактеризуйте основні альтернативи внутрішньополітичного розвитку чеських земель у др. Пол. Хіх-на поч. XX ст.
- •39. Південнослов'янські народи в роки Першої світової війни.
- •40/ Чорногорія, Хорватія, Словенія, Боснія, Герцоговіна в ході війни
- •41.Чеський і словацький національні питання у роки першої Першої світової війни
- •42. Втрати на надбання поляків у період першої світової війни
- •45. Чехословаччина у 20-30-ті роки між світовими війнами
- •48. Болгарія в міжвоєнний період
- •49.Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців
- •51. Значення пакту Молотова-Ріббентропа для Польщі
- •52. Основні проблеми польсько-радянських відносин в роки другої світової війни
- •53. Напрями антифашистського руху на польськихх землях в роки дугої світ.Війни
- •54. Причини,хід,наслідки Варшавського повстання.
- •55. Особливості окупаційного нацистського режиму на чеських землях
- •56. Основні форми та особливості руху опору на чеських землях у пер. Другої світової війни
- •57. Становище Словаччини в роки 2 світової війни
- •58. Передумови,хід та наслідки Словацького нац. Повстання 1944-1945
- •59. Внут.Політ. Розвиток Болгарії в роки Другої світової війни
- •60. Окупація Югославії фашистами 1941 р.
- •61. Охарактеризуйте спрямованість Руху опору в Югославії і наслідки збройного повстання проти окупантів 1941-1945 рр
- •62. Проаналізуйте особливості режиму “народної демократії” в Чехословаччині 1945-1948
- •65. Охарактеризуйте особливості розвитку Югославії протягом 50-х-80-х рр. XX ст.
- •68. Охарактеризуйте причини та наслідки Чехословацької кризи 1967-1970 рр.
- •69. Проаналізуйте діяльність незалежної профспілки “Солідарність” у Польщі та її роль у запровадженні загальної демократизації наприкінці 80-х рр.
- •70. Проаналізуйте соціально-економічний та політичний розвиток Болгарії протягом 90-х рр. XX ст
- •71. Українсько-польські стосунки у 90-х рр. 20 ст.
- •72. Розпад Югославії
- •73. Перебіг збройних конфліктів на Балканах у процесі розпаду Югославії
- •74. Порівняйте основні напрями політичного та соціально-економічного розвитку Чехії та Словаччини у 90-х рр. 20 ст.
- •82. Революція 1905-1907 в Польщі
- •84. Проаналізуйте передумови, хід та наслідки II етапу промислової революції поч. XX ст. Та її вплив на розвиток Центрально-Східної Європи
- •88. Інтеграційні процеси у Європі у 90 р 20
- •89. Національне питання у постсоціалістичній Європі
28. Становище польських земель у складі Росії, Австрії, Прусії
З 1795 ρ. не існує єдиної історії Польщі - вона перетворюється на історії її окремих частин, що перебували у складі трьох держав: Росії, Пруссії і Австрії
Однак завдяки багатовіковій традиції державності, високому рівню національної самосвідомості польський народ значною мірою зберіг національну єдність, особливо в духовному житті, культурі, національно-визвольному русі. Незважаючи на митні бар'єри та інші перешкоди, тривалий час не переривалися й економічні зв'язки. З 1790-х років з'єднувальною ланкою в духовному й матеріальному житті поляків виступали емігрантські кола.
За трьома поділами до Росії відійшло 62% території Речі Посполитої, де проживало 45% населення, до Пруссії - 20% території і 23% населення, до Австрії - 18% території і 32% населення. На всіх приєднаних до Росії, Пруссії і Австрії землях окупанти відразу запровадили свої закони й адміністративну систему, мову, податки.
Відсутність власної держави відчули на собі всі верстви польського суспільства. Шляхту було позбавлено громадянських і політичних прав, якими вона користувалася протягом кількох століть, зокрема можливості брати участь у законотворчості і встановленні розміру податків, оскільки в жодній з трьох країн піддані таких прав не мали. Шляхта не могла відкрито висловлювати свою думку з приводу державних справ і пер
Становище "Королівства Галичини і Лодомерії" у складі австрійської монархії протягом 1815-1830 рр. не зазнало суттєвих змін. Незначні поступки на користь "польськості" австрійська влада зробила для того, щоб зменшити притягальну силу конституційного ладу Королівства Польського. Краківська республіка формально вважалася незалежною, але фактично нею керувала створена в 1816р. "Організаційна комісія", що складалася з резидентів Австрії, Пруссії та Росії. Проте навіть невеличкий ступінь свободи, наданий "Вільному місту" цією комісією, давав йому змогу відігравати роль важливого центру національного й культурного життя польського народу в цю добу.
Певні позитивні зміни в економіці відбувалися й на польських землях, захоплених Пруссією. У 1823 р. в Познанському великому князівстві проведено реформу, внаслідок якої селяни отримали права на землю, якою користувались, за умови її викупу в землевласника. Ця реформа зробила самостійними значну частину селян і водночас дала колишнім землевласникам кошти на модернізацію господарства. Проте місцева промисловість розвивалася повільно. Причиною такого становища було засилля німецьких товарів, а також дискримінаційна політика прусського уряду, який намагався перетворити польські землі на сировинний додаток німецької промисловості. Виняток становила лише Сілезія, яка стала важливим індустріальним районом. Це зумовлювалося тим, що онімечену Сілезію правлячі кола Пруссії вважали не польською, а німецькою територією.
Найповільніше розвивалася економіка Галичини. Указ імператора Йосифа II про ліквідацію особистої залежності селян (1781), а також підготовлені ним податкову та урбаріальну реформи (1789), що нормували селянські повинності й дещо обмежували права поміщиків, під тиском консервативних політиків було невдовзі скасовано. Тому аж до революції 1848 р. економічні відносини в Галичині зберігались у майже недоторканому вигляді.
Через жорстоку експлуатацію селян землевласниками і державою внутрішній ринок був надзвичайно вузьким. Розвиток місцевої промисловості гальмувала також конкуренція австрійських і чеських промислових товарів, що вільно проникали до Галичини.