ІІІ. Практичний блок 1. На занятті з педагогіки викладач запропонував обговорити проблемне питання: «Вчительська професія – це наука чи акторське мистецтво», наголосивши, що потрібно зробити один вибір. Всі студенти прийняли позицію науки. В чому викладач допустив помилку?

- визначте алгоритм проведення дискусії;

- визначте основні правила успішного дискусійного обговорення на занятті;

- які технології можуть стати допоміжними, для того щоб підготувати студентів до дискусійного обговорення проблемних запитань.

На дане запитання не можна дати однозначної відповіді. Викладач допустив помилку в тому, що сказав зробити один вибір. Викладачу потрібно було залучити студентів до дискусії, щоб обґрунтувати різні погляди на вчительську професію як науку і, як на мистецтво, адже учительська професія – це поєднання акторської і педагогічної дії. Дискусія сприяє розвитку критичного мислення, дає змогу визначити власну позицію, формує нави­чки відстоювання своєї особистої думки, поглиблює знання з даної проблеми. Можна запропонувати    технології навчання у дискусії: метод "Прес” або "Обери позицію”, «Зміни позицію», «Ток-шоу», «Дебати», «Безперервна шкала думок» Наприклад, метод «Прес» навчає виробляти й формулювати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стильній формі, переконуючи інших. ( «Я вважаю, що …», «Тому, що ….», «Наприклад …», «Таким чином …»).

Головні організаційно-педагогічні основи, які є спіль­ними для будь-яких видів дискусії:

•   проведення дискусії необхідно починати з вису­вання конкретного дискусійного питання (тобто такого, що не має однозначної відповіді і перед­бачає різні варіанти розв'язання);

•   не слід висувати питання на зразок: хто має рацію, а хто помиляється в тому чи іншому питанні;

• у центрі уваги має бути ймовірний перебіг диску­сії (Що було б можливим за того чи іншого збігу обставин? Що могло б статися, якби...? Чи були інші можливості, способи, дії?);

• усі висловлювання студентів мають стосуватися теми, що обговорюється;

• усі твердження мають супроводжуватися ар­гументацією, обґрунтуванням, для чого викладач ставить питання на зразок: «Які факти свідчать на користь твоєї думки?», «Як ти міркував, щоб дійти такого висновку?»;

• дискусія може вирішуватись як консенсусом (при­йняттям узгодженого рішення), такі збереженням існуючих розбіжностей між її учасниками.

Алгоритм проведення дискусії: 1. Формулювання викладачем проблеми (створення альтернативної

ситуації).

2. Виклад і обґрунтування першою групою студентів свого бачення розв’язання проблеми.

3. Питання опонентів до цієї групи.

4. Критика опонентами першої позиції, виклад ними альтернативної, другої, позиції.

5. Питання прихильників першої позиції опонентам.

6. Критика першою групою своїх опонентів, приведення нових аргументів на користь своєї позиції тощо.

7. Підбиття підсумків. Дискусія може завершуватися відмовою однієї зі сторін від своєї позиції; ухваленням рішення, що погоджує підходи першої й другої сторони; ухваленням рішення про

потребу подальшого дослідження обговорюваної проблеми. Викладач забезпечує умови, за яких кожен студент може вільно висловити й обґрунтувати свою думку, керує процесом всебічного й послідовного обговорення поставленої проблеми.

• Правила успішного ведення дискусії:

• 1. Чітко визначте свою точку зору й аргументи до неї.

• 2. Вступаючи у дискусію, не починайте її з тих питань, за якими ваша думка не збігається з думкою вашого опонента.

• 3. Використайте метод Сократа, який полягає у тому, що свою думку ви ділите на маленькі частинки, і кожну пропонуєте у формі запитання.

• 4. Аргументи не слід пропонувати у низхідному порядку, краще розпочинати з більш сильних доведень і такими ж сильними завершувати.

• 5. Уникайте категоричності, особливо якщо ви заперечуєте.

• 6. Умійте почути та зрозуміти опонента.

• 7. Не переривайте свого співрозмовника.

• 8. Волійте не перемогти, а знайти істину.

• 9. Майте мужність визнати свою неправоту і просити критичного обговорення запитання.

Допоміжною технологією може стати метод «Прес» та «Обери позицію». Метод «Обери позицію» корисний на початку роботи з дискусійними питаннями. Використовують його на початку заняття для того, щоб показати учням різноманітність поглядів на ту чи іншу проблему: за і проти, використовують дві протилежні думки. 

Організація роботи

1. Поставте перед студентами дискусійне питання і попросіть їх визначити влас­ну позицію щодо нього.

2. Запропонуйте три позиції:

За Не знаю Проти

Не маю конкретної позиції

3. Ознайомте з правилами проведення вправи, обговоріть їх.

4. Залежно від думки учасників запропонуйте їм обрати позиції біля від­повідного плаката і з однодумцями обговорити це питання.

5. Виберіть кількох учасників і попросіть їх обгрунтувати свою позицію.

6. Після викладу різних точок зору запитайте, чи не змінив хто-небудь з учасників своєї думки і чи не хоче перейти до іншого плаката. Причину пере­ходу варто обґрунтувати.

7. Попросіть учасників назвати найбільш переконливі аргументи своєї та протилежної сторони.

2. На лекції з методики навчання математики викладач переважно використовує традиційні методи викладу інформації. Допоможіть йому урізноманітнити заняття:

- розкрийте специфіку використання кейсового методу на лекційному занятті;

- визначте інноваційні технології, які можна використати на лекційному з методики математики та спроектуйте його хід.

Метод кейсів (case study) як засіб навчання у ВНЗ набирає все більшої популярності. Мета методу кейс-стаді - поставити студентів у таку ситуацію, коли їм необхідно буде прийняти рішення. Кейс - це події, які реально відбулися в певній сфері діяльності і є основою для проведення обговорення в академічній групі під керівництвом викладача. У більшості випадків при використанні кейсу учасникам попередньо надається можливість ознайомитись із переліком обставин, підфунтям яких є реальні чи уявні ситуації.

Робота над кейсом передбачає:

- розбір конкретної ситуації з певного сценарію, який включає самостійну роботу;

- «мозковий штурм» в мережах малої групи;

- публічний виступ із представленням та захистом запропонованого рішення;

- контрольне опитування учасників на предмет знання фактів кейсу, що розбирається.

Роль вчителя при використанні кейс-методу суттєво відризняється від традиційного: він передає свої повноваження учням, його керівна роль зводиться до мінімуму.

Приклад

Подання кейса.Сьогодні на уроці ми будемо працювати з так званим «кейсом». Під кейсом розуміється кілька сторінок тексту, матеріал з підручника, різні презентації, відеоматеріал. Зараз у кожного з вас є кейс. Протягом двох уроків ми будемо працювати з даними кейсом. Такий матеріал, який тут міститься ви не знайдете в підручнику.

• Давайте розберемо, з яких розділів він складається і як з ним працювати.

• Кейс має власну назву, яка відповідає темі нашого уроку. Озвучте її.

• Розглянемо мету нашого уроку.

Розглянемо таблицю «Режим роботи». Зверніть увагу на те, що згідно часу перші три етапи припадає на перший урок, а решту етапів на другий.Далі вам потрібно прочитати правила роботи з кейсом і приступати до теоретичної частини із завданнями.

Виконавши індивідуально всі завдання, знайдіть відповіді на питання пункту 6 самостійно. На цьому закінчиться перший урок.

Другий урок почнеться з того, що по парам або по три, чотири людини, т. е. в мікрогрупах, ви будете обговорювати виконані завдання та відповіді до запитань. Після цього правильність будемо перевіряти всім класом.Критерії самоценіванія ви бачите в останній таблиці. В кінці другого уроку ви поставите згідно цієї таблиці в зошитах бали. Суму цих балів повідомте мені.

4. Повідомлення нового матеріалу

Індивідуальне вивчення кейса кожним учнем.

Розробка варіантів індивідуальних рішень.

5. Засвоєння нового матеріалу

Обговорення варіантів індивідуальних рішень у кожній мікрогрупі.

Питання для обговорення.

6. Підсумки уроку

Кожен учень записує бали в зошиті з таблиці самооцінювання. Відзначити ступінь участі або не участі кожного учня. Можливо оцінювання учнів за наступною шкалою.

Тобто, ми можемо студентам так само запропонувати вивчити певну тему з методики навчання математики. Увесь навчальний матеріал ми розділяємо на різні блоки, діти діляться на групи, опрацьовують матеріал по блоках (хто який обрав), потім доносять один одному матеріал шляхом виступів, презентацій тощо. Підготуватись до цього зазвичай дається можливість вдома.

Потім після виступу учні вирішують індивідуальні завдання по групах, обговорюють шляхи вирішення цих завдань і таким чином засвоюють навчальний матеріал.

Далі можна запропонувати учням самооцінити свою роботу в групі.

На лекціях з математики також можна ще використати метод проектів, ТРВЗ-педагогіка, можна запровадити елементи ейдетики (наприклад при вивченні функцій, можна наводити асоціації графіків до певних предметів), також можна використовувати методи та прийоми Монтессорі, адже це в майбутньому педагоги зможуть впровадити в початковій школі, обов’язково ігрові технології тощо.