Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Фібриляція передсердь, настанова 2016.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

5. Особливі групи

5.1 Серцева недостатність

Деякі механізми розвитку СН можуть сприяти появі ФП, оскільки вони створюють субстрат або тригер аритмії [44,168]. ФП – це потужний і незалежний фактор ризику СН. Ці стани часто поєднуються один з одним [44], частково внаслідок спільності факторів ризику. Розвиток ФП у пацієнта з СН часто призводить до погіршення його стану, призводить до розвитку епізодів декомпенсації СН, збільшує ризик тромбоемболічних ускладнень і погіршує віддалений прогноз. При лікуванні пацієнтів з СН та ФП слід враховувати наступні аспекти [44]: (1) Необхідно виявляти і по можливості усувати потенційні тригери і вторинні причини.

(2) Слід оптимізувати терапію СН.

Як і за інших станів, для контролю ЧШР бажане застосування бета-блокаторів, а не серцевих глікозидів, оскільки перші знижують ЧСС не тільки у спокої, але і при фізичному навантаженні. Комбінація дигоксину і бета-блокатора може контролювати ЧШР у спокої більш ефективно, ніж монотерапія.

Терапія бета-блокаторами окремо або в комбінації з дигоксином асоціювалася зі зниженням смертності у порівнянні з лікуванням одним дигоксином [169]. Бета-блокатори впливають на смертність і захворюваність у хворих на систолічну СН. Нещодавно під час мета-аналізу було виявлено зниження частоти розвитку ФП на 27% у пацієнтів з систолічною СН, які отримували бета-блокатори [170].

Хоча дилтіазем ефективно зменшує ЧСС під час фізичного навантаження, він пригнічує скоротливість міокарда і збільшує ризик СН. Тим не менш, у пацієнтів з СН та збереженою фракцією викиду дилтіазем в комбінації з дигоксином більш ефективно контролював ЧСС протягом 24 год і при навантаженні, ніж монотерапія дигоксином або недигідропіридиновим антагоністом кальцію.

Стратегія контролю ритму не мала переваг перед стратегією контролю ЧСС у пацієнтів з ФП [90]. Катетерна абляція ЛП у хворих на СН може привести до поліпшення функції ЛШ, толерантності до фізичного навантаження та якості життя (див. Розділ 4.3.5.3) [93,94].

Профілактика тромбоемболій розглядається в розділі 4.1, однак СН на фоні систолічної дисфункції сама по собі є чинником ризику інсульту і тромбоемболій, а за наявності ФП зазвичай показана терапія ПАК. Застосування АСК в поєднанні з ПАК не рекомендується, враховуючи підвищений ризик кровотечі, а також наявні дані про підвищення частоти госпіталізацій з приводу СН при лікуванні АСК.

Рекомендації щодо контролю ЧСС у пацієнтів з ФП і СН

Рекомендації

Клас

Рівень

Джерело

Препаратами першої лінії для контролю ЧШР у пацієнтів з СН та низькою фракцією викиду є бета-блокатори

I

A

169,171

Якщо монотерапія не забезпечує адекватний контроль ЧСС, слід додати дигоксин

I

B

171,172

У гемодинамічно нестабільних хворих на гостру СН і низькою фракцією викиду лікування рекомендується починати з аміодарону

I

B

173

За відсутності додаткових провідних шляхів для контролю ЧСС у пацієнтів з ФП і гострою систолічною СН альтернативою аміодарону є дигоксин

I

C

У пацієнтів з постійною ФП і показаннями до ресинхронізації серця (функціональний клас III-IV за NYHA, фракція викиду ≤35% і QRS≥130 мс) для контролю ЧСС може бути виконана абляція атріовентрикулярного вузла, якщо інші заходи не ефективні або протипоказані

IIa

B

105,109,110,174

Пацієнтам з СН та збереженою фракцією викиду може бути призначений недигідропіридиновий антагоніст кальцію

IIb

C

Бета-блокатор може бути альтернативою недигідропіридиновому антагоністові кальцію у пацієнтів з СН та збереженою фракцією викиду

IIb

C

Недигідропіридинові антагоністи кальцію не рекомендується застосовувати для контролю ЧСС у пацієнтів з систолічною СН

III

C

Рекомендації щодо контролю ритму у пацієнтів з ФП і СН

Рекомендації

Клас

Рівень

Джерело

Дефібриляція рекомендується пацієнтам з ФП, ішемією міокарда, що зберігається, гіпотонією і набряком легень, якщо висока ЧШР не знижується під впливом лікарських засобів

I

C

У пацієнтів з ФП і важкою СН (функціональний клас III-IV за NYHA) або нестабільною СН (≤4 тижнів) для утримання синусового ритму можна застосовувати тільки аміодарон

I

C

Застосування аміодарону доцільно для медикаментозної кардіоверсії або поліпшення результатів електричної кардіоверсії у пацієнтів з ФП

IIa

B

46,74,80,175

У пацієнтів з ФП і стабільною СН (I-II функціональний клас за NYHA) для профілактики серцево-судинних госпіталізацій може застосовуватися дронадерон

IIa

C

У пацієнтів з СН і персистуючою ФП, що супроводжується симптомами, які зберігаються незважаючи на адекватний контроль ЧСС, можливі електрична кардіоверсія і контроль ритму

IIb

B

90, 93,94, 97,176

Катетерна абляція (ізоляція легеневих вен) можлива у пацієнтів з СН та рефрактерною ФП

IIb

B

93,94