19.Соціально-економічні передумови і наслідки Нідерландської революції другої половини XVI- початку xviIст.

20.Аграрний переворот в Англії. Економічні причини і наслідки Англійської революції XVII ст.

Розвиток океанської торгівлі та перші морські перемоги створили сприятливі умови для господарського поступу Англії.Королева Єлизавета вела цілеспрямовану політику підтримки землеробства, заборонила заміну орних ґрунтів на пасовища, до чого прагнули сільські землевласники.

Збільшилися площі орних земель.Протеговані королевою текстильні майстерні почали швидко розвиватися, збільшився вивіз англійського сукна, яке успішно конкурувало із фландрійським. В Англії знайшли притулок емігранти із Нідерландів, які втікали через релігійні переслідування. Королева здійснила реформу цехів, надавала великого значення якості ремісничих виробів, особливу увагу звертала на ремісничу молодь. Все це позитивно вплинуло на розвиток англійської промисловості.

Промислове піднесення спричинилося до незвичайного розвитку англійської торгівлі.Вже у 1553 р. в Лондоні виникла "Гільдія відважних купців" - товариство, яке почало здобувати чужоземні ринки для англійської вовни та сукна. Поступово торгові факторії було відкрито у Гамбурзі, Антверпені. Засновано Балтійську, Московську торгові компанії. Торговельна експансія Англії на півночі Європи підірвала монополію Ганзи і призвела до її занепаду.

Англійський торговий флот з'явився й на Середземному морі, внаслідок чого утворилися Левантійська, Турецька й Марокканська торгові компанії. Із Середземних вод англійці перекинулися на океани. Перші шляхи проклали тут моряки-пірати Дрейк, Кавендіш, Рейлі та інші. Волтер Рейлі заснував у 1584 р. північноамериканську колонію і назвав її Вірджинією. Упродовж ХVІ - ХVIIІ ст. Англія у боротьбі з Нідерландами, Францією здобула значні території у Північній Америці, перетворивши їх у сировинний придаток та ринок збуту своїх товарів.

У процесі реформації, аграрного перевороту, інших перетворень, які мали місце в XVI - на початку XVII ст. в Англії сформувався клас нових власників - дворян-джентрі, підприємців, купців-торговельників, заможних фермерів, які володіли значними капіталами, але з ряду причин були позбавлені політичної влади. На середину XVII ст. в Англії загострилися релігійні суперечності. Саме вони й стали основним приводом для революції 1640-1660 рр.

Внаслідок революції було ліквідовано феодальну власність на землю. Нові класи та стани отримали доступ до державної влади. Було проголошено свободу промислового й торгового підприємництва, усунено основні перепони для господарського піднесення.

Почав зростати обсяг багатогалузевого мануфактурного виробництва, яке стало панівним у промисловості Англії, Третина промислового населення була зайнята у сукновиробництві. Успішно розвивалися бавовняні, паперові, скляні, металургійні, кораблебудівні мануфактури. За темпами і масштабами англійська промисловість у кінці XVIII ст. зайняла перше місце в Європі.

В ході аграрного перевороту було ліквідовано дрібні селянські господарства, утверджувалась велика земельна власність лендлордів і фермерів. Сільське господарство досягло значних успіхів в агрокультурі та агротехніці, зросла врожайність зернових культур. У XVIII ст. Великобританія вивозила 20% урожаю. Вона стала країною класичного фермерського господарства.

У мануфактурний період торговельний капітал переважав над промисловим. Головними сферами вкладення капіталів у Великобританії залишалися зовнішня торгівля і морські перевезення. Велику роль в економічному зростанні Англії відіграв Навігаційний акт (1651 р.), згідно з яким зовнішньоторгові операції країни могли здійснюватися лише англійськими кораблями, або кораблями тієї країни, звідки імпортувався товар.

Цей закон підірвав посередницьку торгівлю і мореплавство найбільшого супротивника Англії - Голландії. Він сприяв розвитку англійського суднобудування і мореплавства.

Англія обігнала за масштабами колоніальної і торгової експансії Нідерланди, відвоювала у Франції її найважливіші володіння, захопила Індію і перетворилася на світову колоніальну імперію.

21.Первісне нагромадження капіталу та його шляхи: причини та наслідки, відображення в класичній політичній економії.

 Первісне нагромадження капіталу - історичний процес перетворення суспільних засобів виробництва і життєвих засобів у капітал, а безпосередніх виробників у найманих робітників.

Прискорювачем розглянутого процесу стала держава, яке здійснювало активну економічну політику, спрямовану на утвердження капіталістичних відносин і создававшую сприятливу кон'юнктуру для їх розвитку. Первісне нагромадження капіталу, за влучним зауваженням К. Маркса, було записано до літопису людства мечем і вогнем. Це проявилося в існуванні особливої системи джерел і методів підтримки підприємницької діяльності формується капіталізму

Характер джерел і методів	Джерела	Методи
Зовнішній	Колоніальна система	неэквивалентная торгівля, колоніальні війни, работоргівля, морські перевезення
Внутрішній	Податкова система Система державних позик Система протекціонізму Аграрний сектор економіки	податки, відкупу, підряди; кредити та позики; митні збори і торгові бар'єри; вигнання селян із землі і ін.

 

Розвиток первісного нагромадження капіталу в різних країнах мало свою специфіку.

В Англії цей процес почався в XV ст. і закінчився в другій половині XVIII ст. повним зникненням селянства цієї країни в ході аграрного перевороту. Останній, у свою чергу, став результатом проведення політики обгородження (захоплення общинних земель) і секуляризації (звернення державою церковної власності на світську) у період Реформації. При цьому уряд з допомогою "кривавого законодавства" примушувало позбавлених землі селян найматися на роботу до капіталістів. Одночасно відбувався процес концентрації великих грошових коштів здебільшого шляхом насильства, грабежу, обману і брехні. Одним з головних методів нагромадження багатства стало участь Англії у работоргівлі та піратство, яке підтримувалося короною. Крім цього, сприяла накопиченню і система державної позики, обумовлена частими позичками англійських королів у лихварів і купців, а також так звана політика сприяння розвитку вітчизняної промисловості, що забороняє експорт сировини і продуктів харчування і обмежує великими податками ввезення готових виробів.