- •1.Предмет та завдання курсу
- •2.Місце «Історії економіки та економічної думки» в системі наук.
- •3.Критерії періодизації історії економіки.
- •4.Періодизація та основні риси господарства первісного суспільства.
- •5.Господарство та соціально-економічні відносини у країнах Стародавнього Сходу.
- •6.Особливості східного рабства та його обґрунтування в економічних трактатах того часу.
- •7.Особливості рабства та розвитку господарства у Стародавній Греції.
- •8.Особливості рабства та розвитку господарства у Стародавньому Римі.
- •9.Основні риси та періодизація феодального господарства.
- •13.Торгівля і фінанси у середньовічній Європі
- •14.Відображення соціально-економічних відносин, що склалися в Середньовічній Європі, в економічній думці того періоду.
- •15. Основні фактори становлення індустріального суспільства. Мануфактури.
- •16.Економічні передумови Великих географічних відкриттів.
- •17.Основні положення меркантилістської теорії.
- •19.Соціально-економічні передумови і наслідки Нідерландської революції другої половини XVI- початку xviIст.
- •20.Аграрний переворот в Англії. Економічні причини і наслідки Англійської революції XVII ст.
- •22.Особливості ґенези індустріального суспільства у Франції. Соціально-економічні передумови і наслідки Французької революції кінця XVIII ст. Особливості соціал-утопізму.
- •23.Соціально-економічні передумови і наслідки війни північноамериканських колоній за незалежність. Утворення сша.
- •24. Промисловий переворот у Англії: передумови, хід, наслідки.
- •25. Промисловий переворот у Франції, його етапи та економічні наслідки.
- •27.Промисловий переворот в сша.
- •28. Економічні причини і наслідки громадянської війни у сша.
- •29. Прогрес науки, техніки і технології виробництва в останній третині 19 ст.
- •30. Монополізація економіки: причини та форми.
- •31. Відбиття процесів монополізації економіки в неокласичних економічних теоріях.
- •32. Економічні причини піднесення сша в останній третині XIX ст.
- •33.Економічні причини занепаду Англії в останній третині XIX ст.
- •34. Економічні причини занепаду Франції в останній третині XIX ст.
- •35. Становлення індустріального суспільства в Японії. Революція «Мейдзі».
- •36. Міжнародні економічні відносини в останній третині XIX – на поч. XXст.
- •3. Перші війни за переділ світу
- •4. Міжнародні кризи
- •37. Поява неокласичних економічних теорій, їх стисла характеристика.
1.Предмет та завдання курсу
Предметом історії економіки та економічної думки є вивчення економічної системи та економічних учень, що формувалися в різних країнах з урахуванням національних, природних, політичних та інших особливостей в процесі їх історичного розвитку від первісної доби до сучасності. А також економічні погляди та вчення про закономірності економічного життя в Україні.
Історія економіки та економічної думки обов'язково включає вивчення внутрішньої та зовнішньої політики держави, суспільних рухів, війн, національних і етнографічних особливостей, законів, релігійних культур, науки, мистецтва тощо. Однак, всі ці проблеми вивчаються не самі по собі, а з погляду їх ролі в розвитку економіки.
Мета курсу - формування системи знань про сутність, характерні риси, закономірність, різноманітність форм прояву господарств країн світу та розвиток економічної думки в історичному минулому; становлення економічного мислення в студентів, розвитку їх професіоналізму з глибоким розумінням соціально-культурної та економічної ситуації сучасних напрямів економічної думки.
Завдання курсу "Історія економіки та економічної думки" є:
- виявлення історичних фактів господарювання, періоду та місця їх виникнення;
- здійснення аналізу й узагальнення господарського розвитку;
- з'ясування логічних причинно-наслідкових зв'язків економічних явищ;
- пізнання основних тенденцій і напрямів розвитку економічної думки;
- вивчення змісту провідних теоретичних напрямів, течій та наукових шкіл.
2.Місце «Історії економіки та економічної думки» в системі наук.
Історія економіки та економічної думки — важлива нормативна дисципліна циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки, складова вищої економічної освіти. Вона вивчає господарську діяльність людства в історичному розвитку та її наукове відображення в економічних поглядах і вченнях починаючи з первісного суспільства і до сучасності; основні явища і процеси матеріального виробництва; діяльність економічних організацій і установ; економічну політику провідних держав світу і України; досліджує загальні закономірності економічного життя, а також його особливості в окремих країнах.
Історія економіки та економічної думки є джерелом фактичного і теоретичного матеріалу для всіх економічних наук, перш за все для економічної теорії, політекономії. Вона забезпечує тісний зв'язок історичних знань з економікою промисловості, сільського господарства, іншими галузевими і функціональними економічними науками. У системі економічних наук історія економіки та економічної думки відіграє фундаментальну роль. Вона є ключем до пошуку генетичних залежностей та історичних закономірностей в економічному житті держав і народів.
Важливою є взаємодія історії економіки та економічної думки з конкретними соціологічними дисциплінами. Адже вплив на розвиток економіки таких факторів, як соціальний склад працівників, управління виробничими колективами, задоволеність працею, настрій, поведінка працівників, їх знання основних напрямів економічних теоретичних досліджень на певних етапах розвитку тощо, також має враховуватися історією економіки та економічної думки. Економічні результати — це результати насамперед діяльності людей, виробничих колективів.
Спостерігається тісний зв'язок історії економіки та економічної думки з історичними науками, насамперед із загальною історією, яка певну увагу приділяє й історичним формам господарювання та їх науковому відображенню в економічній думці. У свою чергу історія економіки та економічної думки не може обійти найважливіші події загальної історії, позаяк зрозуміти економічний розвиток суспільства, не враховуючи ідеології, політики та інших факторів, неможливо.
Історія економіки та економічної думки логічно доповнює та поглиблює знання з політичної економії, мікро- та макроекономіки, функціональних і галузевих економічних наук, систематизує та аналізує економічні знання. У ній сконцентровано пізнавальний досвід поколінь з дослідження соціально-економічних проблем, який використовують для формування сучасної політики, теорії та практики. Історико-економічні знання у структурі кожної економічної науки постають у формі її історії, даючи змогу отримати інформацію про напрями, темпи та проблеми розвитку, методологічні аспекти дослідження. Історико-економічна наука забезпечує синтез історико-економічних і теоретичних знань сучасних економічних наук, відіграє роль пропагандиста інтеграції наукового принципу розвитку в галузевих і функціональних науках, є ініціатором постановки міждисциплінарних проблем, сприяє гуманізації наукового змісту економічних знань. Вона тісно пов'язана з історією, філософією, географією, соціологією, політологією та іншими суспільними науками.
Вивчення історії економіки та економічної думки зумовлює визначення об'єктивних закономірностей розвитку світової економіки, розкриття взаємозв'язку теорій та умов їх виникнення з потребами економічної практики. Дослідження господарського досвіду та сучасних проблем економічної теорії, проведення порівняльного історико-економічного аналізу дають змогу забезпечити єдність теорії, історії та соціально-економічної практики, ефективно використовуючи досягнення економічної науки сьогодні.
