35.Принцип конфіденційності в груповій роботі.

(два ответа от двух людей кидаю оба, на выбор)

КОНФИДЕНЦИАЛЬНОСТЬ

Это краеугольный камень профессиональной этики психотерапии (а также и групповой). Терапевт группы должен постоянно подчеркивать требование конфиденциальности, начиная с предварительной беседы. Если выясняется, что кто-либо из участников нарушает данное требование, это должно стать предметом обсуждения в группе.

Вполне понятно, что участники хотят поделиться приобретенным в группе опытом с близкими людьми. Не считаются нарушением конфиденциальности случаи, когда участник рассказывает посторонним людям о том, чему он научился на групповых встречах. Но требование конфиденциальности нарушается, когда участник рассказывает другим людям, как учился и что конкретно происходит в группе. Также категорически запрещается делиться с кем-либо информацией о действиях других участников в группе или передавать раскрытые ими сведения о себе.

С другой стороны, требование конфиденциальности не является абсолютным принципом. В некоторых случаях терапевт группы не связан этим принципом:

1. Когда намерения или действия участника представляют опасность для него или для других людей.

2. Когда существует угроза насилия по отношению к детям.

3. Когда получено специальное письменное разрешение участника.

Вопрос конфиденциальности имеет определенные особенности в детских психотерапевтических группах (M.S.Corey, G.Corey, 1987). Родители могут интересоваться, о чем их дети говорят в группах. Терапевт отвечает за сохранение конфиденциальности, но вместе с тем не может не считаться с желанием родителей знать, что происходит с их детьми. Родителям можно рассказать о целях группы, а также в общих чертах о поведении детей в группе, но не следует раскрывать, о чем конкретно говорят дети. Желательно, чтобы в разговоре о ребенке в группе участвовал и он сам.

Принцип конфіденційності

-Інформація, отримана психологом у процесі проведення роботи, не підлягає свідомому чи випадковому розголошенню, а у разі необхідності повинна бути представлена ??у формі, що виключає її використання проти інтересів клієнтів.

-Особи, що у психологічних дослідженнях, тренінгах та інших заходах, повинні бути інформовані про обсяг і характер інформації, яка може бути повідомлена іншим зацікавленим особам і (або) установам.

- Участь учнів, вихованців, батьків, педагогів у психологічних процедурах (діагностика, консультування, корекція, психотерапія та ін) має бути свідомим і добровільним. (У випадках, якщо дитина не досягла 16-річного віку, згоду на його участь у психологічних процедурах повинні дати батьки або особи, які їх замінюють. )

-Психолог збирає і використовує лише ту інформацію про клієнта, яка необхідна йому для вирішення завдань, що визначаються планом його роботи та специфікою установи, де він працює.

-Якщо інформація, отримана від клієнта, запитується експертами (для вирішення питання про компетентність психолога під час його атестації), вона повинна бути надана у формі, що виключає ідентифікацію особи клієнта експертами. Для цього вся інформація про клієнта реєструється і зберігається з урахуванням суворої конфіденційності. (Вся психологічна інформація може заноситися в спеціальну карту, яка шифрується при реєстрації клієнта.)

-Звіти про професійну діяльність, результати досліджень та публікації повинні бути складені у формі, що виключає ідентифікацію особи клієнта оточуючими людьми.

-На присутність третіх осіб під час діагностики або консультування необхідно попередню згоду клієнта або осіб, які відповідають за неї (у разі, якщо клієнт не досяг 16-річного віку).

-Адміністрація освітньої установи, за завданням якого проводиться психологічне обстеження, повинна бути попереджена про те, що на неї поширюється зобов'язання збереження професійної таємниці. Повідомляючи адміністрації результати обстеження і свого ув'язнення, психолог повинен утримуватися від повідомлення відомостей, що завдають шкоди клієнту і не мають відношення до ситуації освіти.

-Психолог постійно підвищує рівень своєї професійної компетентності, знайомиться з останніми досягненнями в області психології.

-Психолог застосовує тільки надійні і валідниє методи вивчення психічних властивостей, якостей і станів особистості, сприяє застосуванню їх іншими.

-Психолог чітко визначає і враховує межі власної компетентності.

-В інтересах оптимального виконання свого завдання психолог співпрацює з іншими психологами і з представниками суміжних галузей науки.

-Психолог самостійно вибирає процедуру і методи обстеження. При необхідності психолог консультується з експертом у відповідній області (керівником методичного об'єднання, членом науково-методичної ради служби практичної психології та іншими фахівцями).

-Нові психолого-педагогічні програми, використовувані в повсякденному масовій практиці, затверджуються на обласному науково-методичній раді служби практичної психології.

-Психолог має право проводити аналіз використання психологічних методик педагогами та іншими учасниками освітнього процесу.