7. Вибір розмірів захватки при зведенні одноповерхових промислових будівель.

Територіальні і просторові можливос­ті об'єкта і технологічної зони визначають фронт робіт із монтажу будівельних кон­струкцій. Залежно від напряму розвитку монтажного процесу (фронту робіт) об'єкти розчленовують на окремі дільниці, захватки, ділянки та яруси.

Роз­членування об'єкта на дільниці і захватки повинно визначатися технологічною необ­хідністю і передбачати можливість трансформування у зв'язку зі змінами, які можуть виникати в період виконання робіт. Розміри дільниць встановлюють з таким розрахун­ком, щоб на кожній з них були приблизно од­накові обсяги і трудомісткість робіт. При визначенні довжини монтажних діль­ниць враховують умови створення фронту робіт для організації подальших процесів, умови дотримання правил техніки безпе­ки, конструктивно-технологічні особливості будинків тощо. Мінімальний розмір діль­ниці визначають з умови безперервності роботи монтажних кранів та з урахуванням технологічних особливостей монтажу даних конструкцій. Наприклад, при монтажі залі­зобетонних колон у стакани фундаментів ураховують, що встановлювати конструкції на ці колони можна не раніше, ніж після влаштування стиків і твердіння бетону до отримання ним 70% проектної міцності.

В одноповерхових промислових будівлях за монтажну дільницю приймають наймен­шу частину будинку в плані (яка відповідає прогону будинку або секції між температур­ними швами), на якій можна здійснювати монтаж збірних конструкцій з дотриманням необхідних технологічних перерв.

Розподіл дільниць на захватки виконують за умови послідовності виконання супутніх процесів всього комплексу монтажних ро­біт, щоб забезпечити однакову або кратну тривалість робіт на кожній з них. Встановле­но, що розмір монтажної захватки повинен бути не меншим за довжину двох чарунок прогону і не більшим за довжину всього прогону або прогону до температурного шва (відсіку).

На захватці (ділянці), де ведуться монтаж­ні роботи, не допускається виконання інших робіт і перебування сторонніх осіб. При цьому забороняється виконувати роботи, пов'язані із знаходженням людей в одній секції (захватці, ділянці) на поверхах (яру­сах), над якими виконується переміщення, установлення і тимчасове закріплення еле­ментів збірних конструкцій або обладнання.

8. Вимоги, яким повинні відповідати конструктивні системи опалубки при зведенні монолітних будівель і споруд.

Опалубка — тимчасова допоміжна конструкція для забезпечення форми, розмірів і положення в просторі монолітної конструкції, що зводиться.

До складу опалубки входять: щити (форми), які забезпечують форму, розміри та якість поверхні монолітної конструкції; риштування для підтримування опалубних форм; риштування для розміщення бе­тонників; елементи кріплення.

Вимоги:

Внутрішні контури повинні відповідати проектним розмірам монолітної конструкції;

Вимоги до опалубки.

Будь -яка виготовлена опалубка повинна відповідати наступним вимогам:

•    гарантія необхідної точності розмірів майбутньої споруди або конструкції;

•    міцність, стійкість і незмінність форми під дією навантажень, що виникають в процесі виконання робіт; всі елементи опалубки розраховують на міцність і деформативність;

•    щільність і герметичність палуби опалубного щита, тобто відсутність щілин, що викликають утворення в бетоні порожнин;

•     висока якість поверхонь, що виключає появу напливів, раковин, викривлень і т.п.;

•    технологічність – здатність допускати швидку установку та розбирання, •    не створювати труднощів при монтажі арматури, укладанні і ущільнені бетонної суміші;

•    оборотність – багаторазове використання опалубки, що зазвичай досягається за рахунок виготовлення її інвентарною, уніфікованою і розбірною;

•    економічність по використовуваному матеріалу.