78.Міжпівкульна дисфункція

МД–це порушення однієї з півкуль головного мозку або недостатність взаємодії між ними.Нерівномірність розвитку функцій півкуль порушує нормальне протікання психічної діяльності і може викликати труднощі у навчанні.При домінуванні правої півкулі-наочно-образний тип мислення,сприйняття,важко засвоюються логічні співвідношення,абстрактні схеми,труднощі у вивченні математики читання письма,розуміння граматичної структури речень,високі досягнення при виконанні невербальних завдань.Ліва півкуля-труднощі прри операції образами(малювання переказ тексту завдання зорового аналізу і синтезу),мова розвинута добре,є недорозвиток емоційного сприймання,слабкість емпатії

79.Особливості патопсихологічного обстеження дітей дошкільного і молодшого шкільного віку та підлітків.

За Н. Ю. Максимовою, К. Л. Мілютіною, В. М. Піскун, патопсихологічне обстеження дітей дошкільного віку проводиться в ігровій формі. Завдання, спрямовані на виявлення рівня розвитку пізнавальних процесів, доцільно об'єднати в один ігровий сюжет. Для цього вводять персонажа чи ряд персонажів, заради яких виконуються усі завдання. Персонажі беруть участь в оцінюванні діяльності дитини: радіють за правильного виконання, засмучуються за неправильного, дають поради, підказують, просять.

Порядок пропонування завдання - довільний, головне, щоб дитина не втрачала зацікавленості.

Дослідження уваги, сенсомоторної сфери та наочно-дійового мислення.

1. Дитині пропонують 10 кубиків розміром 8 см3. Показують побудовану з них "башту", "потяг", "міст".

У 3 роки: дитина сама будує "башту" з дев'яти кубиків, копіює модель "потяга" (4 кубики в ряд), будує за показом "міст" (1 кубик на 2-х).

У 3,5 роки: дитина сама копіює "міст" з моделі і виконує найпростіші завдання з кубиками Кооса, копіюючи їх із зразка, виконаного з кубиків такого самого розміру.

Після 4-х років: дитина виконує ці завдання (кубики Кооса), копіюючи із зразка, виконаного на папері в натуральну величину.

З 5-ти років: зразок - у зменшеному розмірі, норма - дитина виконує перші 6 таких завдань.

2. Завдання з геометричними формами:

o Методика "Дошки Сегена" (коло, трикутник, квадрат). Дитині демонструють зібрану дошку, яка потім у неї на очах "ламається". Дитину просять її "поремонтувати", знайти кожному шматку своє місце так, щоб стало усе рівненько, гладенько. У віці 3 років дитина легко порається з цим завданням і починає виконувати вже складніші - складання фігур з елементів. У 4 роки - може зібрати перші три з усіх дошок Сегена, у 5 років - виконує усі завдання.

o Сортування різнокольорових (3-5 кольорів) геометричних фігур за кольором, формою. З 4 років дитина вже починає узагальнювати за формою та кольором не тільки спеціальний стимульний матеріал, але й вирізняє ці ознаки в будь-яких предметах.

Оцінювання пам'яті.

o Дитині показують набір з 10 карток із зображеннями нескладних та знайомих їй предметів. Показуючи картки по одній (2 секунди), просять назвати їх. Поклавши картки у свою руку віялом, протилежною до дитини стороною, психолог говорить: "Відгадай, які картки у мене в руці? Ті, що відгадаєш, я віддам тобі". Після того, як дитина відгадає декілька карток, їй показують ті, що залишились, по одній та просять її знову назвати їх. За необхідності повторюють ці дії. З 3-х років діти вгадують 3-6 карток після шести повторів; з 4-х років - до 7 карток, але вже при меншій кількості повторів; у 5 років - 8-9 карток.

o Дитину просять виконати декілька дій підряд, наприклад, встати зі стільця, обійти навколо столу, взяти книжку, розкрити її, закрити, підійти з нею до дверей, постукати рукою в двері, відчинити їх та повернутися на місце. З віку 3-х років дитина виконує 4-6 дій, після 4,5 року - усі дії.

За Н. Ю. Максимовою, К. Л. Мілютіною, В. М. Піскун, найчастіше перед шкільним психологом, який працює з 6-7-річними дітьми, стоїть завдання - визначити ступінь готовності дитини до навчання у школі. Якщо в процесі навчання першокласників з'ясовується, що вони не встигають засвоювати навчальну програму, то в них теж визначають шкільну зрілість.

Для цього оцінюють:

- рівень розвитку довільної уваги;

- рівень саморегуляції (вміння діяти за правилами);

- ступінь розвитку сенсомоторних зв'язків і тонкої моторикит руки;

- недоліки у мовному розвитку;

- зорово-просторову орієнтацію.

Для діагностики рівня шкільної зрілості використовують такі методики:

o тест шкільної зрілості Керна-Иерасика;

o методику "Будиночок";

o завдання, спрямовані на впізнавання, розрізнення та порівняння звуків (для оцінювання стану фонематичного сприймання);

o методики дослідження психічних процесів:

- обстеження уваги, темпу сенсомоторних реакцій і стану працездатності проводиться традиційними методами: коректурна проба, лічба за Крепеліним, відрахування та

віднімання чисел, пошук числа за таблицями Шульте, проби на перенесення уваги;

- обстеження пам'яті: тест зорової пам'яті, тест слухової пам'яті, методика запам'ятовування 10 слів, методика піктограм (опосередковане запам'ятання);

- дослідження процесів мислення та рівня інтелекту: тест Векслера, шкала інтелекту Біне-Сімона, шкала розвитку Гезелла, складання малюнків та відрізків, кубики Кооса, прогресивні матриці Равена, методики класифікації та вилучення предметів, методика "Створення аналогій" та ін.