- •Тема 1. Часові межі феномену глобалізації
- •1.1. Сутність глобалізації
- •1.2. Західні концепції теорії глобалізації
- •1.4. Хронологічні межі глобалізації в працях сучасних науковців
- •Тема 2: Сучасна методологія глобалістики
- •2.2. Еволюція концепцій глобалізації
- •2.3. Чотири державно-політичні платформи сучасного глобалізму.
- •Тема 3: Школи і міждисциплінарний статус глобалістики
- •3.1. Концепт глобалізації: історичний і міждисциплінарний аспекти.
- •3.2. Погляди на глобалізацію гіперглобалістів, скептиків та трансформістів
- •3.3. Основні школи сучасної глобалістики
- •1. Перша школа представляє концепцію «Межі зростання».
- •4. Четверта школа,
- •3.4. Міждисциплінарний статус глобалістики
- •Критична/радикальна антиглобалістська спрямованість
- •Тема 4: Становлення глобальної економіки
- •4.1. Сутність глобальної економіки та її становлення
- •4.2. Передумови та специфіка формування глобальної економіки
- •4.3.Транснаціоналізація і регіональна інтеграція як шляхи становлення глобальної економіки
- •Тема 5: Цивілізаційні виміри глобальних економічних процесів
- •5.1. Глобальні економічні процеси
- •5.2. Специфіка локальних цивілізацій
- •5.3. Цивілізаційна специфіка перебігу глобальних економічних процесів
- •Тема 6: Суперечності і дуалізм сучасного етапу глобалізації
- •6.1. Рушійні сили глобалізації
- •6.2. Суперечності та асиметрії економічної глобалізації
- •6.3. Дуалізм сучасного етапу глобалізації
- •Тема 7: Парадоксальна природа глобальних трансформацій
- •7.1. Сутність поняття «парадокс» і його прояви в економіці
- •7.2. Парадокс глобалізації за д.Родріком та іншими вченими
- •7.3. Особливості глобальних трансформацій в сучасному світі
- •Тема 8: Альтерглобалізм та його форми
- •8.1. Поняття антиглобалізму та альтерглобалізму в сучасній глобалістиці
- •8.2. Історія становлення і розвитку антиглобального руху
- •8.3. Цілі, завдання, принципи, види діяльності, програми альтерглобалізму
- •8.4. Перспективи розвитку альтерглобалізму: внутрішні і зовнішні суперечності антиглобального руху, проблема кінцевої мети і узгодженості дій
- •Тема 9: Глобальна економіка як прогностична реальність
- •9.1. Особливості сучасного стан у глобалізації та можливості її кількісного вимірювання
- •9.2. Глобальні фінансово-економічні кризи
- •9.3. Підходи, умови і фактори визначення перспектив глобалізації
- •9.4. Прогностичні сценарії розвитку глобалізації
- •Тема 10: Регулятивні механізми глобальної економіки
- •10.1. Сутність держави, її функції
- •10.2. Управлінські функції державної влади, варіативність механізмів державного управління у країнах
- •10.3. Трансформація функцій держави в умовах глобалізації
- •10.4. Глобальна інституалізація економічного розвитку
- •10.5. Регулятивний потенціал міжнародних економічних організацій
- •10.6. Роль суспільних інститутів в глобальних економічних процесах
- •Тема 11: Міжнародні стратегії глобалізації
- •Тема 12: Конкурентна стратегія розвитку України в умовах глобалізації
3.4. Міждисциплінарний статус глобалістики
Глобалістика належить
до міждисциплінарних наук
і досліджує усю сукупність проблем,
які породжуються глобалізацією
та проявляються у її
політичних,
екологічних,
економічних,
соціальних,
демографічних,
ідеологічних,
культурних,
технологічних,
військових та інших аспектах.
Дослідження
будь-якого з перелічених аспектів глобалізації вимагає
комплексного підходу
через їхні тісні взаємозв’язки.
Глобалістика -
наддисциплінарна і міждисциплінарна,
і лише у рамках цієї нової сфери
можна знайти відповіді
на фундаментальні питання сучасного буття.
Серед найважливіших наукових завдань глобалістики –
розкриття витоків та внутрішніх механізмів і закономірностей глобалізації,
її соціально-політичного сенсу та
можливостей політичних суб’єктів
активно впливати на її спрямованість
відповідно до своїх інтересів.
Політична глобалістика,
хоча й є досить молодою наукою,
має тривалу передісторію,
протягом якої
формувались уявлення
про передумови,
можливості
та специфіку
здійснення глобальної влади.
Цей період пов’язаний
з інтелектуальною традицією мондіалізму.
Мондіалізм як ідейна течія
(термін походить від французького слова «le monde», що означає «світ»,
утвореного від латинського «mondus»)
відбиває прагнення до
глобального впорядкування
політичних,
економічних
і культурних відносин,
наповнених глибокими суперечностями.
Екологічні проблеми.
Екологічні проблеми обумовлені
шкідливим впливом
людської діяльності
на біофізичне середовище.
Захист навколишнього середовища
складається практиками
охорони навколишнього
природного середовища
на індивідуальному,
організаційному або урядовому рівнях,
в інтересах як для
навколишнього середовища і людини.
Енвайронменталізм – соціальний та екологічний рух,
вирішення екологічних проблем шляхом пропаганди, освіти і активності.
Критична/радикальна антиглобалістська спрямованість
Рух антиглобалістів, або рух проти глобалізації,
є громадський рух критично глобалізації корпоративного капіталізму.
Рух також зазвичай називають
глобальним рухом правосуддя,
рух альтерглобалізму,
рух антиглобалістів,
рух проти корпоративної глобалізації, або
рух проти неоліберальної глобалізації.
Тема 4: Становлення глобальної економіки
4.1. Сутність глобальної економіки та її становлення
4.2. Передумови та специфіка формування глобальної економіки
4.3.Транснаціоналізація і регіональна інтеграція як шляхи становлення глобальної економіки
4.1. Сутність глобальної економіки та її становлення
Глобальна економіка –
це якісно новий стан
світової економіки,
яка поступово перетворюється
в цілісний глобальний організм,
поєднаний гігантською
виробничо-збутовою мережею,
глобальною фінансовою системою,
планетарною інформаційною мережею.
Глобальна економіка –
наддержавна,
позадержавна економіка,
яка базується на стиранні кордонів
(лібералізації транскордонних операцій
з товарами,
трудовими ресурсами
та капіталом)
і починає створювати
власні (наддержавні) механізми,
в тому числі валютний механізм
(який частково протистоїть і водночас
співпрацює з національними механізмами,
в залежності від
економічної політики окремих держав),
до того ж збільшується
сфера їхнього охоплення суб’єктів,
перетворюючи світову економіку на глобальну.
Тобто, глобальність економіки
визначається одночасно
як посиленням взаємозв’язків
суб’єктів економічної діяльності,
так і збільшенням їх кількості.
В умовах глобальної економіки
на арену
міжнародних економічних відносин
виходять нові суб’єкти господарської діяльності.
Тим самим посилюється
участь національного виробництва
у світовій торгівлі й світовому виробництві.
Суттєвою ознакою
цього процесу є те,
що лібералізація підприємницької діяльності розширює
коло суб’єктів глобальної економіки:
на світовій арені
поряд з національними державами
і переважно національними
за сферою своєї діяльності
компаніями активно діють ТНК і ТНБ,
міжнародні економічні організації,
регіональні організації,
у тому числі інтеграційні об’єднання,
а також неурядові організації,
великі міста і навіть окремі індивіди.
