3. Діагностика розвитку дитини з використанняМ «Карти спостережень», методики «Соціограма»

Психолого-медико-педагогічне обстеження дітей з помірною і тяжкою розумовою відсталістю провести досить складно. На сучасному етапі не вистачає методик, які б давали можливість об’єктивно оцінити наявний і потенційний рівень розвитку дитини з такими відхиленнями. У зв’язку з цим найбільш ефективним шляхом діагностики є комплексна оцінка стану дитини різними спеціалістами, а по можливості і батьками. У межах методу експертної оцінки застосовується „Карта спостережень”, при використанні якої спостереження і експертиза проводяться у контексті навчальних і розвивальних завдань (Т. Д. Зинкевич-Євстигнєєва, Л. А. Нісневич, 2000). Дана „Карта спостережень” взята О. В. Гавриловим з підручника Л. М. Шипіциної і адаптована в умовах спеціальних дитячих будинків для дітей-інвалідів України.

В основі методики „Карта спостережень” лежить принцип семантичного диференціалу, запропонований Ч. Осгудом (1972). Експерту пропонується поставити оцінки від 0 до 10 за такими шкалами та підшкалами:

- сенсорно-перцептивна сфера (сприймання кольору, форми і величини, орієнтація в просторі);

- увага (концентрація, стійкість, переключення);

- пам’ять (здатність до запам’ятовування віршів, текстів, швидкість і стійкість запам’ятовування соціальних навичок і вмінь, провідні способи запам’ятовування (якщо такі є), особливості різних видів пам’яті, наявність смислової пам’яті);

- мислення (виключення зайвого, впізнання предмету, загадки з картинками-відгадками, підбір зображень предметів до ситуації, картинки-нісенітниці, встановлення послідовності в серії картинок, розповідь по картинці, розповідь про прихований сюжет картинки, оцінка дій персонажів картинки);

- мовлення (розуміння мовлення, чіткість і зрозумілість мовлення, лексична сторона мовлення);

- уявлення про себе, творчі прояви (ставлення до власної зовнішності, власних можливостей, здібностей; прояв творчих елементів в діяльності, наприклад, прагнення до ліплення, розмальовування, до музики, до рахунку тощо);

- емоційно-вольова сфера (врівноваженість, збалансованість емоційних процесів, тенденції до самостійності, відповідальності, цілеспрямованості дій);

- психомоторний розвиток (дрібна моторика рук, загальна координованість рухів, міміка);

- соціально-побутове орієнтування (навички самообслуговування, соціально-побутове орієнтування);

- навчальні навички (рахунок, письмо і читання);

- трудові уміння і навички;

- комунікативність (здатність до спілкування з іншими).

Рівні оцінки за шкалами:

Від 0 до 2 – низький рівень стану і розвитку функцій.

Від 3 до 5 – середній рівень стану і розвитку функцій.

Від 6 до 8 – високий рівень стану і розвитку функцій.

Від 9 до 10 – дуже високий рівень стану і розвитку функцій.

Оцінка соціального розвитку дітей за методикою «Соціограма»

Процес навчання дітей з помірною або тяжкою розумовою відсталістю повинен максимально сприяти розвитку їхньої особистості, що значною мірою визначається рівнем їхнього психічного розвитку, розвитку моторної сфери, мовлення, пам’яті та інших психічних процесів. Для оцінки розвитку дитини з помірною і тяжкою розумовою відсталістю використовують методику „Соціограма”, яку запропонував німецький педагог і психолог доктор Х. С. Гюнцбург.

Методика складається з карти спостережень і анкети, до якої входить 181 запитання. Ця методика має два рівні складності відповідно до того, з якими дітьми вона проводиться. Перший варіант має на меті визначення найбільш простих навичок дитини. Вона містить абревіатуру PAC-S/P. У випадку, якщо дитина показує 100% динаміку по першому варіанту її переводять на другий рівень і використовують методику PAC-1, до якої входить 120 запитань, які порівняно складніші за характером навичок, які перевіряються експериментатором. Цей варіант спрямований також на оцінку розвитку більш різноманітних навичок дитини.

Наведемо приклад методики „Соціограма”, мета якої полягає у виявленні рівня розвитку дитини з помірною або тяжкою розумовою відсталістю й оцінці розвитку навичок дитини в динаміці.