20

Лекція 3

Психодіагностичне обстеження дітей з імбецильністю та ідіотією

1. Загальні питання організації діагностичного обстеження дітей з тяжкими вадами інтелекту.

2. Зміст дослідження дітей з тяжкими вадами інтелекту на ПМПК.

3. Діагностика розвитку дитини з використанням «Карти спостережень», методики «Соціограма».

1. Загальні питання організації діагностичного обстеження дітей з тяжкими вадами інтелекту

Особливість комплексного підходу до проведення діагностики дітей з тяжкими вадами інтелекту полягає в тому, що область знань про цих дітей не належить виключно до психології, педагогіки або медицини. Вона лежить на їхній дотичній, використовує термінологію і напрацювання всіх цих наук. Кожен спеціаліст працює у сфері своєї компетенції, але узагальнення отриманих результатів дає той обсяг уявлень, який дозволяє оцінити рівень відхилень у розвитку дитини, побудувати ієрархію виявлених порушень соматичної, рухової, емоційно-вольової та когнітивної сфер, поставити узагальнений діагноз і визначити напрямки і способи лікувально-оздоровчої, корекційно-розвивальної, психолого-педагогічної, реабілітаційної допомоги.

Засоби, які на сучасному етапі є на озброєнні психодіагностики, за своїми якостями поділяються на дві групи: методики високого рівня формалізації, або строго формалізовані, і методики малоформалізовані.

До строго формалізованих методик відносяться тести, опитувальники, проективні і психофізіологічні методики. Для них характерні певна регламентація, об’єктивізація процедури обстеження або дослідження (точне дотримання інструкцій, строго визначені способи показу стимульного матеріалу, невтручання експериментатора в діяльність досліджуваного тощо), стандартизація (встановлення одноманітності проведення опрацювання і інтерпретації результатів діагностичних експериментів), надійність і валідність. Ці методики дозволяють збирати діагностичну інформацію у відносно стислі терміни і в такому вигляді, який дозволяє кількісно і якісно порівняти між собою суб’єктів.

До малоформалізованих методик необхідно віднести спостереження, бесіду, інтерв’ю, аналіз продуктів діяльності. Ці методики дають досить цінні свідчення про досліджуваного, особливо коли предметом вивчення виступають такі психічні процеси, які мало піддаються об’єктивізації (наприклад, погано усвідомлені суб’єктом переживання, прагнення тощо) або часто є змінними за змістом (динаміка цілей, станів, настроїв тощо). Потрібно мати на увазі, що малоформалізовані методики досить трудомісткі (наприклад, спостереження за суб’єктом, який досліджується, можуть тривати декілька місяців), переважно мають в основі особистий професійний досвід експериментатора, його психологічну підготовленість до проведення дослідження даного плану. Лише високий рівень культури організації психологічного спостереження, бесід дає можливість уникнути впливу випадкових факторів на його результати.

Малоформалізовані методики не потрібно протиставляти строго формалізованим. Як правило, вони взаємно доповнюють одна одну. Для повноцінного обстеження необхідне гармонійне поєднання тих і інших методик.

При проведенні оцінювання рівня фізичного та психічного розвитку дітей з тяжкими вадами інтелекту можуть бути використані різні методи, в залежності від мети обстеження.

Одні методики спрямовані на оцінку загального рівня розвитку дитини в порівнянні з віковою нормою, що дозволяє визначити, за якою програмою вона може навчатись. Цей тип оцінювання характерний для обстеження дитини на ПМПК.

Інші методики використовуються з метою з’ясування наявних труднощів у розвитку, рівня знань, умінь і навичок, що дозволяє спланувати корекційну та навчально-виховну роботу. Таке дослідження проводиться, як правило, в ході психолого-педагогічного вивчення дитини в спеціальному навчальному закладі.

Третій тип оцінювання – вивчення стану сформованості конкретних навичок дитини, з метою визначення рівня актуального і найближчого розвитку і планування подальшого навчання. Такий тип оцінювання є особливо характерним для системи роботи з дітьми з тяжкою структурою дефекту, спрямованої на їх абілітацію та соціальну адаптацію.