- •1. Предмет та завдання мікробіології
- •2. Історія відкриття мікроорганізмів
- •Розділ 1
- •Розділ 2 морфологія мікроорганізмів 2.1. Морфологія бактерій
- •2.2 Морфологічні особливості окремих груп мікроорганізмів
- •2.3. Морфологія актиноміцетів
- •2.4. Морфологія грибів
- •Розділ з фізіологія мікроорганізмів
- •3.1.Хімічний склад бактерій
- •3.2. Ферменти мікроорганізмів
- •3.3. Живлення мікроорганізмів
- •3.4. Дихання бактерій
- •3.5. Ріст і розмноження бактерій
- •3.6. Культивування бактерій
- •3.7. Утворення мікроорганізмами пігментів та ароматичних речовин. Світіння мікробів
- •Розділ 4 генетика мікроорганізмів
- •4.1. Організація генетичного матеріалу у бактерій
- •4.2. Форми мінливості мікробів
- •4.3. Генетичні рекомбінації
- •4.4. Практичне значення генетики бактерій
- •Розділ 5 екологія мікроорганізмів
- •5.1. Поняття про екосистему
- •5.2. Розповсюдження мікроорганізмів у природі
- •5.2.1. Мікрофлора грунту
- •5.2.2. Мікрофлора води
- •5.2.3. Мікрофлора повітря
- •5.3. Значення мікроорганізмів у природі
- •5.4. Мікрофлора тваринного організму
- •5.5. Мікрофлора молока
- •5.6. Роль мікроорганізмів у кругообігу речовин у природі
- •5. 6.1. Роль мікроорганізмів у кругообігу вуглецю
- •5.6.2. Спиртове бродіння
- •5.6.3. Молочнокисле бродіння
- •5.6.4. Пропіоновокисле бродіння
- •5.6.5. Маслянокисле бродіння
- •5.6.6. Оцтове бродіння
- •5.6.7. Бродіння клітковини
- •5.6.8. Перетворення азоту
- •5.7. Вплив факторів довкілля на мікроорганізми
- •5.7.1. Вплив фізичних факторів довкілля на мікроорганізми
- •Радіостійкість мікроорганізмів
- •5.7.2. Вплив хімічних факторів довкілля на мікроорганізми
- •5.7.3. Вплив біологічних факторів на мікроорганізми
- •Порівняльна дія антибіотиків і фітонцидів часнику на бактерії
- •5.7.4. Взаємовідносини мікроорганізмів з рослинами
- •Розділ 6 вчення про інфекцію
- •6.1. Загальні відомості про інфекцію та інфекційний процес
- •6.2. Роль мікро- і макроорганізмів у виникненні й розвитку інфекційного процесу
- •6.3. Способи передачі збудників, форми і ознаки перебігу інфекційних хвороб
- •Розділ 7 основні поняття про імунітет 7.1. Основні види імунітету
- •7.2. Структура імунної системи
- •7.3. Клітинні механізми природного захисту
- •7.4. Механізми набутого імунітету
- •7.5. Фактори неспецифічного імунітету
- •7.6. Реакції гіперчутливості (алергія)
- •7.7. Гіперчутливість негайного типу
- •7.8. Гіперчутливість сповільненого типу
- •7.9. Імунодефіцитні стани
- •7.10. Імунопрофілактика та імунотерапія інфекційних хвороб
- •Стафілококи
- •Стрептококи
- •Диференційні ознаки збудника бешихи та збудника лістеріозу
- •Диференціація пастерел в межах роду
- •Францисели
- •Патогенні псевдомонади
- •Збудник сапу
- •Патогенні мікобактерії
- •Збудник туберкульозу
- •Збудник паратуберкульозу
- •Патогенні анаероби
- •Збудник емфізематозного карбункула
- •Збудник правця
- •Збудник ботулізму
- •Збудники злоякісного набряку
- •Збудник брадзоту
- •Збудник інфекційної анаеробної ентеротоксемії тварин
- •Збудник некробактеріозу
- •Патогенні мікоплазми
- •Збудник контагіозної плевропневмонії великої рогатої худоби
- •Збудник інфекційної агалактії овець і кіз
- •Збудник респіраторного мікоплазмозу птиці
- •Збудник ензоотичної пневмонії свиней
- •Збудник псевдомонозу
- •Збудники рикетсіозів
- •Збудник Ку-рикетсіозу
- •Збудник рикетсіозного моноцитозу
- •Збудник інфекційного гідроперикардиту
- •Збудник рикетсіозного кератокон'юнктивіту
- •Патогенні спірохети Збудник лептоспірозу (Leptospira interrogans)
- •Збудник дизентерії свиней
- •Збудник кампілобактеріозу
- •Збудник актинобацильозу
- •Збудники мікозів та мікотоксикозів
- •Збудники мікозів
- •Збудники фавуса (парша)
- •Збудники кандидамікозу
- •Збудник епізоотичного лімфангіту
- •Збудники пеніцильозу
- •Збудники аспергільозу
- •Збудники мікотоксикозів
- •Збудник дендродохіотоксикозу
- •Збудник фузаріотоксикозу
- •Збудник актиномікозу
5.6. Роль мікроорганізмів у кругообігу речовин у природі
Кругообіг речовин у природі — це процес синтезу і розпаду органічних речовин.
Первісний синтез органічних речовин у природі здійснюється зеленими рослинами. Вони засвоюють вуглець з повітря (у вигляді вуглекислого газу), а азот (у вигляді азотнокислих солей) і воду із грунту. Із цих простих мінеральних речовин рослини синтезують білки, жири і вуглеводи.
Тварина та людина не здатні синтезувати органічні речовини із мінеральних. Тому їм потрібні готові органічні сполуки, які вони отримують, споживаючи продукти рослинного й тваринного походження. Залишки тварин і рослин потрапляють у грунт, де під впливом гнильних бактерій та інших мікроорганізмів відбувається їхня мінералізація. Як результат, в грунт повертаються джерела мінерального азоту, а повітря поповнюється вуглекислим газом. Таким чином, рослини знову отримують матеріал для побудови органічних речовин. Якби не було мікроорганізмів, запаси вуглекислого газу в повітрі та запаси мінерального азоту в грунті давно були б вичерпані. Рослинам не було б з чого синтезувати органічні речовини, тваринам не було б чим живитись і життя на планеті зупинилося б.
Мікроорганізми є облігатним компонентом біосфери планети та мають суттєве значення в кругообігу речовин у природі. Щоб ознайомитись з названою функцією мікроорганізмів проаналізуємо їх роль у перетворенні азоту, вуглецю та деяких інших речовин.
5. 6.1. Роль мікроорганізмів у кругообігу вуглецю
Як відомо, зелені рослини за допомогою енергії Сонця синтезують з вуглекислого газу повітря і води різні органічні речовини, зокрема вуглеводи. Приблизний розрахунок синтезованих рослинами вуглеводів сягає десятків мільярдів тон щороку. Розпад органічних речовин може відбуватись двома основними шляхами — фітогенним та зоогенним.
Фітогенний розпад органічних речовин здійснюється за участю бактерій, грибів, актиноміцетів, а зоогенний — за участю різних тварин — від найпростіших протозоа до ссавців. Фітогенний розпад органічних речовин за інтенсивністю значно переважає зоогенний. Інтенсивність розпаду органічних речовин залежить як від хімічного їх складу так і від наявності відповідних фітогенних (зоо-генних) факторів. Швидше розпадаються прості і мало полімеризовані цукри (moho-, дисахариди), повільніше — полісахариди, жири. В залежності від умов середовища органічні речовини можуть розщеплюватись аеробними чи анаеробними мікроорганізмами. У першому випадку кінцевими продуктами розщеплення буде вода та вуглекислий газ, в останньому — кислоти і спирти. Розщеплення органічних речовин в анаеробних умовах відкрив Л. Пастер та назвав його бродінням.
Залежно від переважаючої кількості продуктів, які виділяються під час розпаду органічних речовин розрізняють: спиртове, молочнокисле, пропіоново-кисле, маслянокисле та інші види бродінь.
Кожен тип бродінь викликає певна група мікроорганізмів.
