- •1. Предмет та завдання мікробіології
- •2. Історія відкриття мікроорганізмів
- •Розділ 1
- •Розділ 2 морфологія мікроорганізмів 2.1. Морфологія бактерій
- •2.2 Морфологічні особливості окремих груп мікроорганізмів
- •2.3. Морфологія актиноміцетів
- •2.4. Морфологія грибів
- •Розділ з фізіологія мікроорганізмів
- •3.1.Хімічний склад бактерій
- •3.2. Ферменти мікроорганізмів
- •3.3. Живлення мікроорганізмів
- •3.4. Дихання бактерій
- •3.5. Ріст і розмноження бактерій
- •3.6. Культивування бактерій
- •3.7. Утворення мікроорганізмами пігментів та ароматичних речовин. Світіння мікробів
- •Розділ 4 генетика мікроорганізмів
- •4.1. Організація генетичного матеріалу у бактерій
- •4.2. Форми мінливості мікробів
- •4.3. Генетичні рекомбінації
- •4.4. Практичне значення генетики бактерій
- •Розділ 5 екологія мікроорганізмів
- •5.1. Поняття про екосистему
- •5.2. Розповсюдження мікроорганізмів у природі
- •5.2.1. Мікрофлора грунту
- •5.2.2. Мікрофлора води
- •5.2.3. Мікрофлора повітря
- •5.3. Значення мікроорганізмів у природі
- •5.4. Мікрофлора тваринного організму
- •5.5. Мікрофлора молока
- •5.6. Роль мікроорганізмів у кругообігу речовин у природі
- •5. 6.1. Роль мікроорганізмів у кругообігу вуглецю
- •5.6.2. Спиртове бродіння
- •5.6.3. Молочнокисле бродіння
- •5.6.4. Пропіоновокисле бродіння
- •5.6.5. Маслянокисле бродіння
- •5.6.6. Оцтове бродіння
- •5.6.7. Бродіння клітковини
- •5.6.8. Перетворення азоту
- •5.7. Вплив факторів довкілля на мікроорганізми
- •5.7.1. Вплив фізичних факторів довкілля на мікроорганізми
- •Радіостійкість мікроорганізмів
- •5.7.2. Вплив хімічних факторів довкілля на мікроорганізми
- •5.7.3. Вплив біологічних факторів на мікроорганізми
- •Порівняльна дія антибіотиків і фітонцидів часнику на бактерії
- •5.7.4. Взаємовідносини мікроорганізмів з рослинами
- •Розділ 6 вчення про інфекцію
- •6.1. Загальні відомості про інфекцію та інфекційний процес
- •6.2. Роль мікро- і макроорганізмів у виникненні й розвитку інфекційного процесу
- •6.3. Способи передачі збудників, форми і ознаки перебігу інфекційних хвороб
- •Розділ 7 основні поняття про імунітет 7.1. Основні види імунітету
- •7.2. Структура імунної системи
- •7.3. Клітинні механізми природного захисту
- •7.4. Механізми набутого імунітету
- •7.5. Фактори неспецифічного імунітету
- •7.6. Реакції гіперчутливості (алергія)
- •7.7. Гіперчутливість негайного типу
- •7.8. Гіперчутливість сповільненого типу
- •7.9. Імунодефіцитні стани
- •7.10. Імунопрофілактика та імунотерапія інфекційних хвороб
- •Стафілококи
- •Стрептококи
- •Диференційні ознаки збудника бешихи та збудника лістеріозу
- •Диференціація пастерел в межах роду
- •Францисели
- •Патогенні псевдомонади
- •Збудник сапу
- •Патогенні мікобактерії
- •Збудник туберкульозу
- •Збудник паратуберкульозу
- •Патогенні анаероби
- •Збудник емфізематозного карбункула
- •Збудник правця
- •Збудник ботулізму
- •Збудники злоякісного набряку
- •Збудник брадзоту
- •Збудник інфекційної анаеробної ентеротоксемії тварин
- •Збудник некробактеріозу
- •Патогенні мікоплазми
- •Збудник контагіозної плевропневмонії великої рогатої худоби
- •Збудник інфекційної агалактії овець і кіз
- •Збудник респіраторного мікоплазмозу птиці
- •Збудник ензоотичної пневмонії свиней
- •Збудник псевдомонозу
- •Збудники рикетсіозів
- •Збудник Ку-рикетсіозу
- •Збудник рикетсіозного моноцитозу
- •Збудник інфекційного гідроперикардиту
- •Збудник рикетсіозного кератокон'юнктивіту
- •Патогенні спірохети Збудник лептоспірозу (Leptospira interrogans)
- •Збудник дизентерії свиней
- •Збудник кампілобактеріозу
- •Збудник актинобацильозу
- •Збудники мікозів та мікотоксикозів
- •Збудники мікозів
- •Збудники фавуса (парша)
- •Збудники кандидамікозу
- •Збудник епізоотичного лімфангіту
- •Збудники пеніцильозу
- •Збудники аспергільозу
- •Збудники мікотоксикозів
- •Збудник дендродохіотоксикозу
- •Збудник фузаріотоксикозу
- •Збудник актиномікозу
4.4. Практичне значення генетики бактерій
Генетичні феномени знайшли широке практичне застосування в різних галузях науки, техніки, медицини, фармацевтичної промисловості, біотехнології, сільського господарства.
Завдяки застосуванню генетичних методів, одержано високоактивні штами бактерій, грибів, актиноміцетів, дріжджів, які продукували у 200-1000 разів і більше амінокислот, органічних кислот, ферментів, вітамінів, кормового білка, порівняно з вихідними, а також вакцинні штами мікроорганізмів та вірусів. Використання різноманітних мутагенів (ультрафіолетове та радіоактивне опромінення, хімічні речовини) дозволило створити мутантний штам гриба Penicillium chryzogenum, який у дикому стані продукував 100 ОД/мл пеніциліну, а після спрямованої селекції — 10000 ОД/мл.
Встановлено, що деякі мікроорганізми, наприклад, Fuzarium monilifore, синтезують біологічно активні субстанції типу фітогормонів, біоінсектицидів та інших, які є ефективними стимуляторами росту й розвитку вищих рослин. Генетичні підходи дозволили здійснювати цілеспрямований селекційний процес під час одержання продуцентів згаданих речовин.
Суттєвий внесок здійснює генетика у зменшення забрудненості довкілля (очистка стічних вод, переробка відходів і побічних продуктів сільськогосподарського виробництва та промисловості й ін.), пропонуючи спеціально селекціоновані з цією метою мікроорганізми.
Стрімкий розвиток біології яскраво проявився у становленні генної та клітинної інженерії. Нині отримані продуценти різноманітних речовин, зокрема рекомбінантних інтерферонів, різноманітних білків, що використовуються для конструювання діагностичних тест-систем та ін. Широкі перспективи відкриває генна інженерія на шляху створення високоефективних засобів специфічної профілактики інфекційних захворювань. Вже розроблені рекомбінантні вакцини. Одна з них — вакцина проти сказу диких тварин, широко використовується на території України.
Розділ 5 екологія мікроорганізмів
Екологічні фактори (умови зовнішнього середовища) суттєво впливають на розвиток мікроорганізмів. При їхній сприятливій дії мікроби активно ростуть, поглинаючи із середовища необхідні речовини і викликаючи різні біохімічні процеси, а також синтезуючи певні продукти.
Регулюючи умови життя мікроорганізмів, можна інтенсифікувати біохімічну діяльність корисних видів бактерій, грибів чи дріжджів, бо ж пригнічувати розвиток небажаної шкідливої мікрофлори.
Чим сприятливіші умови середовища для даного мікроорганізму, тим інтенсивніше протікає його розвиток та життєдіяльність.
Екологічні фактори є різними і мінливими, тому мікроорганізми постійно пристосовуються до них (адаптуються) і регулюють свою життєдіяльність стосовно їх змін. Інтенсивна та тривала дія несприятливих факторів призводить до загибелі мікроорганізмів. Екологічні фактори поділяють на:
абіотичні екологічні фактори, до яких відносять фізико-хімічні умови середовища, а саме: температуру, відносну вологість повітря, осмотичний тиск, різні види променевої енергії, концентрацію водневих іонів (рН), кисню;
біотичні фактори, зумовлені різними формами взаємовідносин мікроорганізмів, а також з іншими живими організмами (рослинами, тваринами та людьми);
антропогенні фактори, зумовлені різними формами діяльності людського суспільства, що призводять до зміни екологічних факторів існування мікроорганізмів.
