- •1.Поняття та особливості міжнародного права
- •2.Предмет і об’єкт мп
- •3.Історія виникнення та основні етапи розвитку міжнародного права
- •4. Сучасне міжнародне право
- •5. Розмежування міжнародного публічного та приватного права
- •6. Теорії сп0іввідношення міжнародного і внутрішньо-державного права
- •7. Вплив міжнародного на внутрішньодержавне право
- •8. Вплив внутрішньодержавного права на міжнародне
- •9. Виключна внутрішня компетенція держави
- •10. Cпіввідношення міжнародного та внутрішньо-державного права в Укр.
- •11.Поняття та види джерел міжнародного права
- •12. Міжнародний договір, як джерело міжнародного права
- •13.Міжнародно-правовий звичай, як джерело міжнародного права.
- •14. Загальні принципи права, що визнаються цивілізованими націями.
- •15.Допоміжні джерела мп
- •16.Ієрархія джерел мп
- •17.Поняття та роль основних принципів мп в регулюванні міжнародних відносин
- •18.Основні принципи та їх характеристика
- •19. Класифікація основних принципів права
- •20. Співвідношення основних та загальних принципів мп
- •21.Поняття та характерні риси норм мп/ 22.Види та класифікація мп норм
- •23.Поняття, ознаки та види суб’єктів мп
- •24.Міжнародна правосуб’єктність держави
- •25. Визнання держав: теорії та форми визнання
- •26. Поняття та види правонаступництва у мп
- •36 .Класифікація та ознаки між.Правопорушень.
- •37.Види і форми м.Пр.Відповідальності .
- •38.Поняття і характерні особливості міжнародно-правових санкцій.
- •40 .Обставини,що виключають відповідальність держав.
- •40 .Поняття та джерела права міжнародних договорів .
- •42.Найменування міжнародних договорів.
- •43.Форма м.Договорів і її значення.
- •44.Основні стадії укладення м.Договору .
- •45.Застереження і поправки до м.Договорів.
- •46.Припинення м.Договорів та зупинення їхньої дії.
- •47 .Законодавство україни про право міжнародних договорів.
- •48 .Поняття права міжнародних організацій.
- •49.Поняття ознаки та класифікація міжнародних організацій .
- •51 .Юридична природа міжнародних організацій.
- •52.Поняття та особливості міжнародних конференцій .
- •53 .Оон як універсальна міжнародна організація.
- •54.Спеціальні установи оон.
- •55.Регіональні міжурядові організації.
- •57.Поняття громадянста у міжнародному праві.
- •58 .Способи набуття громадянства.
- •59 .Способи втрати громадянства.
- •62.Міжнародно правове регулювання статусу біженців,трудівників мігрантів ,вимушених переселенців
- •63.Право притулку та екстрадиція.
- •64.Концепція прав людини та її втілення в міжнародному праві.
- •65.Поняття та класифікація прав людини.
- •66.Основні універсальні міжнародні акти з захисту прав людини.
- •67.Регіональна співпраця у сфері прав людини.
- •68.Міжнародні механізми контролю за дотриманням прав людини.
- •69.Поняття і джерела дипломатичного і консульського права.
- •71.Дипломатичні представництва.Дипломатичні привілеї та імунітети
- •72.Консульські привілеї .Привілеї та імунітети
- •73.Представництва держав при міжнародних організаціях.
- •74.Спеціальні місії
- •75.Привілеї та імунітети міжнародних організацій та їх персоналу.(Віденська конвенці)
- •76.Поняття та класифікація територій у мп.
- •77.Юридична природа та склад державних територій
- •78.Державні кордони та їх правовий режим
- •79.Юридичні підстави зміни держ.Території.
- •81.Міжнародні ріки та їх правовий режим
- •82.Міжнародно-правовий режим Арктики та Антарктиди
- •83.Історія виникнення, поняття та джерела міжнародного морського права
- •84. Морські простори, які перебувають під суверенітетом держави
- •85. Морські простори на які не поширюється суверенітет держав
- •86. Поняття,принципи та джерела міжнародного повітряного права
- •87. Юридична природа і правовий режим повітряного простору
- •88. Правове регулювання міжнародних повітряних сполучень.
- •89.Відповідальність у міжнародному повітряному праві.
- •90.Історія виникнення,поняття та джерела між космічного права
- •92.Правовий режим космонавтів і космічних об’єктів
- •93.Відповідальність у міжнародному космічному праві
- •94.Поняття та класифікація міжнародних спорів.
- •96.Вирішення міжнародних спорів у межах м.Організацій
- •97.Поняття та джерела міжнародного гуманітарного права
- •98.Види збройних конфліктів.Учасники .
- •99.Початок війни та його правові наслідки.Режим воєнної окупації.Театр війни
- •100.Обмеження засобів і методів веденя війни.Ведення морської війни.
- •101.Нейтралітет у збройному конфлікті.
- •102. Міжнародно-правове регулювання зацінчення воєнних дій і стану війни.
- •103.Міжнародно-правовий захист жертв війни.
- •104.Захист цивільних обєктів та культурних цінностей
- •105. Міжнародний рух Червоного Хреста та Червоного Півмісяця
17.Поняття та роль основних принципів мп в регулюванні міжнародних відносин
Основні принципи міжнародного права - основоположні, загаль-новизнані норми, що відображають характерні риси і основний зміст міжнародного права та мають найвищу юридичну силу. За допомогою основних принципів МП забезп. Мирне співіснування, повага прав людини ,національна самобутність, терит.цілісність. Слово «основні» озн., що вказані принципи є фундаментальними всього МП,так як сама галузь права має свої галузеві принципи (вільний доступ до досл., свобода космічного простору)
Основні принципи МП є конст.МП,які ж можуть бути змінені ,відмінні ,так як є імперативні і чітко прописані в констит.НПА.:
-статут ООН від 25.06.1945
-декларація про принципи від 24.06.1970
-заключний акт ОБСЄ від 01.08.1975 (Хельсинський закл.акт )
Загальні принципи ,що визнач.цивілізованими націями є аксіомами( не потребують підтвердження).Деякі з заг. принципів права ,що визнач.цивілізованими націями були трансформовані в основні принципи МП.
18.Основні принципи та їх характеристика
(Документи у питанні 17)У цих документах закріплено принципи:
-незастосування сили або погрози силою;
-мирного вирішення спорів;
-невтручання у внутрішні справи держав;
-співробітництва між державами;
-рівноправ'я та самовизначення народів;
-суверенної рівності держав;
-сумлінного виконання зобов'язань за міжнародним правом)
-непорушності державних кордонів;
-територіальної цілісності;
поваги прав людини та основних свобод.
Останні три принципи були додані до загального переліку Заключним актом Ради з безпеки та співробітництва в Європі 1975 р.
Наявність системи основних принципів є характерною особливістю сучасного міжнародного права. Принципи міжнародного права виконують важливі функції, визначають основи взаємодії суб'єктів міжнародного права.
Відповяідно до принципу незастосування сили або погрози силою, всі держави зобов'язані утримуватися від погрози силою або її застосування проти територіальної недоторканості та політичної незалежності інших держав або будь-яким іншим чином, несумісним з цілями ООН. Погроза силою не повинна застосовуватися в якості засобу врегулювання спорів між державами. Агресивні війни проголошуються злочином проти миру та людства і тягнуть відповідальність за міжнародним правом. Пропаганда війни є забороненою. До нормативного змісту принципу також включається: заборона окупації території іншої держави у порушення норм міжнародного права; заборона актів репресалій, пов'язаних із застосуванням сили; надання державою своєї території іншій державі для здійснення агресії проти третьої держави; організація, підбурювання, надання допомоги або участь в актах громадянської війни або терористичних актах в іншій державі; організація або заохочення збройних банд, нерегулярних сил, зокрема, найманців, до вторгнення на територію іншої держави тощо.
Згідно з принципом мирного вирішення спорів, держави зобов'язані вирішувати свої міжнародні спори з іншими державами мирними засобами таким чином, щоб не ставити під загрозу міжнародний мир, безпеку та справедливість. Держави зобов'язані докладати усіх зусиль для того, щоб у короткий термін прийти до справедливого вирішення спору на основі міжнародного права. Держави повинні утримуватися від будь-яких дій, які можуть погіршити становище і зробити мирне врегулювання спору більш складним.
На основі принципу невтручання у внутрішні справи держав, кожна держава має право самостійно обирати свою політичну, економічну, соціальну та культурну систему без втручання з боку інших держав. Держави не мають права прямо або опосередковано втручатися у внутрішні або зовнішні справи іншої держави; не повинні заохочувати підривну діяльність, спрямовану на зміну строю іншої держави насильницьким шляхом; не повинні втручатися у внутрішню боротьбу в іншій державі, утримуватися від надання допомоги терористичній або підривній ді-яльностШри цьому, принцип невтручання у внутрішні справи держав не зачіпає примусових заходів, що застосовуються Радою Безпеки ООН для забезпечення міжнародного миру та безпеки.
Згідно з принципом співробітництва, держави зобов'язані здійснювати міжнародне співробітництво у вирішенні міжнародних проблем економічного, соціального, культурного та гуманітарного характеру, а також підтримувати міжнародний мир та безпеку і з цією метою приймати ефективні колективні заходи. Конкретні форми співробітництва та його обсяг залежать від самих держав.
В силу принципу рівноправ'я та самовизначення народів всі народи мають право вільно визначати без втручання ззовні свій політичний статус та здійснювати свій економічний, соціальний і культурний розвиток, і кожна держава зобов'язана утримуватися від будь-яких насильницьких дій, які могли б перешкодити народам здійснювати це право. Формами реалізації народами права на самовизначення можуть бути створення суверенної держави, вільне приєднання до незалежної держави або об'єднання з нею, встановлення іншого політичного устрою та ін.
Основне призначення принципу суверенної рівності держав - забезпечення юридично рівної участі у міжнародних відносинах усіх держав, незалежно від відмінностей економічного, соціального, політичного або іншого характеру. Згідно з принципом суверенної рівності, усі держави у міжнародних відносинах користуються суверенною рівністю, мають рівні права та обов'язки і є рівноправними членами світової спільноти.
Відповідно до принципу сумлінного виконання зобов'язань за міжнародним правом, держави зобов'язані сумлінно виконувати взяті на себе міжнародні зобов'язання, які витікають із загальновизнаних принципів і норм міжнародного права і з відповідних міжнародному праву договорів та інших угод, учасниками яких вони є.
Основний зміст принципу непорушності державних кордонів зводиться до трьох елементів: визнання існуючих кордонів в якості юридично встановлених згідно з міжнародним правом; відмова від будь-яких територіальних домагань на момент прийняття Заключного акту РБСЄ1975 р. або у майбутньому; відмова від будь-яких інших посягань на ці кордони, включаючи погрозу силою або її застосування.
Принцип територіальної цілісності держав - держави повинні поважати територіальну цілісність одна одної та утримуватися від будь-яких дій, що є несумісними з цілями та принципами Статуту ООН. Держави також мають утримуватися від перетворення території одна одної в об'єкт окупації або застосування сили у порушення міжнародного права. Жодна окупація або набуття території в такий спосіб не визнаються законними.
Принцип поваги прав людини та основних свобод. Держави повинні поважати права людини та основні свободи, включаючи свободу думки, совісті, релігії та переконань, для всіх без відмінності раси, статі, мови або релігії. Повага прав людини є суттєвим фактором миру, справедливості та демократії, що необхідні для дружніх відносин та співробітництва між державами. Держави повинні заохочувати ефективне здійснення громадянських, політичних, економічних, соціальних та культурних прав та свобод, які витікають з гідності, що властива кожній особистості, і є істотними для її вільного та повного розвитку.