- •1.Поняття та особливості міжнародного права
- •2.Предмет і об’єкт мп
- •3.Історія виникнення та основні етапи розвитку міжнародного права
- •4. Сучасне міжнародне право
- •5. Розмежування міжнародного публічного та приватного права
- •6. Теорії сп0іввідношення міжнародного і внутрішньо-державного права
- •7. Вплив міжнародного на внутрішньодержавне право
- •8. Вплив внутрішньодержавного права на міжнародне
- •9. Виключна внутрішня компетенція держави
- •10. Cпіввідношення міжнародного та внутрішньо-державного права в Укр.
- •11.Поняття та види джерел міжнародного права
- •12. Міжнародний договір, як джерело міжнародного права
- •13.Міжнародно-правовий звичай, як джерело міжнародного права.
- •14. Загальні принципи права, що визнаються цивілізованими націями.
- •15.Допоміжні джерела мп
- •16.Ієрархія джерел мп
- •17.Поняття та роль основних принципів мп в регулюванні міжнародних відносин
- •18.Основні принципи та їх характеристика
- •19. Класифікація основних принципів права
- •20. Співвідношення основних та загальних принципів мп
- •21.Поняття та характерні риси норм мп/ 22.Види та класифікація мп норм
- •23.Поняття, ознаки та види суб’єктів мп
- •24.Міжнародна правосуб’єктність держави
- •25. Визнання держав: теорії та форми визнання
- •26. Поняття та види правонаступництва у мп
- •36 .Класифікація та ознаки між.Правопорушень.
- •37.Види і форми м.Пр.Відповідальності .
- •38.Поняття і характерні особливості міжнародно-правових санкцій.
- •40 .Обставини,що виключають відповідальність держав.
- •40 .Поняття та джерела права міжнародних договорів .
- •42.Найменування міжнародних договорів.
- •43.Форма м.Договорів і її значення.
- •44.Основні стадії укладення м.Договору .
- •45.Застереження і поправки до м.Договорів.
- •46.Припинення м.Договорів та зупинення їхньої дії.
- •47 .Законодавство україни про право міжнародних договорів.
- •48 .Поняття права міжнародних організацій.
- •49.Поняття ознаки та класифікація міжнародних організацій .
- •51 .Юридична природа міжнародних організацій.
- •52.Поняття та особливості міжнародних конференцій .
- •53 .Оон як універсальна міжнародна організація.
- •54.Спеціальні установи оон.
- •55.Регіональні міжурядові організації.
- •57.Поняття громадянста у міжнародному праві.
- •58 .Способи набуття громадянства.
- •59 .Способи втрати громадянства.
- •62.Міжнародно правове регулювання статусу біженців,трудівників мігрантів ,вимушених переселенців
- •63.Право притулку та екстрадиція.
- •64.Концепція прав людини та її втілення в міжнародному праві.
- •65.Поняття та класифікація прав людини.
- •66.Основні універсальні міжнародні акти з захисту прав людини.
- •67.Регіональна співпраця у сфері прав людини.
- •68.Міжнародні механізми контролю за дотриманням прав людини.
- •69.Поняття і джерела дипломатичного і консульського права.
- •71.Дипломатичні представництва.Дипломатичні привілеї та імунітети
- •72.Консульські привілеї .Привілеї та імунітети
- •73.Представництва держав при міжнародних організаціях.
- •74.Спеціальні місії
- •75.Привілеї та імунітети міжнародних організацій та їх персоналу.(Віденська конвенці)
- •76.Поняття та класифікація територій у мп.
- •77.Юридична природа та склад державних територій
- •78.Державні кордони та їх правовий режим
- •79.Юридичні підстави зміни держ.Території.
- •81.Міжнародні ріки та їх правовий режим
- •82.Міжнародно-правовий режим Арктики та Антарктиди
- •83.Історія виникнення, поняття та джерела міжнародного морського права
- •84. Морські простори, які перебувають під суверенітетом держави
- •85. Морські простори на які не поширюється суверенітет держав
- •86. Поняття,принципи та джерела міжнародного повітряного права
- •87. Юридична природа і правовий режим повітряного простору
- •88. Правове регулювання міжнародних повітряних сполучень.
- •89.Відповідальність у міжнародному повітряному праві.
- •90.Історія виникнення,поняття та джерела між космічного права
- •92.Правовий режим космонавтів і космічних об’єктів
- •93.Відповідальність у міжнародному космічному праві
- •94.Поняття та класифікація міжнародних спорів.
- •96.Вирішення міжнародних спорів у межах м.Організацій
- •97.Поняття та джерела міжнародного гуманітарного права
- •98.Види збройних конфліктів.Учасники .
- •99.Початок війни та його правові наслідки.Режим воєнної окупації.Театр війни
- •100.Обмеження засобів і методів веденя війни.Ведення морської війни.
- •101.Нейтралітет у збройному конфлікті.
- •102. Міжнародно-правове регулювання зацінчення воєнних дій і стану війни.
- •103.Міжнародно-правовий захист жертв війни.
- •104.Захист цивільних обєктів та культурних цінностей
- •105. Міжнародний рух Червоного Хреста та Червоного Півмісяця
104.Захист цивільних обєктів та культурних цінностей
Розрізняють військові та цивільні об’єкти. До військових належать ті об’єкти, які в силу свого розташування, призначення чи використання роблять значний внесок у воєнні дії та руйнування, захоплення чи нейтралізація яких за даних обставин дає очевидну воєнну перевагу. Об’єкти, що не є військовими, вважаються цивільними: помешкання, споруди, засоби транспорту, які використовуються цивільним населенням; місця, що використовуються винятково цивільним населенням (сховища, лікарні тощо); джерела водопостачання, греблі, дамби, електростанції, запаси продуктів харчування, посіви, скотина, тощо. Такі об’єкти не повинні бути об’єктами воєнного нападу. Гаазька конвенція про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту 1954 р. передбачає додаткові заходи для захисту культурних цінностей (тобто цінностей, що мають велике значення для культурної спадщини кожного народу: пам’ятників архітектури, мистецтва, історії, рукописів, книжок, картин; музеїв, бібліотек, архівів, центрів, де зосереджена значна кількість культурних цінностей, тощо). Щодо культурних цінностей забороняється: піддавати їх нападу чи знищенню; робити з них об’єкт репресалій; вивозити їх за кордон; робити їх непридатними тощо.
105. Міжнародний рух Червоного Хреста та Червоного Півмісяця
У розвитку та реалізації міжнародного права в напрямі гуманізації права збройних конфліктів значну роль відіграє рух Червоного Хреста та Червоного Півмісяця. У 1863 р. у Женеві був створений постійний Міжнародний комітет допомоги пораненим (сьогодні Міжнародний комітет Червоного Хреста — МКЧХ), до якого, крім засновника — Анрі Дюнана, — увійшли ще четверо женевців. МКЧХ є неурядовою організацією. Він став засновником руху Червоного Хреста та Червоного Півмісяця. Практично в кожній державі діє національне товариство цього руху. На міжнародному рівні вони об’єднані в Лігу товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця. Вищим органом руху є Міжнародна конференція Червоного Хреста та Червоного Півмісяця. Міжнародний комітет Червоного Хреста в рамках руху має власний статус і офіційно визнаний Женевськими конвенціями. Він складається з швейцарських громадян. МКЧХ здійснює визнання нових національних товариств, виконує функції, покладені на нього Женевськими конвенціями, включаючи сприяння дотриманню й нагляд за дотриманням міжнародного гуманітарного права, надання допомоги жертвам збройних конфліктів, сприяє поширенню знань про міжнародне гуманітарне право та вносить пропозиції щодо його розвитку. Під час збройних конфліктів, міжнародних і внутрішніх, він надає захист і допомогу жертвам як серед військовослужбовців, так і серед цивільного населення. Мандат МКЧХ на дії під час збройних конфліктів ґрунтований на чотирьох Женевських конвенціях 1949 р., Додаткових протоколах до них 1977 р., а також на його власному Статуті (праві на ініціативу в не-міжнародних конфліктах).