54.Спеціальні установи оон.

Це міжурядові організації універсального характеру, що здійснюють співробітництво в спеціальних областях і пов'язані з ООН. Стаття 57 Статуту ООН перераховує з основні риси: міжурядовий характер угод про створення таких організацій широка міжнародна відповідальність у рамках їхніх установчих актів.

Міжнародна організація праці (МОП)

Найстарша міжнародна організація. Створена в Парижі в 1919 р. як автономна організація Ліги Націй. Її Статут у 1946 р. був переглянутий і приведений у відповідність з установчими документами ООН. Штаб-квартира ООН знаходиться в Женеві (Швейцарія).

Ціллю МОП є сприяння встановленню тривалого миру шляхом заохочення соціальної справедливості, поліпшення умов праці і життєвого рівня трудящих. МОП має представництва в столицях ряду держав-членів.

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВОЗ)

ВОЗ - створена в 1946 р. на Міжнародній конференції по охороні здоров'я в Нью-Йорку. Її ціль - досягнення всіма народами можливо вищого рівня здоров'я.

Організація Об'єднаних Націй із питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО)

Заснована в 1945 році на Лондонській конференції. Штаб-квартира знаходиться в Парижі.

ЮНЕСКО ставить своєю задачею сприяти зміцненню миру і безпеки шляхом розвитку міжнародного співробітництва в області просвітництва, науки і культури, використання засобів масової інформації, подальшого розвитку народної освіти і поширення науки і культури.

Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ)

Заснована в 1967 році. Ціль організації - сприяти охороні інтелектуальної власності у усьому світі, а також підготування проектів договорів в області захисту авторських прав, розробка нової патентної класифікації.

Організація Об'єднаних Націй по промисловому розвитку (ЮНІДО)

Створена резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 17 листопада 1966 року. С 1985 р. є спеціалізованим установам ООН. Місцезнаходження - Відень (Австрія).

Цілями ЮНІДО є сприяння промисловому розвитку країн, що розвиваються, прискоренню їхньої індустріалізації і надання помочі у встановленні нового міжнародного економічного порядку.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) був заснований у 1944 p. на конференції світових лідерів у Бреттон-Вуді. Головне завдання Фонду полягало в тому, щоб нормалізувати національну монетарну політику 30-х років у післявоєнний період. Будівництво доріг, мостів, комунікацій, енергетичних систем та інших основних будівельних споруд, зруйнованих війною в Європі, покладалось на Міжнародний банк реконструкції та розвитку.

55.Регіональні міжурядові організації.

Поряд з універсальними міжнародними організаціями в теорії міжнародного права виділяють регіональні організації. Називаються вони так, тому що їх членами є держави певного географічного району. Об'єктом діяльності таких організацій можуть бути питання в рамках регіонального співробітництва: спільна безпека, економічна, соціальна, культурна та інші сфери.

Організація американських держав - міжнародна організація, створена 30 квітня 1948 р. на 9-й Міжамериканській конференції в Боготі (Колумбія) на базі Панамериканського союзу, що існував з 1889 р. Нині в ОАД входять 35 держав Західної півкулі.

Організація функціонує на підставі Статуту й Міжамериканського договору про взаємну оборону 1947 р. Доступ в ОАД відкритий для всіх держав Західної півкулі, що ратифікували її Статут.

Ліга арабських держав є регіональною міжурядовою організацією арабських держав, створена 22 березня 1945 р. Правову базу Ліги становлять Пакт (статут) ЛАД (1945 р.) і Договір про спільну оборону й економічне співробітництво (1950 р.). До складу ЛАД входять більше 20 арабських держав, Організація визволення Палестини (ОВП) і одна неарабська держава - Сомалі.

Африканський Союз - регіональна міжнародна міжурядова організація, що об'єднує 52 держави Африки. Створена 26 травня 2001 р. на базі Організації африканської єдності (ОАЄ). Об'єктивними причинами створення АС, що замінив ОАЄ - найбільше політичне об'єднання держав Африканського континенту, є кардинальні зміни в розстановці політичних сил у світі за час її існування (1963-2001 рр.) і виконання на межі нового тисячоліття частини першочергових завдань, поставлених перед ОАЄ. Проблеми сучасного економічного розвитку держав Африки потребують пошуку нових підходів і механізмів.

Асоціація держав ПівденноСхідноїАзії Асоціація держав Швденно-Східної Азії (АСЕАН) була створена в 1967 році на підставі Бангкокської декларації (Таїланд), доповненої в 1976 році Договором про дружбу і співробітництво в Південно-Східній Азії, і Декларації згоди. В даний час членами АСЕАН є Врувей, Індонезія, Лаос, Малайзія, Мьянма (Бірма), Філіппіни, Сінгапур, Таїланд, В'єтнам, Камбоджа (буде прийнята після вирішення внутрішніх питань).

Рада Європи (РЄ) стала першою європейською міжурядовою організацією, створеною після Другої світової війни. Організація діє на підставі Статуту, прийнятого в 1949 році. Членами Ради Європи є 41 держава, у тому числі з листопада 1995 року й Україна. Цілі Ради Європи: , — забезпечення більш тісних зв'язків між державами Європи; — сприяння перетворенню Європи в демократичний простір; — захист прав людини; — координація діяльності Ради з іншими європейськими державами. Діяльність РЄ сконцентрована на таких основних проблемах: а) правове забезпечення прав людини; б) сприяння усвідомленню і розвитку європейської культурної самобутності; в) пошук спільних рішень соціальних проблем (національні меншини, ксенофобія, нетерпимість, захист навколишнього середовища, СНІД, наркоманія і т.д.); г) розвиток політичного партнерства з новими демократичними країнами Європи.

Європейський Союз Європейський Союз (ЄС) був створений на основі Європейського об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС), створеного в 1951 році, Європейського співтовариства з атомної енергії, створеного в 1957 році, і Європейського економічного співтовариства, утвореного в 1957 році в результаті об'єднання в 1957 році цих раніше самостійних організацій. Донедавна це об'єднання називалося Європейськими співтовариствами.

Організація з безпеки і співробітництва в Європі Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) спочатку діяла як міжнародна конференція — Нарада з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ). Відповідно до рішення Будапештської наради в 1994 році Нарада трансформувалася в організацію, що почала свою діяльність із 1 січня 1995 року. Першим документом, що поклав початок загальноєвропейському процесу міжнародних розрядки і співробітництва, був Заключний акт Наради з безпеки і співробітництва в Європі, підписаний у 1975 році в Гельсінкі главами держав і урядів 33 європейських держав, СІЛА і Канади. Цей документ містив програму співробітництва в галузі розрядки процесу міжнародної напруженості.

Співдружність Незалежних Держав (СНД) - регіональна міжнародна організація, утворена 8 грудня 1991 р. Появі СНД передував фактичний розпад СРСР. Засновницькими документами СНД є Угода про створення СНД 1991 р., Алма-атинський протокол до Угоди про створення СНД і Алма-атинська декларація 1991 р., Статут СНД 1993 р. У різних структурах СНД в даний час бере участь 12 держав - Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Російська Федерація, Таджикистан, Туркменістан, узбекистан, Україна.

56 .поняття та склад населення у міжнародному праві.

Населення зазвичай визначається як сукупність індивідів, що проживають у певний час на території конкретної держави і підлягають її юрисдикції.

До складу населення будь-якої держави входять: громадяни цієї держави, іноземці й особи без громадянства (апатриди). Іноді виокремлюють і проміжну групу - особи, які мають подвійне громадянство (біпатриди), проте найчастіше ці особи входять до першої групи - громадян певної держави.

Правовий статус населення визначається насамперед нормами внутрішньодержавного права.

Водночас є чимало питань, пов'язаних з населенням, які здавна регулюються нормами звичаєвого і договірного міжнародного права. У міру розвитку політичних, соціально-економічних, культурних, науково-технічних зв'язків між державами зростає кількість питань, пов'язаних з населенням, щодо яких держави здійснюють взаємовигідну співпрацю. Сьогодні питання правового статусу населення й у внутрішньодержавному, й у міжнародному праві розв'язуються в контексті забезпечення прав і основних свобод людини.

Із незапам'ятних часів держави співпрацюють з питань громадянства і правового статусу іноземців. Пояснюється це зацікавленістю держав у захисті прав своїх громадян, які перебувають за кордоном. Разом з тим починаючи з давніх часів міжнародне співтовариство прагнуло також забезпечити правову захищеність іноземців. Цього вимагали насамперед міжнародні торговельно-економічні відносини, що постійно розвиваються.