- •Методичні рекомендації
- •Херсон - 2014
- •1. Програма навчальної дисципліни
- •Тема 1. Аудит торгівельної діяльності
- •Тема 2. Аудит будівельних організацій
- •Тема 3. Особливості аудиту діяльності сільськогосподарських підприємств
- •Тема 4. Аудит автотранспортних підприємств
- •Тема 5. Аудит страхових компаній
- •2. Методичні рекомендації до виконання контрольної роботи
- •2.1. Загальні положення
- •2.2. Вимоги до виконання та організації процесу написання рефератів
- •2.3. Структура, зміст та обсяг реферату
- •2.4. Вимоги щодо оформлення реферату
- •3. Критерії оцінювання реферату
- •Розподіл балів, що присвоюється студенту з дисципліни
- •4. Рекомендована тематика рефератів
- •Тест внутрішнього контролю
- •Список рекомендованої літератури…………………………………
2. Методичні рекомендації до виконання контрольної роботи
2.1. Загальні положення
Контрольна робота з дисципліни «Аудит видів діяльності» виконується у вигляді реферату, який сприяє поглибленню і закріпленню теоретичних знань і
є найпростішим видом навчально-дослідної роботи студентів.
Реферат - короткий усний чи письмовий виклад основних положень вчення або змісту друкованих джерел, доповідь на певну тему.
Реферування (від лат. refero — доношу, повідомляю, переказую) припускає, головним чином, виклад чужих думок, висновків, зроблених іншими вченими, але не забороняється висловлювати і власну точку зору з проблеми, що досліджується хоча б у гіпотетичній формі як припущення, що може бути доведене і аргументоване згодом.
Реферат відрізняється від курсової і дипломної робіт тим, що ступінь творчості в ньому менша. У рефераті подається лише первинне осмислення і узагальнення певного об’єму інформації, яка накопичена вченими і викладена в літературі.
Мета підготовки студентом реферату – глибоке вивчення літератури і досвіду роботи за обраною темою, узагальнення результатів цього вивчення, формулювання самостійних висновків.
Важливим у процесі написанні реферату є набуття студентом практичних дослідницьких навичок, вміння опрацьовувати та систематизувати джерела з досліджуваної проблематики, робити власні узагальнення та логічні висновки, а також оформлювати основні частини роботи згідно з встановленими вимогами. При виконання даного виду наукових робіт ставиться за мету навчити студентів застосовувати елементарні дослідницькі прийоми та методи, розуміти суть і принципи методології наукової праці як такої, чітко розмежувавши її з іншими сферами та формами інтелектуального самовираження.
При написанні реферату студентом мають бути продемонстровані такі навички і вміння:
- користування нормативними документами;
- пошук, вивчення необхідної наукової літератури та стану розробки проблеми у вітчизняній та зарубіжній літературі, дослідженнях;
- логічне викладення своїх думок, їх аргументація та узагальнення, формулювання висновків і пропозицій;
- правильне оформлення науково-довідкового матеріалу.
2.2. Вимоги до виконання та організації процесу написання рефератів
До написання реферату ставляться такі загальні вимоги:
- актуальність теми;
- високий теоретичний рівень;
- дослідницький характер;
- практична спрямованість;
- грамотність оформлення.
Процес роботи над рефератом поділяється на чотири етапи:
1. Підготовчий - вибір теми, складання списку літературних джерел для опрацювання, початок її вивчення, розробка плану і написання вступу.
2. Основний - детальне опрацювання літератури, робота над змістом і висновками реферату.
3. Заключний - оформлення реферату, самокритична оцінка його змісту і виправлення виявлених недоліків.
4. Захист реферату.
Вибір теми реферату. Тему реферату студент обирає самостійно із запропонованих у даних методичних рекомендаціях або ж пропонує свою і погоджує з викладачем.
Підбір та опрацювання літературних джерел. Студент використовує рекомендовану викладачем літературу, а також самостійно здійснює пошук необхідних літературних джерел.
Доцільно переглянути всі види джерел, пов’язаних зі змістом обраної теми. Рекомендується такий порядок підбору літературних джерел:
- вивчення фондів бібліотеки університету та інших бібліотек за тематичними каталогами;
- робота з періодичними виданнями фондів читального залу бібліотеки ВУЗу;
- користування послугами бібліотек з мережі INTERNET;
- ознайомлення з монографіями, навчальними посібниками, періодичними виданнями.
Прискорити цілеспрямований відбір і вивчення літератури допоможе чітка орієнтація студента на тему дослідження та основні її питання. Етапи вивчення наукових джерел інформації можна поділити на:
- загальне ознайомлення з вирішенням наукової проблеми;
- побіжний перегляд відібраної літератури і систематизація її відповідно до змісту роботи і черговості вивчення, опрацювання;
- читання за послідовністю розміщення матеріалу;
- вибіркове читання окремих частин;
- виписування потрібного матеріалу для формування тексту науково-дослідної роботи;
- критичне оцінювання записаного, редагування і чистовий запис як фрагменту тексту наукової роботи.
Список використаних джерел має бути складений відповідно до вимог з відображенням прізвища та ініціалів автора (авторів), назви роботи (статті), місця видання, видавництва, року видання і кількості сторінок.
Складання плану реферату необхідно розпочати ще на етапі вивчення літератури. План – це точний і короткий перелік положень у тому порядку, в якому вони розташовуватимуться в рефераті протягом розкриття теми. Чернетка плану під час роботи може доповнюватися і змінюватися.
План повинен бути логічно витриманий, послідовний, відображати коло окреслених питань, що будуть розглядатись при розкритті теми. Він має бути коротким, чітким та змістовним. Необхідно намагатися зробити так, щоб усі питання плану являли собою єдину структуровано-логічну систему, в якій кожний наступний пункт розвиває і доповнює попередні.
Існує два основні типи плану: простий і складний (розгорнутий). У простому плані зміст реферату поділяють на пункти, а в складному – на розділи і підрозділи. Грамотно побудований план реферату має відповідати сформульованій темі, меті і завданням роботи. Треба уникати такого недоліку, коли назва розділу (підрозділу, пункту) плану повторює назву теми.
Для рефератів рекомендується простий тип плану з невеликою кількістю пунктів (не більше трьох – чотирьох).
