- •1 Загальні положення
- •2 Вибір та затвердження теми
- •3 Добір та вивчення літератури
- •4 Структура, зміст та обсяг бакалаврської роботи
- •Критерії оцінки бакалаврської роботи
- •6 Правила оформлення навчального текстового матеріалу
- •6.1. Вимоги до тексту
- •6.2. Нумерація сторінок
- •6.3. Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів
- •6.4. Ілюстрації
- •6.5. Таблиці
- •6.6. Переліки
- •6.7. Примітки
- •6.8. Виноски
- •6.9. Формули та рівняння
- •6.10. Посилання та цитування
- •6.11. Числівники
- •6.12. Скорочення
- •6.13. Використані джерела
- •6.14. Додатки
- •7 Поради до виступу студента при захисті роботи
- •Додаток а Тематика випускних кваліфікаційних робіт
- •Додаток б Зразок напису на твердій обкладинці
- •Додаток к Зразки планів випускної кваліфікаційної роботи
6.6. Переліки
Переліки за потреби можуть бути наведені посередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку.
Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою або, не нумеруючи, – дефіс (перший рівень).
Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень).
Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, а другого рівня – з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.
Приклад
а) матеріали;
б) заробітна плата;
в) обов’язкові відрахування:
у пенсійний фонд;
на соціальне страхування.
6.7. Примітки
Примітки розміщують у тексті за необхідності пояснення змісту тексту, таблиці або ілюстрації. Їх розміщують безпосередньо після тексту, таблиці або ілюстрації, яких вони стосуються.
Слово «Примітка» друкують, починаючи з великої літери, з абзацного відступу, не підкреслюють. Після слова «Примітка» ставлять крапку і з великої літери у тому ж рядку подають текст примітки.
Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою. Після слова «Примітки» ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацу після номера примітки з великої літери подають текст примітки.
Приклад
Примітки:
1.________________________________________________________
_______________________________________________________________
2. ________________________________________________________
_______________________________________________________________
6.8. Виноски
Пояснення до окремих даних, наведених у тексті чи таблиці, допускається оформляти виносками. Виноски позначають порядковими знаками у вигляді арабських цифр (порядкових номерів) із дужкою.
Нумерація виносок – окрема для кожної сторінки.
Знаки виноски проставляються безпосередньо після того слова, числа, символу, речення, до якого дають пояснення, та перед текстом пояснення.
Текст виноски вміщують під таблицею або в кінці сторінки й відокремлюють від таблиці чи тексту лінією довжиною 30 – 40 мм, проведеною в лівій частині сторінки.
Приклад
Текст виноски починають з абзацного відступу і друкують машинописним способом1) виконання тексту через один інтервал, а при машинному2) способі …
_______________
1) Машинописний спосіб друкування – на друкарських машинках ручних або електричних.
2) Машинний спосіб – на принтерах.
6.9. Формули та рівняння
Формули і рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки.
Вище й нижче кожної формули чи рівняння слід залишати не менше одного вільного рядка.
Формули та рівняння слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу.
Номер формули чи рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули чи рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) – третя формула першого розділу.
Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули чи рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.
Пояснення значення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою або рівнянням у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні.
Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок починають з абзацу словом «де» без двокрапки.
Приклад
с=
,
(6.3)
де а, в – довжини катетів трикутника;
с – довжина гіпотенузи.
Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій (+, –, :, , =), повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули чи рівняння на знаковій операції множення, застосовують знак „” а не „·”.
Невеликі й нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують безпосередньо в рядках тексту.
Формули, що йдуть одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою.
Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одна під одною (під одним номером).
