5. Опіка та піклування

Завданням інституту опіки та піклування є забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров’я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов’язки (ст. 55 ЦК). Правове забезпечення цього інституту забезпечується главою 6 ЦК, главою 19 СК, яка регулює опіку та піклування над дітьми та підзаконними нормативними актами.

Опіка встановлюється над малолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані судом недієздатними. Піклування встановлюється на неповнолітніми, які позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які обмежені у дієздатності.

Опіка та піклування встановлюються або за місцем проживання опікуна чи піклувальника, або підопічної особи. Опікуна чи піклувальника - за їх згоди з числа осіб, які знаходяться в родинних стосунках з підопічним, призначає орган опіки та піклування, що є відділом виконавчого комітету місцевих рад. Опіка та піклування у разі визнання особи недієздатною чи обмеженою у дієздатності встановлюється судом.

Опікун зобов’язаний дбати про виховання, навчання та розвиток підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням, вживати заходи щодо захисту цивільних прав та інтересів. Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного, він є його законним представником. Таким чином, можна сказати, що опікун доповнює відсутню у підопічного дієздатність.

Опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) не можуть укладати з підопічним договори, окрім дарування або безоплатного передання майна йому у користування. Правочини, які зачіпляють майнові інтереси підопічного, опікун може укладати тільки зі згоди органів опіки та піклування.

Піклувальник зобов’язаний дбати про створення необхідних побутових умов підопічному, його лікування та займатися вихованням, навчанням і розвитком неповнолітніх. На відміну від опікуна піклувальник не є законним представником підопічного, він не здійснює юридичні дії замість підопічного, а тільки дає згоду (або ні) на вчинення самим підопічним цивільних правочинів. Так, він у відповідності до ст. 70 ЦК не може давати згоду на укладання договорів між підопічним та своєю дружиною (чоловіком) або своїми близькими родичами, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування на підставі договору позики.

Опіка та піклування припиняється у разі відпадання підстав, за якими вона встановлювалася, або може бути припинена у разі звільнення опікуна чи піклувальника за їх бажанням чи за рішенням органу опіки та піклування або суду у разі зловживання ними своїм становищем.

Опікун та піклувальник мають право на оплату своїх послуг (ст. 73 ЦК).

Окрім інституту опіки та піклування ЦК передбачає новий інститут помічника, який обирається дієздатною особою, що за станом здоров’я не може самостійно здійснювати свої права та виконувати обов’язки (ст. 78 ЦК). Помічник має право на одержання пенсії, аліментів, заробітної плати, поштової кореспонденції, представляє особу в державних та інших органах, а за довіреністю - і в суді. Послуги помічника є оплатними, якщо інше не передбачене домовленістю сторін.

Сімейний кодекс передбачає можливість укладання договору про патронат, за яким орган опіки та піклування передає дитину, яка є сиротою або з інших причин позбавлена батьківського піклування, на виховання у сім’ю іншої особи (патронажного вихователя) до досягнення дитиною повноліття, за плату (ст. 252 СК).