4. Ім’я та місце проживання фізичної особи. Акти цивільного стану

Ім’я фізичної особи. Фізична особа набуває прав та обов’язків і здійснює їх під своїм ім’ям (ст. 28 ЦК). Ім’я фізичної особи складається з прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національних меншин, заноситься у свідоцтво про народження і слугує її індивідуалізації. Кожна фізична особа вступає в цивільні правовідносини тільки під своїм ім’ям і не може використовувати чуже. При здійсненні окремих цивільних прав (наприклад, авторських прав) фізична особа відповідно до закону може використовувати псевдонім (вигадане ім’я) або діяти без зазначення імені.

Фізична особа при досягненні 16 років має право у відповідності з Положенням про порядок розгляду клопотань про зміну громадянами України прізвищ, імен, по батькові, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 2? березня 1993 р. № 233 , змінити своє ім’я.

Місце проживання фізичної особи також слугує засобом її індивідуалізації як учасника цивільних відносин. Місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово (ст. 29 ЦК).

Визначення місця проживання фізичної особи має важливе юридичне значення, оскільки цивільний закон пов’язує з цим певні правові наслідки. Так, наприклад, якщо місце виконання грошового зобов’язання не встановлено в договорі, то воно виконується за місцем проживання кредитора (ст. 532 ЦК), місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ст. 1221 ЦК), відсутність фізичної особи для визнання її безвісно відсутньою або оголошення її померлою також пов’язується з місцем її проживання. Якщо раніше складнощів з визначенням постійного місця проживання фізичної особи не існувало, оскільки воно було зв’язано з пропискою, то зараз вони з’явилися. Насамперед тому, що у відповідності із ч. 6 ст. 29 ЦК фізична особа може мати кілька місць проживання. З одного боку, таке положення повністю відповідає світовій практиці (і, як уявляється, не може бути піддане сумніву) та ст. 33 Конституції України, яка гарантує свободу пересування та вільний вибір місця проживання, а з другого, - в законодавстві річ йде про постійне місце проживання. Очевидно, постійне місце проживання повинно вільно обиратися самою дієздатною фізичною особою, наприклад, при її реєстрації у Єдиний реєстр фізичних осіб, про необхідність впровадження якого не раз йшла мова у Верховній Раді України, бо держава повинна знати скільки громадян постійно чи тимчасово проживає у ній.

Неповнолітні з 14 років вільно обирають собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлені законом. Місцем проживання малолітніх у віці від 10 до 14 років є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вони проживають, чи закладу охорони здоров’я, в якому вони проживають, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. Місцем проживання малолітніх до 10 років є місце проживання її батьків, опікунів або місцезнаходження відповідного закладу, де вони мешкають. Те ж саме стосується і недієздатних фізичних осіб.

Акти цивільного стану - це події та дії, які нерозривно пов’язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб’єктом цивільних прав та обов’язків. Акти цивільного стану нерозривно пов’язані з цивільної правосуб’єктністю фізичної особи.

Ст. 49 ЦК відносить до актів цивільного стану народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо.

У зв’язку з особливою важливістю підлягають державній реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть. Органи РАЦСу роблять в актових книгах відповідний запис і видають фізичним особам документ (свідоцтво), який підтверджує цій факт.

Стаття 28. Ім’я фізичної особи

1. Фізична особа набуває прав та обов’язків і здійснює їх під своїм ім’ям.

Ім’я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

2. При здійсненні окремих цивільних прав фізична особа відповідно до закону може використовувати псевдонім (вигадане ім’я) або діяти без зазначення імені.

3. Ім’я фізичній особі надається відповідно до закону.

Стаття 29. Місце проживання фізичної особи

1. Місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

2. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

3. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров’я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

4. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров’я, в якому вона проживає.

5. Місцем проживання недієздатної особи є місце проживання її опікуна або місцезнаходження відповідної організації, яка виконує щодо неї функції опікуна.

6. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Стаття 49. Акти цивільного стану

1. Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов’язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб’єктом цивільних прав та обов’язків.

2. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо.

3. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть.

4. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону.