Структура активів бюджетної установи

Зміст	На 31.12. 201_ року		На 31.12.201_ року			Відхилення			Темп росту,%		Темп приросту,%
	у сумі, грн	за струк-турою %	у сумі, грн	за струк-турою %	у сумі, грн		за струк-турою %
Господарські засоби Разом
Оборотні активи
Матеріали і продукти харчування
Малоцінні та швидкозношувані предмети
Дебіторська заборгованість
Інші кошти
Рахунки в казначействі загального фонду
Рахунки в казначействі спеціального фонду
Інші рахунки в казначействі
Каса

Але на основі балансу ми не можемо в повному обсязі проаналізувати показники руху запасів, оскільки в балансі відображаються лише залишки матеріалів на кінець звітного періоду.

В ході визнання запасів встановлюються значення кожної підгрупи в абсолютній сумі та питомій вазі в загальній вартості матеріалів і продуктів харчування. При цьому в першу чергу використовуються дані про групування групи матеріалів і продуктів харчування за призначенням, які дозволяють охарактеризувати склад і структуру групи матеріалів і продуктів харчування за визначений період.

Запаси у процесі діяльності поступово вибувають, забезпечуючи безперервність останньої. Відповідно до сфери діяльності лікарні та напрямків використання кінцевий рух запасів на складі відбувається за такими напрямками:

передача до структурних підрозділів для споживання (у відділення, кабінети, до харчоблоків);

втрати і нестача запасів (унаслідок стихійного лиха, крадіжок, природних втрат, тощо).

До нормативних документів, що регулюють зазначений складовий напрям обліку запасів, належить більшість із наведених у попередньому підрозділі, тому доповнимо цей список Інструкцією про застосування норм природних втрат медикаментів, вати і медичних пиявок в аптеках, норм втрат скляного аптечного посуду на аптечних складах, фармацевтичних складах.

Організація норм запасів починається з вивчення споживання матеріалів, медикаментів, продуктів харчування та інших запасів. Норми розробляються міською лікарнею безпосередньо, так і зовнішніми суб’єктами регламентації — центральними органами виконавчої влади за відомчою підпорядкованістю. Так, норми харчування одного хворого визначає Інститут харчування Міністерства охорони здоров’я стосовно дієтичних столів, у грошовому та натуральному виразі на 1 день. Норми лікарських засобів визначаються відповідно до методологічної форми та традиційної лікувальної схеми на одного хворого. Норми інших матеріалів регла­ментуються внутрішніми нормативними актами базової установи і встановлюються з розрахунку на один структурний підрозділ, одну обслуговуючу одиницю тощо.

Відповідно до встановлених норм на певну одиницю з урахуванням кількості чи обсягу послуг, об’єктів обслуговування тощо, планується загальний обсяг запасів на наступний звітний період. Зазначена робота є підготовчою до складання кошторису, а розрахунки за відповідними видами запасів в розрізі статей економічної класифікації видатків додаються до проекту кошторису у вигляді документації з функцією обґрунтування.

Наявність медикаментів й перев'язувальних засобів за показниками річної звітності форми № б Звіт про рух матеріалів і продуктів харчування відображена в таблиці 6.3.

Таблиця 6.3

Наявність групи матеріалів і продуктів харчування за обліковими підгрупами

Показники	201_ рік		201_ рік
	в сумі, грн.	за структурою, %	в сумі, грн.	за структурою, %
Разом матеріалів і продуктів харчування
з них:
Продукти харчування (232)
Медикаменти і перев'язувальні матеріали (233)
Господарські матеріали і канцелярське приладдя (234)
Паливо, горючі і мастильні матеріали (235)
Запасні частини до транспортних засобів, машин і обладнання(238)

На основі вищевикладеного порівняння сум та питомої ваги групи матеріалів і продуктів харчування наводиться графік динаміки наявності за обліковими групами та сумами і питомою вагою

За результатами проведення оцінки наявності та руху запасів доцільно відслідковувати тенденцію їх використання, щоб можна розрахувати суми видатків на придбання запасів на наступні періоди, провести контроль за наявністю та рухом запасів, а також проведення контролю щоб не допускати понадлишкові витрати бюджетних коштів на недоцільне придбання запасів, які не будуть використані, а також недоцільне використання бюджетних коштів.

7.4. Облік в управлінні грошовими активами

Грошовий потік – показник, що відображає рух грошових коштів у бюджетній установі за певний період часу, основними елементами якого є їх надходження за рахунок фінансування та доходів від надання послуг і виплата (перерахування).

Чисте надходження грошових коштів (резерв готівки) – різниця між надходженнями – виплатами грошових коштів за відповідний період.

Управління грошовими потоками – це процес виявлення грошових потоків за окремими видами фінансування за рахунок загального та спеціального фондів у розрізі видів діяльності та видатків згідно з кошторисом, встановленням загального обсягу їх окремих видів у досліджуваному періоді, розподіл загального обсягу окремих видів грошових потоків за інтервалами часового шагу в просторі (за програмами, підрозділами, КЕКВ тощо), аналіз і оцінка зовнішніх та внутрішніх факторів, які впливають на формування грошових потоків.

Мета управління грошовими потоками – забезпечення фінансової рівноваги бюджетної установи у процесі його господарської діяльності, шляхом балансування обсягів надходження, виплати та перерахування грошових коштів..

Завдання управління грошовими потоками:

Синхронізація надходжень і виплат грошових коштів у часі та просторі

Оптимізація розміру коштів у розрахунках

Нормалізація перехідного залишку грошових коштів

Оптимізація рівня самофінансування

Оперативний контроль за надходженнями та витрачаннями коштів.

Управління грошовими активами чи залишком грошових коштів, які постійно знаходяться в розпорядженні бюджетної установи складає невід’ємну частину функцій загального управління оборотними активами.

Грошові кошти бюджетних установ зберігаються на реєстраційних (спеціальних реєстраційних) рахунках у ДКУ. Взаємовідносини між органами Державного казначейства України і розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, відокремленими структурними підрозділами розпорядників бюджетних коштів, підприємствами, установами, організаціями і фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, а також органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, та органами місцевого самоврядування в процесі відкриття (закриття) рахунків регламентує Порядок відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державного казначейства України Наказ Державного казначейства України 02.12.2002 N 221.

Бюджетні установи у процесі господарської діяльності вступають у взаємовідносини і проводять розрахунки з різними дебіторами та кредиторами, а також отримують фінансування діяльності за рахунок державного чи місцевих бюджетів. Розрахунки проводяться двома методами: готівковим і безготівковим. У більшості випадків бюджетні установи в основному переходять на безготівкові розрахунки. Але виникає також необхідність проводити розрахунки готівкою: надходження готівки як власні надходження, оплата за харчування, відшкодування завданих збитків, повернення невикористаного авансу підзвітними особами тощо, крім того виплата заробітної плати, допомоги з тимчасової втрати працездатності, стипендії, на відрядження. Для своєчасного проведення розрахунків бюджетним установам необхідно розраховувати потребу коштів як для виплати готівкою, так і проведення безготівкових розрахунків, виходячи із фінансування передбаченого кошторисом, а значить управляти грошовими потоками, щоб мінімізувати витрати та своєчасно проводити розрахунки.

Розмір залишку грошових активів, яким оперує бюджетна установа в процесі господарської діяльності визначає рівень її платоспроможності (готовність розраховуватись по всіх своїх невідкладних зобов’язаннях), впливає на величину операційного циклу, а також характеризує її можливості з формування грошових авуарів (коштів).

Основною метою процесу управління грошовими активами є забезпечення постійної платоспроможності бюджетної установи, а також забезпечення ефективності використання грошових коштів.

З позиції форми накопичення грошових авуарів і управління платоспроможністю бюджетної установи, її грошові активи розподіляються на елементи (рис. 7.2):

Грошові активи бюджетної установи, які забезпечують її платоспроможність

Грошові активи в національній валюті:

• грошові кошти в касі

• грошові кошти на реєстраційних рахунках в ДКУ

• грошові кошти на депозитних рахунках

Грошові кошти в іноземній валюті:

• грошові кошти в касі

• грошові кошти на рахунках в ДКУ

• грошові кошти на депозитних рахунках

Рис. 7.2. Склад основних елементів грошових активів бюджетної установи

Політика управління грошовими активами представляє собою частину загальної політики управління оборотними активами бюджетної установи, яка полягає в оптимізації сукупного розміру їх залишку з метою забезпечення постійної платоспроможності і ефективності їх використання в процесі господарської діяльності

Для управління грошовими потоками необхідна оцінка організації обліку та можливість оперування інформацією про стан і рух коштів як при касових операціях (надходження та видача грошових коштів по касі в національній та іноземній валютах,) з відображенням її у регістрах обліку, можливості накопичення за окремими ознаками, так і за операціями на реєстраційних та інших рахунках у казначействі.

Побудова ефективної системи контролю за грошовими активами та прийняття управлінських рішень щодо оптимізації грошових потоків

Вибір ефективних форм регулювання середнього обороту та залишку грошових коштів

Диференціація середнього залишку грошових активів у розрізі національної та іноземної валюти

Оптимізація середнього обороту та залишку грошових активів

Аналіз грошових активів у минулому періоді

Основні етапи формування політики управління грошовими активами бюджетної установи

Розробка політики управління грошовими активами бюджетної установи включає такі основні етапи (рис.7.3).

Рис. 7.3. Основні етапи формування політики управління грошовими активами

На другому - визначається середній період обороту і кількість обороту грошових активів в розглянутому періоді, такий аналіз проводиться для характеристики ролі грошових активів.

КУ = ГА / ОА, де (7.1)

КУ – коефіцієнт участі

ГА – грошові активи

ОА – оборот

ПО га = ГА / Оо, де (7.2)

ПОга – період обороту

Оо – сума одноденного обороту

ПО = ГА / ВГАо, де (7.3)

ВГАо – вільні грошові кошти .

На третьому етапі – визначається рівень абсолютної платоспроможності бюджетної установи за окремими місяцями попереднього періоду.

Для накопичення інформації про наявність та рух грошових коштів крім звітності використовується регістри синтетичного обліку касових операцій є накопичувальна відомість за касовими операціями ф.380 (бюджет)- меморіальний ордер 1 та картка аналітичного обліку готівкових операцій в розрізі кодів бюджетної класифікації за загальним і спеціальним фондами. Інформація щодо руху грошових коштів по загальному фонду оформляється окремим меморіальним ордером 2, а з руху спеціального фонду в меморіальному ордері 3, аналітичний облік ведеться у розрізі валют у картках ф-292.

Всі дані синтетичного та аналітичного обліку використовують для оцінки руху грошових коштів протягом місяців та у розрізі днів, тижнів тощо.

Вивчення таких тенденцій дозволить правильно провести планування руху грошових потоків на наступні періоди та проводити управління грошовими потоками.

Здійснення практично всіх видів фінансових операцій вимагає руху грошових коштів в формі їх надходжень чи витрачання, цей рух грошових коштів і визначає поняття “ грошовий потік”.

Грошовий потік бюджетної установи-це сукупність розподілених у часі надходжень і виплати грошових коштів, необхідних для господарської діяльності. Існує певна класифікація грошових потоків:

по масштабах обслуговування господарського процесу:

грошовий потік у цілому;

грошовий потік за окремими видами надходжень загального чи спеціального (його складовими) фондів;

грошовий потік окремих структурних підрозділів;

грошовий потік за окремими господарськими операціями.

за направленістю руху грошових коштів:

позитивний грошовий потік; негативний грошовий потік.

за рівнем достатності об’єму:

профіцитний грошовий потік ; дефіцитний грошовий потік.

за методом оцінки в часі :

сучасний ; минулий; майбутній.

за безперервності формування в періоді:

регулярний (постійний); дискретний.

за стабільністю часових інтервалів формування:

регулярний грошовий потік ( рівномірними часовими інтервалами);

регулярний грошовий потік з нерівномірними часовими інтервалами.

Грошові потоки можуть вивчатись, як щоденні так і за певні періоди за рік(за місяць). Розрахунок руху грошових потоків наведено в таблиці 7.5. Оцінку доцільно проводити як по готівковому, так і безготівковому розрахунку.

Провівши заповнення таблиці і визначивши певні тенденції щодо руху грошових потоків, доцільно побудувати графіки на яких можна зазначити періодичність надходження грошових коштів, їх вибуття. Такі розрахунки необхідні, особливо при визначенні тенденцій щодо надходження коштів особливо по спеціальному фонду, щоб прогнозувати можливі надходження та необхідні платежі. Примірний графік подано на рис. 7.6

Таблиця 7.5