Варіанти поставок і витрат бюджетної установи

Замов-лень на рік	Обсяг замовлення	Середньо-річний запас (кол.2:3)	Витрати на замовлення, грн.(кол.1:100)	Витрати на збереження (кол.3х0, 5)	Загальна сума витрат, грн.
1	2	3	4	5	6
1	6000	3000	100	1500	1600
2	3000	1500	200	750	980
3	2000	1000	300	500	800
4	1500	750	400	375	775
5	1200	600	500	300	800
6	1000	500	600	250	850
....	...	...	...	...	...
12	500	250	1200	125	1325

З наведеної таблиці видно, що загальні витрати, залежно від обсягу поставок, на поставки та їх збереження спочатку зі збільшенням кількості поставок (в прикладі до 4 на рік) зменшуються, а далі збільшуються. Очевидно, що оптимальним розміром поставки буде поставка запланованого обсягу повного виду ресурсів близько 4 разів на рік. Для того, щоб визначити найбільш оптимальний обсяг поставки (Е), використовують формулу

Е= 2 х А х Р : З,

Де А – річна потреба ресурсу;

Р – витрати на одне замовлення;

З – мінімальні річні витрати на поставки, взяті з таблиці.

У нашому випадку Е = 2 х 6000 х100 : 775 = 1548 одиниць на одну поставку.

Маючи оптимальну партію поставки, можемо розрахувати, скільки необхідно поставок на рік, та оптимальний проміжок в робочих чи календарних днях між поставки. Кількість поставок визначається діленням загальної потреби в матеріальному ресурсі на оптимальну партію поставки. У нашому випадку оптимальна кількість поставок буде дорівнювати 6000 : 1548 = 3, 876.

Для того, щоб розрахувати період поставок в робочих чи календарних днях (t), використовують формулу

t = Е х Т : А,

де Т – кількість робочих ( календарних) днів на рік.

Т дорівнює кількості календарних днів у році. На основі проведених розрахунків та з урахуванням залишків ресурсу, що розраховується, визначають конкретні дати поставок.

Розрахувати оптимальний обсяг поставки можливо також способом графіків. Для цього будують систему координат, в якій по осі Оу відкладають витрати, а по осі Ох обсяг поставки. В системі координат будують два графіки: графік залежності річних витрат на замовлення від обсягу поставок. Лінія перетину графіків покаже оптимальну партію поставки. При складанні цих двох графіків одержимо криву, яка характеризуватиме обсяг загальних витрат на поставки і збереження залежно від обсягу поставки.

Можливо розраховувати оптимальну партію поставки за формулою без таблиці:

Zv = Q х Zz + A х P, де:

Zv-загальна сума витрат;

Q – величина замовлення,

Z z- вартість зберігання одиниці запасу;

A-загальна потреба;

P-вартість виконання одного замовлення.

Диференціюючи наведену формулу за Q та прирівнявши вихідну до нуля, отримаємо формулу оптимальної поставки.

Прийняття управлінських рішень щодо ефективності використання запасів здійснюється на основі аналізу показників в розрізі балансу і кошторису. Але на основі балансу ми не можемо в повному обсязі проаналізувати показники руху запасів, оскільки в балансі відображаються лише залишки матеріалів на кінець звітного періоду При цьому в першу чергу використовуються дані про групування групи матеріалів і продуктів харчування за призначенням, які дозволяють охарактеризувати склад і структуру групи матеріалів і продуктів харчування за визначений період.

Прийняття управлінських рішень щодо ефективності використання запасів здійснюється на основі аналізу показників в розрізі балансу 7.4 і кошторису

Таблиця 7.4