Структура активів бюджетної установи

Зміст	На 31.12. 201_ року		На 31.12.201_ року		Відхилення		Темп росту,%
	у сумі, грн	за струк-турою %	у сумі, грн	за струк-турою %	у сумі, грн	за струк-турою %
Господарські засоби
Необоротні активи, разом
Нематеріальні активи
залишкова вартість
первісна вартість
знос
Основні засоби
залишкова вартість
первісна вартість
знос
Інші необоротні матеріальні активи
залишкова вартість
первісна вартість
знос
Незавершене капітальне будівництво

Після проведення оцінки наявності та руху необоротних активів і подання цієї інформації керівництву з визначенням існуючих тенденцій за ряд років, переходимо до оцінки структурних компонентів необоротних активів і оцінки тих тенденцій, що склались у бюджетній установі за ряд років.

Оцінка обліку наявності та руху основних засобів починається з визначення можливостей надання інформації керівництву за даними регістрів бухгалтерського обліку, а саме, яким чином організовано аналітичний і синтетичний облік, у яких регістрах, яким чином і за якою формою обліку ведеться облік. Від того як ведеться облік і як накопичується інформація щодо руху основних засобів, закріплення основних засобів за матеріально-відповідальними особами, як здійснюється контроль за наявністю, своєчасним обслуговуванням, ремонтом основних засобів, їх оновленням, ефективністю використання залежить прийняття рішень керівництвом щодо використання основних засобів.

Бухгалтерський облік необоротних активів повинен забезпечити правильне документальне оформлення та своєчасне відображення в облікових регістрах надходження необоротних активів, їх пере­міщення всередині установи, вибуття з установи та надавати достатні дані для здійснення контролю за збереженням та правильним використанням кожного об’єкта необоротних активів.

Клас 1. Необоротні активи

Рахунки цього класу призначені для узагальнення інформації про наявність і рух основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, довгострокових фінансових інвестицій, незавершеного капітального будівництва та зносу необоротних активів.

Для оцінки наявності, придатності основних засобів для прийняття обґрунтованих управлінських рішень необхідно також проводити аналіз.

Аналіз покликаний дати оцінку складу і структури основних засобів, виявити погребу і забезпеченість різними видами засобів праці, мож­ливості підтримання необхідного функціонального стану і належ­ного використання, вплив ступеня забезпеченості основними засо­бами господарської діяльності тощо.

Аналіз також потрібний для вибору оптимального складу і структури різних груп основних засобів, вивченню раціональних напрямів інвестицій на перспективу, оцінки строку окупності основ­них засобів і капітальних вкладень, опрацювання кон­кретних заходів підвищення ефективності їх використання, а також при визначенні ступеня забезпечення основними засобами за умови найінтенсивнішого їх використання та пошуку резервів підвищення їх віддачі.

Склад, структура, стан і зміна основних засобів характеризує­ться натуральними (кількісними), вартісними і якісними показни­ками. Натуральні показники дають змогу оцінити наяв­ність основних засобів, їх склад, потребу і рівень забезпеченості засобами фізичну і функціональну при­датність їх до використання. За допомогою вартісних по­казників оцінюють динаміку і тенденції зміни загальних показ­ників, якими характеризуються основні засоби. При їх використан­ні враховують вплив на їх рівень інфляційних процесів, зокрема, їх вартість постійно підвищують

Аналізуючи забезпеченість господарства різними видами техні­ки і обладнання, враховуючи, що деякі з них універсального при­значення і можуть використовуватися на різних роботах Для визначення потреби, в техніці на перспективу враховують найбільш прогресивну технологію виконання робіт, а також техніч­ну характеристику окремих машин і обладнання, які планується придбати.

Використавши вартісну оцінку, визначають структуру основних засобів, узагальнені показники потреби і забезпеченості ними при ана­лізі бюджетної установи, а також зміну і відтворення основних за­собів. При цьому слід враховувати, що засоби можуть оцінюватися за початковою вартістю, тобто в цінах, які були в момент придбан­ня (будівництва) даного об'єкта; відновною — вартість їх відтво­рення в умовах сьогоднішнього дня; залишковою, яку визначають різницею між балансовою (початковою або відновною) і сумою зносу; ліквідною - вартість реалі­зації фізично або морально застарілих основних засобів, які виводять з процесу; ринковою - ціна можливої реалізації з врахуванням попиту і пропозиції на них та ін.

Особливу увагу при проведенні аналізу приділяємо дослідженню й оцінці активної частини основних засобів Зростання питомої ваги активної частини основних засобів вважається прогресивною тенденцією, тому що цей чинник позитивно впливає на підвищення ефективності їх використання.

Вартісна оцінка основних засобів дає змогу розрахувати показ­ники їх руху (зміни) і відтворення; росту, надходження, вибуття, придатності (зносу), інтенсивності оновлення та ін. Показник росту (Крост.) характеризує темпи розширення основних засобів в результаті їх заміни і розраховується відношенням вар­тості основних засобів на кінець аналізованого періоду до їх вартості на початок аналізованого періоду.

Показник надходження (введення) основних засобів ( Кон.) показує інтенсивність їх оновлення і розраховується відношенням вартості основних засобів, що надійшли протягом аналізованого періоду до їх вартості на кінець даного періоду . Показник вибуття основних засобів (Кв.) показує інтенсивність їх вибуття і обчислюється відношенням вартості основних засобів, що вибули протягом аналізованого періоду, до їх вартості на його початок. Співвідношення між показником оновлення і вибуття основних засобів покаже ступінь інтенсивності їх оновлення ( Кі). Аналіз показників доцільно проводити у формі таблиці 7.2

Таблиця 7.2