Тема 7. Бухгалтерський облік в управлінні необоротними та оборотними активами

7.1.Облікова політика як інструмент управління показниками бюджетних установ і організацій

Оцінка облікової політики щодо організації та методики обліку основних засобів

1. Зарахування на баланс об’єкта основних засобів здійснюється на підставі відповідного первинного документа.

2. Об'єкт основних засобів оцінюється за первісною вартістю, якою є:    вартість придбання у разі придбання за плату;

   собівартість виробництва у разі самостійного виготовлення (створення);

  справедлива вартість у разі отримання без оплати від фізичних та юридичних осіб (крім суб'єктів державного сектору);

первісна (переоцінена) вартість основних засобів у разі отримання без оплати від суб'єктів державного сектору;

залишкова вартість переданого об’єкта основних засобів у разі отримання у результаті обміну на інший актив;

   умовна вартість у разі відсутності активного ринку.

   3. Первісна вартість об'єкта основних засобів у разі придбання за плату складається з таких витрат:    суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

   реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

  суми ввізного мита;

  суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються суб'єктові державного сектору);

  витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

  витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;

  інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Оцінка методів нарахування амортизації основних засобів і їх доцільності відповідно до обраної облікової політики

. За місцем зберігання всі основні засоби перебувають на відповідальному зберіганні у матеріально відповідальних осіб, які призначаються наказом керівника суб’єкта державного сектору. З посадовими особами, які відповідають за збереження основних засобів, укладається письмовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.       3. Кожному об'єкту основного засобу (крім білизни, постільних речей, одягу, взуття, бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, матеріалів довготривалого використання та таких, що мають специфічне призначення) присвоюється інвентарний номер.

Перші три знаки інвентарного (номенклатурного) номера означають номер субрахунку, четвертий – підгрупу, всі інші знаки – порядковий номер предмета у підгрупі. Для тих груп основних засобів, для яких не виділені підгрупи, четвертий знак може позначатися нулем

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс) і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

7.2.Облік в управлінні необоротними активами

Управління необоротними активами - це процес впливу на майно довготривалого користування. Питання реалізації, придбання майна є важливим для фінансового маневрування бюджетної установи.

Бухгалтерський облік необоротних активів повинен забезпечити отримання наступної інформації для управління господарського процесу:

загальна балансова вартість;

вартість придбаних, нововведених, збудованих, ліквідованих, переоцінених інвентарних об’єктів;

сума зносу інвентарних об’єктів, кожного зокрема і всього;

вартість повністю зношених необоротних активів;

довгострокові інвестиції;

непередбачені доходи або витрати у результаті продажу чи ліквідації інвентарних об’єктів;

витрати на ремонт та технічні дані по кожному інвентарному об’єкту (рік введення в експлуатацію, умови експлуатації, кількість проведених капітальних ремонтів;

визначення справедливої вартості – суми, за якою може бути здійснений облік активу або оплати зобов’язань в результаті операції між зацікавленими і незацікавленими сторонами.

Разом з тим необхідно оцінити як організовано облік необоротних активів: - закріплення за матеріально-відповідальними особами, розподіл га групами, робочий план рахунків, накопичення інформації, наявність необоротних активів, своєчасність проведення інвентаризації, інформаційне забезпечення керівництва щодо придатності необоротних активів, їх можливого використання, фізичного та морального зносу, ефективності використання, документального оформлення тощо.

Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затв. нак. МФУ 23 січня 2015 року № 11

Методичні рекомендації застосовуються суб’єктами державного сектору для відображення у бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи (далі – основні засоби) та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи визнані відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 жовтня 2010 року № 1202,

Бухгалтерський облік необоротних активів повинен забезпечити правильне документальне оформлення та своєчасне відображення в облікових регістрах надходження необоротних активів, їх пере­міщення всередині установи, вибуття з установи та надавати достатні дані для здійснення контролю за збереженням та правильним використанням кожного об’єкта необоротних активів.

     Надходження необоротним активів супроводжується відкриттям інвентарних карток їх обліку, присвоєнням їм інвентарних номерів та проведенням необхідних записів у регістрах аналітичного обліку

Розрахунки доцільно проводити в таблиці 7.1

Таблиця 7.1