ДЕРЖАВНА СЛУЖБА СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ, ОБЛІКУ ТА АУДИТУ
Кафедра бухгалтерського обліку
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни «Облік розрахунків за податками»
Нечипорук Дарина Олегівна
(прізвище, ім’я, по батькові)
Група 13.25
Варіант № 2
Перевірив викладач
Курило Г.М.
Київ — 2015
ЗМІСТ
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
10. Надання документів для перевірок та оформлення результатів перевірок …………………………………………………...………3-11 с.
35. Мито…………………………………………………………..11-15 с.
16. Визначення та склад доходів………………………………..15-19 с.
ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
Задача……………………………………………………………..….20-21 с.
Список використаної літератури …………………………...……22-24 с.
ВАРІАНТ №2
Теоретична частина
10. Надання документів для перевірок та оформлення результатів перевірок.
Надання платниками податків документів при проведенні документальних перевірок.
Органи ДПС мають право проводити камеральні, документальні та фактичні перевірки. Розглянемо підстави для проведення документальних перевірок та надання документів платниками податків під час їх проведення, порядок відновлення втрачених документів, а також реалізації прав платника податків на врахування посадовими особами органу ДПС документів, наданих у результаті такої перевірки.
Відповідно до норм Податкового кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Така перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку й пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом ДПС документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу).
Обставини для проведення документальних планових перевірок встановлено ст. 77 Податкового кодексу, позапланових — ст. 78. Умови допуску до проведення документальної виїзної перевірки встановлено ст. 81, невиїзної — ст. 79 цього Кодексу.
Надання платниками податків документів.
При проведенні перевірки платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів ДПС у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки (п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу).
З метою чіткого регламентування взаємовідносин посадових осіб органу ДПС та платника податків п. 85.1 ст. 85 Податкового кодексу встановлено заборону витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами органів ДПС у випадках, не передбачених цим Кодексом.
Для великих платників податків у Податковому кодексі встановлено додаткову норму щодо надання документів.
Так, великі платники податків зобов'язані також надати в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб копії документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів (якщо такі документи створюються ним в електронній формі), не пізніше робочого дня, наступного за днем початку документальної виїзної планової, позапланової перевірки, документальної невиїзної перевірки.
Податковим кодексом також передбачено, що при проведенні перевірок посадові особи органу ДПС мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.
Забороняється вилучення оригіналів первинних бухгалтерських документів, за винятком випадків, передбачених кримінально-процесуальним законодавством (п. 85.5 ст. 85 Податкового кодексу).
Зважаючи на те, що органами ДПС при проведенні перевірок платників здійснюється збір, обробка та акумулювання фактичних даних щодо обсягів доходів, витрат платника податків, визначення інших показників податкових декларацій (звітів), нарахування і сплати податків (зборів), детальніше зупинимося на документах та інформації, які дають підстави для формування оцінки щодо стану виконання платником зобов'язань перед державою.
Матеріали, які є підставами для висновків.
Податковим кодексом чітко визначено матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, та вимоги щодо підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Так, згідно зі ст. 83 Податкового кодексу для посадових осіб органів ДПС під час проведення перевірок підставами для висновків є:
документи, визначені цим Кодексом;
податкова інформація;
експертні висновки;
судові рішення;
інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи ДПС.
Документи, необхідні для ведення обліку в цілях оподаткування.
На сьогодні Податковим кодексом чітко встановлено перелік документів, необхідних для ведення обліку в цілях оподаткування.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, визначеними абзацом першим вищезазначеного пункту Кодексу.
Оформлення результатів перевірок.
Результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності останніх). У випадку встановлення під час перевірки порушень складається акт, якщо ж порушення відсутні – складається відповідна довідка. Відповідно до п. 86.1 ПКУ акт, складений за результатами перевірки надається платнику податків:
«Акт (довідка) складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов’язаний його підписати».
У випадку незгоди платника податків з висновками акта, такий платник зобов’язаний підписати акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у терміни, передбачені ПКУ.
Відповідно до п. 86.6 ПКУ відмова платника податків, його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції від підписання акту перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов’язку сплатити визначені органом ДПС за результатами перевірки грошові зобов’язання.
З метою забезпечення реалізації прав платників податків в ПКУ передбачено обов’язок контролюючого органу прийняти податкове повідомлення-рішення у чітко встановлені строки:
? протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки;
за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки рішення приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання письмової відповіді платнику податків.
Для недопущення порушення термінів прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами фактичних перевірок у випадку, якщо господарський об’єкт платника податків, який перевірявся має інше територіально-адміністративне розташування – ДПС України зобов’язує направити акти перевірок господарських об’єктів органом ДПС, що проводив перевірку, в орган ДПС, за місцем реєстрації платника податків для прийняття відповідного рішення. Акти мають бути направлені одночасно поштою (оригінал) та факсом або ж електронною поштою (відсканована завірена копія) не пізніше наступного дня, за днем їх реєстрації в органі ДПС, що проводив перевірку.
Оскарження ППР.
Відповідно до п. 56.1 ПКУ рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Податковий кодекс, передбачає абсолютно чіткий алгоритм оскарження податкових повідомлень-рішень: адміністративне, а вже потім – судове оскарження. З іншого боку – були численні постанови пленуму Верховного суду стосовно того, що обмеження прав будь-якої людини, у тому числі платника податків, на звернення до суду неможливе. Але практика свідчить – перш ніж звернутися до суду, платники податків вважають за краще спочатку спробувати пройти процедуру адміністративного оскарження. Якщо платник податків вважає, що орган державної податкової служби неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, яке суперечить діючому законодавству України чи виходить за рамки повноважень органу ДПС – він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня зі скаргою про перегляд рішення. У цьому полягає головне нововведення Податкового кодексу: раніше процедура адміністративного оскарження починалася безпосередньо з органу ДПС, який видав податкове повідомлення-рішення. Зараз же скарга подається відразу до контролюючого органу вищого рівня. Скарги на рішення державних податкових інспекцій (первинні скарги) подаються до ДПА в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Скарги на рішення державних податкових адміністрацій в АРК, областях, містах Києві та Севастополі подаються до ДПС України (повторні). Одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня, платник податків зобов’язаний письмово повідомити контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання про оскарження його податкового повідомлення-рішення. За словами Романа Устинова, – завдяки переходу на дворівневу систему оскарження податкових повідомлень-рішень процес розгляду скарг платника податків значно прискорився. Адже раніше перша інстанція до якої позивався платник податків (ДПС, що видавала повідомлення-рішення) майже ніколи не змінювала своїх попередніх рішень та не зважала на переконання позивача. Для платника податків, – зазначає фахівець,– це була зайва витрата часу.
Згідно з положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби ( наказ ДПАУ від 23.12.2010 р. № 1001) у скарзі мають бути зазначені:
прізвище, ім’я та по батькові, місце проживання фізичної особи – платника податку, для юридичної особи – платника податку – найменування, місцезнаходження, а також адреса на яку необхідно надіслати рішення за скаргою;
вказати орган ДПС, яким видано податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов’язання платника податків або будь-яке інше рішення органу державної податкової служби, що оскаржується, дата і номер, назва податку, збору або штрафної санкції та сума;
суть порушеного питання, прохання чи вимоги і обґрунтування незгоди платника податків з сумою грошового зобов’язання, визначеною органом ДПС у податковому повідомленні-рішенні, або незгоди з іншим рішенням органу ДПС;
про повідомлення чи неповідомлення відповідного органу ДПС про подання скарги до органу державної податкової служби вищого рівня;
підпис фізичної особи-платника податку, для юридичної особи-платника податку – підпис керівника юридичної особи-платника податку (особи, яка виконує обов’язки керівника). Якщо скарга подається представником фізичної (юридичної) особи-платника податку – до неї долучається копія довіреності, оформленої відповідно до вимог законодавства. Підпис представника юридичної особи на скарзі повинен бути скріплений печаткою юридичної особи-платника податку;
перелік документів і розрахунків, що додаються до скарги (у разі надсилання скарги поштою додається опис укладеного та повідомлення про вручення).
Скарга вважається повністю задоволеною:
якщо рішення за скаргою не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного терміну (або строку, на який було продовжено розгляд скарги);
якщо платника податків не повідомили про подовження терміну розгляду скарги до закінчення двадцятиденного терміну.
Податковий кодекс захищає інтереси платника податків, так п. 56.21 ПКУ трактує будь-які колізії правових норм на користь останнього:
«У разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків».
Термін подання скарги на ППР.
Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання відповідним органом державної податкової служби, а в разі надсилання скарги поштою – дата отримання відділенням поштового зв’язку від платника податків поштового відправлення зі скаргою. Дата повинна бути зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. Відповідно до п. 56.3 ПКУ скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення, яке оскаржується. Рішення по розгляду скарги відповідно до п. 56.9 ПКУ повинно бути прийняте протягом двадцяти календарних днів:
«Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку».
Керівник (заступник керівника) контролюючого органу може прийняти рішення про подовження терміну розгляду скарги платника податків у термін, що перевищує двадцять днів (але цей строк не повинен бути більшим, ніж шістдесят календарних днів) та письмово повідомити про це платника податків. У разі, коли скарга залишилася незадоволеною або ж задоволеною частково – платник податків має право протягом десяти календарних днів після дня отримання рішення про результати розгляду звернутися зі скаргою до ДПС України.
Звернення до суду
У листі від 05.07.2011 р. № 945/11/13-11 «Щодо застосування строків звернення до адміністративного суду у справах, що виникають з податкових відносин» Вищий адміністративний суд України (ВАСУ) виклав свою позицію щодо термінів оскарження платником податків повідомлень-рішень. У листі викладено і строки звернення до адміністративного суду представників податкових органів, щодо стягнення сум податкового збору з платників податків.
Особливістю процедур судового оскарження податкових повідомлень-рішень є те, що вони тривають дуже довго.
Вони знаходяться в процесі розгляду і за кілька років не вийшли навіть з першої інстанції. А враховуючи те, що у разі виграшу справи платником податків, податкова буде проводити процедуру оскарження в апеляції та касації – цей процес може бути напрочуд довгим. Певною мірою, ця тривала справа на руку платникам податків – податкові повідомлення-рішення не вважаються узгодженими до моменту винесення остаточного рішення, тож до цього часу платник податків не повинен сплачувати жодних коштів.