11.Грошовий оборот, його структура та основні сфери
У багатьох виданнях грошовий оборот трактується як сукупність усіх грошових платежів у народному господарстві.
Грошовий оборот має складну внутрішню структуру, визначене різноманіттям його учасників і розмаїттям їхнім виокремленням його грошових потоків, обслуговуючих реалізацію товарів та послуг, нетоварні платежі, і навіть процеси формування та використання грошових накопичень.
Можна виділити декілька ознак класифікації елементів, складових цю структуру:
формою функціонуючих грошей – готівковий і безготівковий грошові обертів;
по суб'єктам економічної діяльності – оборот між господарюючими суб'єктами; оборот між господарюючими суб'єктами і населенням; оборот між господарюючим суб'єктами, громадянами та установами кредитно-фінансовій системи, і навіть фінансовими органами;
по суб'єктам кредитно-фінансовій системи – оборот між комерційними банками; оборот між Центральним і комерційними банками; оборот між комерційними банками та його клієнтами. У його єдності ці обертів утворюють грошово-кредитний оборот.
Грошовий оборот поділяється на дві взаємопов’язані частини :
- сферу безготівкового обігу.
- сферу готівкового обігу.
Готівка, як правило, використовується при виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій (тобто при утворенні доходів населення), а також при купівлі товарів і послуг у роздрібній торгівлі, розміщенні коштів у банківських внесках (тобто при витрачанні доходів населення ). У сфері безготівкового грошового обігу рух грошей здійснюється у вигляді перерахування сум через рахунки в банках. У безготівковій формі здійснюється переважна більшість грошових операцій у народному господарстві : розрахунки між підприємствами (фірмами ), деякі види розрахунків підприємств і організацій з населенням ( наприклад, перерахування грошових коштів, у тому числі заробітної плати і пенсій, на поточні рахунки, відкриті в установах банків) тощо.
Безготівковий грошовий обіг має переваги порівняно з обігом готівки : економляться кошти, прискорюється оборот грошей. На підтримку сфери готівкового обігу доводиться витрачати значні кошти на друкування, рахування, сортування, упаковку, інкасацію готівки тощо. Крім того, готівковий обіг вимагає значного штату касирів і контролерів. Торговельні автомати поки що дуже дорогі, і тому, по суті, не використовуються у вітчизняній торгівельній мережі.
12.Грошовий ринок: сутність, структура та канали руху грошей
Грошовий ринок — це сукупність усіх грошових ресурсів країни, що постійно переміщаються (розподіляються та перерозподіляються) під впливом попиту пропозиції з боку різних суб'єктів економіки.
його учасниками (суб’єктами) виступають: банки держава, спеціальні фінансово-кредитні інститути та інші посередницькі організації, котрі продають і купують, як правило, короткострокові боргові зобов'язання. Інструментами ринку грошей є: скарбницькі та комерційні векселі, облігації, бони, депозитні сертифікати, банківські акцепти тощо.
Грошовий ринок складається з багатьох потоків, за якими грошові кошти переміщаються від власників заощаджень до позичальників та інвесторів.
.
Канали фінансового ринку, якими грошові кошти рухаються від власників заощаджень до позичальників, поділяються на дві основні групи:
1. Канали прямого фінансування.
2. Канали непрямого фінансування.
Канали прямого фінансування — це канали, якими грошові кошти рухаються безпосередньо від власників до позичальників.
Канали непрямого фінансування - це канали, якими грошові кошти рухаються від власників заощаджень до позичальників через фінансових посередників.
Структура грошового ринку.
За видами інструментів грошовий ринок складається з двох взаємопов’язаних і доповнюючих один одного, але окремо функціонуючих ринків:
• Ринок позикових капіталів.
• Ринок цінних паперів.
Ринок позикових капіталів. Охоплює відносини, що виникають з приводу акумуляції кредитними установами грошових коштів фізичних і юридичних осіб та їх надання у вигляді позик на умовах зворотності, строковості та платності. Отже об’єктом оперування є власне не гроші, а лише право на тимчасове користування грошовими коштами.
Ринок цінних паперів - охоплює як кредитні відносини, так і відносини співволодіння, які оформляються спеціальними документами (цінними паперами), що можуть продаватись, купуватись, погашатись.
Залежно від призначення та ліквідності фінансових активів, що обертаються на грошовому ринку, можна виділити два основних його сегменти: ринок грошей і ринок капіталів. На першому з них продаються і купуються грошові кошти у вигляді короткострокових позик та фінансових активів (боргові зобов’язання до 1 року), на другому - грошові кошти у вигляді середньо- і довгострокових кредитів та фінансових активів (боргові зобов’язання більше 1 року) та акції.
За функціональними ознаками грошовий ринок складається з двох секторів:
• міжбанківський ринок;
• відкритий ринок.
Міжбанківський ринок стихійно виник у кожній країні для того, щоб забезпечити проведення банківс На відкритому ринку відбувається купівля та продаж цінних паперів (короткострокових зобов'язань держави) центральним банком.ьких операцій та надання кредитів для вирівнювання міжбанківського платіжного обороту.