95. Поняття та форми реалізації права.

У залежності від способів правового регулювання - заборони, позитивного зобов’язання і дозволу і відповідних їм видів правових норм - забороняючих, зобов'язуючих і уповноважуючих, прийнято виділяти три форми реалізації права: дотримання, виконання і використання.

Дотримання права.

Дотримання права полягає в утриманні суб'єктів права від вчинення заборонених нормою права дій. Ця форма реалізації права пов'язана з реалізацією норм-заборон (забороняючих норм). Сутність даної форми реалізації права полягає в тому, що суб'єкт права утримується від вчинення дій, які завдають шкоди особі та суспільству. Не здійснюючи дій, заборонених правовими нормами, громадяни реалізують вимоги цих норм. Специфіка даної форми реалізації права полягає в тому, що дотримання передбачає пасивну поведінку. Дотримання правових заборон відбувається в основному під загрозою настання негативних для суб'єкта наслідків у разі їх порушення, які встановлені санкціями. У більшості випадків дотримання права не фіксується, а здійснюється «буденно», повсякденно. Саме тому дотримання права не носить яскраво вираженого юридичного характеру.

Виконання права.

Виконання права - це здійснення суб'єктом права своїх юридичних обов'язків, закріплених у нормативно-правових актах. Виконання права передбачає здійснення зобов'язуючих правових норм. Якщо для дотримання права досить не здійснювати певних дій, то виконання завжди передбачає вчинення зобов'язаною стороною правовідносин активних дій.

Особливістю даної форми реалізації розпоряджень правових норм є те, що суб'єкти права зобов'язані, незалежно від власного бажання, здійснювати активні дії, передбачені юридичними нормами.

Спонукальні мотиви можуть бути різними для здійснення юридичних обов'язків суб'єктами права. Це і усвідомлення свого громадського обов'язку перед суспільством і державою, і страх перед майбутніми несприятливими наслідками, які можуть настати в разі порушення правових норм, і бажання отримати певні вигоди - моральне або матеріальне заохочення.

Дотримання та виконання приписів правових норм є одними з найважливіших і необхідних передумов для утвердження в країні міцної законності і стабільного правопорядку. Ці форми реалізації правових норм тісно взаємопов'язані і доповнюють одна одну.

Використання права.

Використання суб'єктивних прав - це здійснення суб'єктами своїх індивідуальних прав, які закріплені в нормативно-правових актах. Використання права - найчастіше активна правомірна поведінка суб'єкта права, що використовує свої права. Шляхом використання реалізуються уповноважуючі норми, що містяться в нормативно-правових актах. Однак використання можливе і шляхом нездійснення певних дій.

При використанні своїх суб'єктивних прав громадяни вільно вибирають сферу своєї діяльності в рамках закону для досягнення тих чи інших цілей. При цьому держава зобов'язується гарантувати проголошені права і свободи, створюючи необхідні умови для реалізації цих прав з тим, щоб громадянин міг повніше здійснювати свої права