10 Мовна діяльність автора.
Мовна діяльність. Діяльність ми називаємо складну сукупність процесів, які об’єднані загальною спрямованістю на досягнення певного результату. Суттєвою ознакою діяльн вваж: 1. цілеспрямованість. 2. структурованість. Мовна діяльність складається з усіх проявів мовної поведінки носія мови. Отже, мовна діяльність – це один із наймолодших видів діяльності людини і як будь-який вид діяльності вона може бути, як професійною, так і непрофесійною. Для звичайного мовця характерна неусвідомлена мовна діяльність. професійне мовлення відрізняється від непрофесійного мовлення більшою і спеціальною усвідомленістю процесу породження висловлювання та його сприймання (перцепції). Найважливіша риса проф мовлення – це цілеспрямованість. цілеспрямоване мовлення відрізняється більшою чіткістю та точністю висловлювання. Журналіст та редактор – професійні мовці, які суттєво впливають своїм мовленням на суспільство і виражають потреби суспільства. Редактор та журналіст стоять перед необхідністю усвідомлення власного мовлення, та його вдосконалення. Кожний автор повинен усвідомлювати себе автором. Усвідомлення мовцем себе автором є одним з найбільших досягнень цивілізації.
Несвідоме авторство – це таке авторство при якому внесок окремої людини у створення тексту є неусвідомленим і тому не підлягає визначенню.
Свідоме авторство – це коли мовлення усвідомлене мовцем і відповідно контролюється ним і регулюється. Представляється більша свобода творчості, більша незалежність від традицій, більші творчі можливості. Розвитку сприяло перше й друге відчуження автора. Свідоме авторство завжди являє собою сукупність певних складових: комунікативний задум – це предметний зміст комунікативної мети. Комунікативна мета, мотив і комунікативний смисл.
11. Авторська маска центр постмодерністського твору
Художні тексти експериментаторського письма постмодернізму створюють ігрову реальність, яка уможливлює моделювання найрізноманітніших варіантів смислу. Читач змушений брати участь у розшифруванні та творенні нових сенсів твору, грати з текстом, дефрагментувати та реконструювати його. Тому для того, щоб встановити і не втратити комунікацію з читачем в умовах метафоричності, компілятивності, колажованості постмодерністського художнього тексту штучно створюється образ автора в творі – “авторська маска”.
К.
Малмгрен визначає авторську маску
«смисловим центром постмодерністського
дискурсу» і називає її серед основних
ознак сучасного роману. Вона може
виявляти себе як мета текстуальний
коментар в оповіді, який нав
язує
читачеві певну інтерпретацію, або
іронічна оповідь, коли автор тішиться
своєю всевладністю, знущається над
шаблонними очікуваннями читача, його
мисленнєвими стереотипами, тощо.
Авторська маска виникає:
Щоб не втрачати комунікацію з читачем в умовах метафоричності, колажованості постмодерністського тексту
При гострому дефіциті психологічності у пласких, психологічних персонажах
Коли автор змушений взяти слово від власного імені, безпосередньо вступити в мовну комунікацію з читачем для розтлумачення авторського задуму