- •Об'єкт та предмет дисципліни соціально-політичні процеси
- •Категорії дисципліни соціально-політичні процеси
- •Основні сучасні напрямки досліджень соціально-економічних і політичних процесів
- •Загальнонаукові та конкретно предметні методи дослідження спп
- •Моделювання соціально політичних процесів
- •Системний аналіз соціально політичних процесів
- •Метод порівняльного аналізу соціально-політичних процесів
- •Структурно-функціональний аналіз соціально-політичних процесів
- •Експертні методи дослідження соціально-політичних процесів
- •Сутність політики
- •11. Форми реалізації та напрямки політики.
- •12. Основні функції політики.
- •13. Моделі соціального та політичного розвитку
- •14. Політика як суспільне явище
- •15. Політика як специфічна діяльність
- •16. Структура властивості та рівні організації політики
- •17. Політична система: поняття та структура:
- •19. Функції політичної системи:
- •21. Політи́чний режи́м
- •22. Тоталітарний політичний режим
- •23. Авторитаризм
- •24. Демократичний політичний режим
- •25. Держава як основний інститут політичної системи
- •26. Основні теорії влади
- •27. Природа влади
- •28. Поняття, сутність та структура політичної влади
- •29. Суб’єкти політичної влади
- •30. Легальність та легітимність політичної влади
- •31. Джерела та типи легітимної влади
- •32. Криза легітимності політичної влади : визначення та шляхи її подолання
- •33. Соціальне управління як особлива сфера людської діяльності та людських відносин
- •34.Понятя "еліта", "правляча еліта" сутність та відмінності
- •36.Способи рекрутування в еліту :система гільдій, антрепренерська система
- •38. Поняття політичного лідерства . Теорії лідерства
- •39. Функції політичного лідера
- •40. Політичний процес: зміст поняття, суб'єкти політичного процесу
- •41. Різновиди політичної участі у сучасній політології
- •44. Звязок демократизації з модернізацією
- •45. Реформа, революція, переворот, трансформація, сенс, поняття та їх взаємовідношення
- •46. Сучасний правий радикалізм. Прояви, витоки та перспективи розвитку
- •47. Політичний конфлікт : поняття, сутність та ознаки
- •48. Причини виникнення та стадії розвитку політичних конфліктів
- •50.Методи вирішення політичних конфліктів
- •52. Причини та умови виникнення тероризму
- •53. Сутність, структура і рівні політичної свідомості
- •57 . Політична психологія : поняття, структура, функції
- •58. Політична ідеологія : поняття, сутність
- •59. Загальна характеристика основих ідеологічних течій
50.Методи вирішення політичних конфліктів
МЕТОДИ ПОДОЛАННЯ КОНФЛІКТІВ. Метод відкладання використовується на початковому, перед конфліктному етапі, коли конфліктна ситуація лише назріває. Цей метод є досить поширеним, однак малоефективним, оскільки новий конфлікт може спалахнути в будь-який час з новою силою. Метод посередництва застосовується на будь-якому етапі конфліктної ситуації, особливо на етапі її загострення. У ролі посередників можуть виступати особи, яким певна організація доручила ввійти у контакт з конфліктуючими сторонами; установа, яка за родом своєї діяльності покликана розв’язувати конфліктні ситуації (арбітраж); держава, що має найбільше можливостей (закони матеріальну базу, авторитет) для вирішення наявних суперечностей. Метод переговорів є найбільш результативним та надійним порівняно з іншими, оскільки він може використовуватись на всіх етапах розвитку конфлікту і завершується, як правило, прийняттям рішень, що влаштовують обидві конфліктуючі сторони. Метод підміни конфлікту, тобто переміщення його в іншу площину; Метод конфронтації виправданий у разі очевидної конструктивності очікуваного рішення, корисності його результатів для всіх, а головне – важливості виходу із конфлікту. Заслуговує на увагу проблема вибору оптимальної процедури для вирішення конфліктів та криз. Зауважимо, що для цього існують спеціальні конфліктологічні процедури: парламентські дебати, узгоджувальні комісії, громадські слухання, третейські суди тощо . 51. Тероризм як чинник сучасної політики
тероризм – це насильницька дія, спрямована на примус шляхом залякування/шантажу певного суб’єкта політики робити те, що він сам до терористичних актів робити не збирався, здійснювати такі кроки, які суперечать першопочатковим намірам суб’єкта політики і задовольняють інтереси суб’єктів терористичної діяльності.Тероризм виникає з конфліктів, а останні в свою чергу виникають через непорозуміння, нестачу спілкування, комунікації. Терори́зм (від лат. terror — жах) — суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильствашляхом захоплення заручників, підпалів, убивств,тортур, залякування населення та органів владиабо вчинення інших посягань на життя чи здоров'яні в чому не повинних людей або погрози вчиненнязлочинних дій з метою досягнення злочинних цілей
До основних характеристик, що визначає стабільність / нестабільність політичного розвитку сучасного суспільства належать: оцінка особистої безпеки та політичної безпеки держави в цілому; та ін.. Тероризм виступає дестабілізуючим чинником сучасного суспільно-політичного розвитку суспільства, тому що йому властивий ряд дезорганізують якісних характеристик: породження спільної небезпеки, нелегітимність, публічний характер виконання дій, навмисне створення на соціальному рівні обстановки напруженості, страху, пригніченості та ін
В рамках сучасної політичної науки за своїм визначенням тероризм підриває систему державної влади і управління, намагаючись впливати на ефективність управління суспільством, регулювання соціально-політичних процесів. Послаблюючи державні та громадські структури, тероризм є живильним середовищем для освіти і підтримки опозиційних утворень. Тобто тероризм завжди націлений на прийняття політичного рішення або відмова від нього в інтересах терористів за допомогою дестабілізації соціально-політичної обстановки в суспільстві шляхом залякування, тиску і насильницьких дій. Насильство - найважливіший і невід'ємний атрибут тероризму, а ідеологема політичного насильства займає одне з провідних місць в інтерпретації тероризму. Пояснення цього феномена грунтується на виявленні таких джерел агресії, як відсталість і бідність, а також неможливість легального політичного вирішення проблеми.
. Тероризму як політичному явищу сучасності притаманні такі сутнісні характеристики, серед яких можна позначити - суспільна небезпека, нелегітимність, публічний характер виконання дій, навмисне створення на соціальному рівні обстановки напруженості, страху, пригніченості.
