5. Моделювання соціально політичних процесів

Моделювання в соціології - це науковий метод пізнання соціальних явищ та процесів за допомогою відтворення їхніх характеристик на інших обєктах - спеціально створених з цією метою моделях. Потреба в моделюванні у соціології зумовлена необхідністю вдосконалення технологій управління соціальною сферою, подолання труднощів у галузі соціального проектування та прогнозування, запобігання негативним наслідках певних управлінських рішень.

Моделювання в соціології у широкому розумінні може розглядатися як моделювання будь-яких суспільних процесів (політичних, економічних, соціальних, культурних) та у вузькому сенсі як вивчення власне соціальних процесів за допомогою побудови відповідних моделей. Успішність моделювання в соціології багато в чому залежить від наявності соціологічної теорії, що описує явище, яке підлягає моделюванню, а також від міри формалізованості положень цієї теорії

6. Системний аналіз соціально політичних процесів

 Системний аналіз, або системний підхід. Використання системного підходу в політичному дослідженні має свій ряд переваг,адже від дозволяє найбільш повно і послідовно розкрити соціально-політичну природу суспільства, принципи організації влади, існуючі політичні відносини, інститути та норми . Системний підхід допомагає виділити фактори, які забезпечують механізм узгодження інтересів населення, дозволяє зрозуміти мотиви і механізми здійснення владних дій держави, а це має дуже важливе практичне значненя.

Системний аналіз у політології надає можливість дослідити не тільки зв'язки та елементи системи, але й розглядати проблему в її взаємодії із зовнішнім середовищем. Центральною процедурою в системному аналізі є побудова узагальненої моделі (або моделей), що відображає всі фактори та взаємозв'язки реальної ситуації, що можуть проявитися під час здійснення політичного рішення.

7. Метод порівняльного аналізу соціально-політичних процесів

Суть цього методу відносно проста: зіставлення окремих соціальних явищ і процесів з метою виявлення їх схожості та відмінностей. На основі виявленого подібності робиться гаданий або достатньо обґрунтований висновок, наприклад про їх соціальної однорідності, більш-менш аналогічному змісті, загальної спрямованості їх розвитку і т.д. У цьому випадку відомі дані про одного з порівнюваних явищ або процесів можуть бути використані для вивчення інших. Виявлені ж у ході порівняльного аналізу розходження досліджуваних явищ і процесів вказують на їх специфіку і, можливо, унікальність деяких з них.

8. Структурно-функціональний аналіз соціально-політичних процесів

Дослідження політичних процесів за допомогою даного методу починається з аналізу політичної діяльності - окремих осіб, соціальних груп, політичних партій і т.д. Даний аналіз теоретично і методологічно базується на теорії соціальної дії, яку Т. Парсонс, один з її головних розробників, слідом за М. Вебером і П. Сорокіним розвинув досить докладно.

Досліджуються об'єктивні умови політичної діяльності людей, роль у ній різних політичних інститутів та інших соціально-політичних чинників. Однак вихідною ланкою політичної діяльності будь-яких суб'єктів називаються відповідні системи цінностей, насамперед політичних, на які вони орієнтуються. Дані цінності і є, на думку Парсонса, основними спонукальними силами політичної діяльності суб'єктів, їх політичної поведінки і встановлення політичних відносин між ними.