44. Звязок демократизації з модернізацією

Для характеристики процесів, що відбуваються у світі, починаючи з 50-х років ХХ ст., широко використовується термін «модернізація», що по суттєвому навантаженню ширше терміна «демократизація». Модернізація означає і процес суспільно-політичних змін і всю сукупність економічних перетворень підвалин суспільства з погляду стандартів розвитих західних держав. У теоретичній і практичній площині існує проблема: що є первинним – демократизація або модернізація суспільства (тобто що є мета, а що є засіб досягнення мети); і чи може модернізація істотно змінювати погляди на зміст демократизації.

Політична модернізація передбачає створення певних політичних інститутів, які мають сприяти реальній участі населення у владних структурах та впливу народних мас на прийняття конкретних рішень.

Соціальна модернізація передбачає формування відкритого суспільства з динамічною соціальною структурою.

Демократиза́ція — політична реформація, система заходів та законів, направлених на впровадження елементів демократії (народовладдя) в країні, суспільстві. Як правило мається на увазі суспільства, що не мають демократичного устрою, а саме: пост-тоталітарні, пост-авторитарні, ієрархічні суспільства.  Демократизація характеризується частковим перерозподілом політичної влади, делегуванням владних повноважень іншим субєктам права — громадянам та громадським інститутам і організаціям; закріпленням в законах прав і свобод людини; скасуванням антидемократичних законів та інститутів влади.

45. Реформа, революція, переворот, трансформація, сенс, поняття та їх взаємовідношення

Реформа (франц. reforme, від латів.(латинський) reformo — перетворюю), перетворення, зміна, перевлаштування якої-небудь сторони суспільного життя (порядків, інститутів, установ), що не знищує основ існуючої соціальної структури. З формальної точки зору, під Р. мається на увазі нововведення будь-якого вмісту. Проте в політичній практиці і політичній теорії Р. зазвичай називають більш менш прогресивне перетворення, відомий крок до кращого.  Співвідношення Р. і революції — одна з найважливіших теоретичних і практичних проблем міжнародного робочого руху, світового революційного процесу в цілому. Принципова відмінність дороги реформіста від революційного полягає в тому, що при першому влада залишається в руках колишнього правлячого класу, а при другому влада переходить в руки нового класу (Ленін)  Революція - це докорінна, повне перетворення структури влади в суспільстві, радикальна зміна його політичної системи, що відкриває можливість значних соціального економічних перетворенні. Революція - це вид політичних перетворень, широко поширений в історії, тому виявити деякі найважливіші її характеристики представляється можливим і необхідним, При цьому ясно, що ці загальні риси не виключають, а припускають наявність безлічі специфічних якостей у кожного виду перетворень такого роду.  Реформа характеризується поступовістю намічуваних перетворень, а в її програмі акцент робиться не на забезпеченні повноти, радикальності та всебічності їх, ​​а на доведенні до кінця, і цьому надається ключове значення  Політичні перевороти — форма насильницької або ненасильницької зміни політичної влади, в результаті якої політичне управління країни переходить до рук нових політичних сил.  Політичні перевороти є формою досягнення політичної влади, їх не слід ототожнювати з реформами і революціями. Вони не ведуть до докорінних соціально-економічних змін. Роль їх полягає в персональних змінах у центрі влади. Здійснюються вони по-різному — від прийняття рішення до прямого насильства над владою. Характер і політична спрямованість перевороту залежать від того, які сили1 (прогресивні чи реакційні) і з якою метою здійснюють його, чиї інтереси відображають.  Політична трансформація - історичний процес змін, що постає як єдність декількох складових:трансформація політичної системи суспільства; трансформація "політичної людини" (особа, еліта,колектив, організація); трансформація політичної культури суспільства і особи (ідеї, норми, рівень політичних відносин). Поняття «трансформація» доцільно застосовувати й тоді, коли характер та спрямування процесу соціальних змін ще не набувають достатньої визначеності, коли суспільство перебуває «на переломі», у стані переходу від одного суспільно - політичного устрою до іншого.