Метод суб’єктивно рівних інтервалів

Метод суб’єктивно рівних інтервалів дає можливість побудувати інтервальну шкалу, яка називається шкалою Терстоуна (Thurstone). Перша така шкала була побудована й описана Терстоуном (1929) і призначалася для дослідження відношення респондентів до церкви як соціального інституту.

За технікою конструювання ця шкала є досить складною.

Багатовимірне шкалювання

Об’єкт, який оцінюється за багатьма суттєвими для нього ознаками (ще кажуть: характеристиками, змінними) і йому одночасно присвоюється кілька значень, можна розглядати як багатовимірний.

Одержавши експериментальні дані про кожен окремий багатовимірний (і не тільки багатовимірний) об’єкт сукупності чи про окремі ознаки об’єктів, важко зробити висновки про всю сукупність і про її структуру. Якщо ж знайти числові характеристики всієї сукупності як єдиного цілого, то зрозуміти її структуру також неможливо.

Під час класифікації елементи спостереження зараховуються до певних класів так, що відмінності між елементами одного класу менші, ніж відмінності між елементами різних класів.

Для розв’язання задачі класифікації треба розробити правила віднесення елементів спостереження до того чи іншого класу. Ці правила визначають ознаки, за якими проводиться класифікація, а також ті значення ознак, які відділяють один клас від іншого.

До методів багатовимірної класифікації належать такі часто використовувані методи багатовимірного статистичного аналізу, як факторний аналіз, який дає можливість об’єднати ознаки в невелику кількість груп шляхом виділення факторів, кластерний і дискримінантний аналізи, які об’єднують об’єкти в невелику кількість однорідних груп.

У результаті проведення багатовимірної класифікації будується багатовимірна шкала, яка визначає взаємозв’язок зразу кількох психологічних ознак, тобто задає цілісний психологічний простір. У цьому просторі об’єкти, які сильно відрізняються один від одного, будуть розміщуватися на далекій відстані, а подібні — поряд.

Факторний аналіз

Факторний аналіз — один з методів багатовимірного статистичного аналізу даних і психологічного шкалювання, який служить для класифікації ознак (у цьому випадку факторний аналіз ще називають R-технікою)

Метод факторного аналізу спочатку було розроблено в психометриці, але тепер він широко застосовується для обробки даних в найрізноманітніших сферах досліджень (у соціології, політології, економіці, статистиці та ін.).

У факторному аналізі основним є припущення про те, що значення ознак, які спостерігаються, зумовлені змінами деяких прихованих властивостей досліджуваних об’єктів.

Суть методу факторного аналізу полягає в скороченні вимірності результатів дослідження шляхом обґрунтованої заміни великої кількості ознак, які описують об’єкт, меншою кількістю комплексних характеристик — факторів.

Висновки

Кластерний аналіз (ще кажуть: автокласифікація, таксономія, Q-техніка) — це метод багатовимірної класифікації, який належить до методів розпізнавання образів і служить для класифікації об’єктів. Як і факторний аналіз, це не один конкретний метод. Кластерний аналіз — це група обчислювальних процедур класифікації, у яких використовують різні алгоритми залежно від типу даних і завдань класифікації.

Кластерний аналіз використовують для розбиття досліджуваної сукупності об’єктів, які мають кілька спільних ознак, на задану чи невідому невелику кількість порівняно однорідних груп— кластерів (ще кажуть: класів, таксонів).

При розбитті сукупності на кластери, як правило, враховують такі вимоги: розподіл об’єктів за кластерами має бути досить рівномірним, об’єкти різних кластерів мають бути віддаленими один від одного, а в середині кластеру — тісно пов’язаними між собою.

Класифікація об’єктів проводиться з врахуванням подібності кількісних значень ознак — відстаней або зв’язків між об’єктами.

ТЕМА №_6. “ Форми розподілу та виявлення відмінностей в розподілі ознаки”

Вступ

1. Статистичні гіпотези.

2. Критерії перевірки гіпотез.

Висновки