Конспект лекції Вступ

Для одержання висновків і встановлення певних закономірностей і законів психологам доводиться проводити багато спостережень і експериментів.

Якісний (словесний) опис результатів спостережень і експериментів є не зовсім точним, оскільки при цьому людина, яка робить цей опис, може внести в нього своє суб’єктивне бачення досліджуваного явища і дати свою суб’єктивну інтерпретацію одержаних результатів. Крім того, за допомогою мовних засобів важко передати диференційованість явищ і особливості їхньої динаміки. Мовними засобами не можливо визначити величину похибки, допущеної при спостереженні чи при проведенні експерименту. Також за допомогою мовних засобів важко порівняти дані, одержані за різними методиками, й оцінити правильність застосовуваних методик.

Кількісний (числовий) аналіз дає можливість правильно інтерпретувати результати досліджень і експериментів: висновки стають більш незалежними від особистості дослідника, і забезпечується можливість їхньої перевірки.

1. Задачі математичної обробки даних.

У психологічних дослідженнях широко застосовуються вимірювання, які дають можливість встановлювати кількісні зв’язки між психологічними ознаками і формулювати психологічні закони.

Вимірювання — це операція встановлення однозначної відповідності між множиною об’єктів і множиною символів (наприклад, символами можуть виступати числа, словесні характеристики). Результатом психологічного вимірювання є віднесення об’єкта вимірювання до того чи іншого класу.

Об’єкти вимірювання характеризуються практично необмеженою кількістю різних ознак. Те, які із цих ознак вимірюються в конкретному дослідженні, залежить від мети дослідження.

Шкала ― це система символів, якими вимірюють або оцінюють ту чи іншу величину.

Основними типами шкал є шкали найменувань, порядку, інтервалів і відношень. Конкретні шкали не завжди просто віднести до того чи іншого типу. Шкали найменувань і порядку є якісними шкалами (ще кажуть: категоріальні, атрибутивні шкали), а інтервальні й відношень ― кількісними шкалами (ще кажуть: числові шкали). Відповідно їх ще називають неметричними й метричними шкалами. Таким чином, в психології існує два підходи до психологічних вимірювань: неметричний (менш строгий) і метричний (більш строгий).

2. Основні типи шкал вимірювання психологічних ознак. Шкала найменувань

Шкала найменувань (ще кажуть: номінативна, номінальна, класифікаційна) ― це шкала, яка класифікує за назвою. Вона встановлює відповідність об’єкта тому чи іншому класові за певною властивістю. Назва не вимірюється кількісно, а лише дає можливість відрізнити один об’єкт від іншого.

При побудові шкал найменувань кожен елемент деякої множини об’єктів має бути віднесений лише до одного класу об’єктів.

Найпростішим випадком шкали найменувань є дихотомічна шкала (ще кажуть: номінативно-дихотомічна) ― ділить значення ознаки на два класи, які утворюються за логічною ознакою: “А” ― “не А”.

Якщо використовується шкала найменувань, то класам об’єктів (для їхнього позначення) можна приписувати будь-які символи: числа, букви чи інші знаки. У разі використання чисел для позначення (тобто числа є лише символами) класів чи окремих об’єктів над цими числами не можна виконувати ніяких арифметичних операцій (додавання, віднімання, множення, ділення).