5. Творчість Дж. Чосера

• він підсумував Середньовіччя, і зробив крок у іншу літературу, перший представник Ренесансу;

• рання творчість розвивалась у межах французької куртуазної літератури;

• форми його поезії – балади, ронделі, віршовані послання;

• теми поезії черпав з французької алегоричної поеми «Роман про Троянду», з латинського трактату Боеція «Втіха філософією», Овідія;

• найбільше поетичне обдарування виявилося у поемах епічного та сатиричного характеру;

• найважливіші з них – «Книга герцогині», «Дім слави», «Пташина рада», «Троїл та Крессіда», «Книга про добрих жінок»;

• традиційні сюжети та форми, з’являються риси, властиві мистецтву Відродження;

• гумор, сатира, психологічна глибина у зображенні характерів;

• вплив італійського Ренесансу, на нього справили враження ідеї та сюжети Данте, Боккаччо;

• уся його творчість висуває нове гуманістичне розуміння людини; Чосера називають першим представником англійського гуманізму.

Періоди творчості:

1. французький – починає творчість з перекладів, він є під впливом форм французького періоду; переклав «Роман про Троянду»; «Пташина рада», «Дім слави»;

2. італійський – значний італійський вплив, пише епічно-сатиричні поеми «Дім слави», «Пташина рада», більше цікавиться своїми персонажами; «Книга про добрих жінок»;

3. англійський – «Кентерберійські оповідання», «Троїл та Кресіда».

«Кентерберійські оповідання»:

• перший національний поет;

• не встигнув закінчити; встиг написати 24 новели;в останній ніби знає, що не закінчить твір, просить вибачення, що можливо щось не так сказав;

• пролог і 24 новели;

• в групі паломників немає короля і його свити, Чосер їх відсторонює;

• твір засвідчив безпосередній вплив Боккаччо;

• основний мотив – подорожі;

• героями є міські жителі; 29 паломників; з різних прошарків суспільства;

• поєднання загального і індивідуального є зразком реалізму, також є зародки психологізму;

• не підносить жінку на перший план;

• вміє посміятися над собою і над недоліками людей;

• сатира; багато героїв зловживають своїми професіями;

• нові погляди на людину; її земне життя, свободу поведінки, щастя;

• відмова від алегоричного зображення дійсності, відтворення земного буття людини, життєвих ситуацій, індивідуальності людей різних соціальних станів, основа творчого методу поета з реалізм;

• структура – збірка поетичних новел, яким передує пролог; пролог має сюжетне, композиційне, ідейне навантаження – розповідь про паломників, які зібрались на прощу до Кентербері; портретні характеристики кожного з них;

• жанри новел – перекази християнських легенд, куртуазних повістей, лицарських романів, їхнє пародіювання; використовує античні сюжети; є пародистом, є жанри міської літератури, фабліо про недоліки людей;

• використав найпопулярніші мотиви і жанри середньовічної літератури;

• головне питання – щодо людини, сутності її щастя і шляхів його досягнення.

6. Літературний процес Англії хv ст.

Столітня війна з Францією, міжусобна війна Червоної і Білої Троянд з їхніми кривавими наслідками, політична реакція та криза у сфері ідеології гальмували процес культурного розвитку.

Для великих землевласників це був критичний період, війна Троянд їх зруйнувала. Столітня війна закінчилася катастрофою для Англії, яка змушена була покинути всі французькі території.

З іншого боку, культурне життя в його нових формах, розвивалося не лише у замках і при королівському дворі, а й у містах і селах Англії.

Англійські університети поступово відійшли від старої форми монастирських шкіл, посилились їхні міжнародні зв’язки.

В середині ХV ст. англійську мову визнали єдиною мовою спілкування у палаті общин.

Більшість поетів безуспішно наслідували Чосера (апологети).

Визначальну роль у становлення нової гуманістичної культури відіграв Вільям Кекстон - перший англійський друкар, реформатор книги. Він започаткував широку програму друку – переклади лицарських романів, античної літератури, релігійної літератури, творів Чосера.

Його спадщину складають переклади, до яких він додає епілоги чи прологи. Його публікації поділяють на три групи: дидактична література, хроніки та лицарські романи.

Саме у друкарні Кекстона побачила світ прозова книга Томаса Мелорі «Смерть Артура», в якій зібрано усі відомі сюжети про короля Артура та його лицарів і показано не лише розквіт лицарського братства, а і занепад лицарської утопії. Найкращою роботою Кекстона вважається пролог до цієї книжки.

Загалом у типографії Кекстона було надруковано близько 400 книг.

Знаменитим явищем ХІV-ХV ст. в англійській словесності вважають народну поезію, зокрема жанр балади. Балада склалася в Англії і Шотландії ще в давні часи, однак на зламі ХІV-ХV ст. пройшла період становлення як одного з провідних жанрів літератури. Балада – не має автора, призначена для співу.

В баладах – ліро-епічних, поетичних, гостро сюжетних, емоційно забарвлених творах, втілено історичний досвід народу. Балада увібрала матеріали тогочасної історії, досвід війни між англійськими і шотландськими феодалами, окремі повчальні життєві ситуації, а також старовинну епічну традицію.

Народні балади висвітлювали англійську історію з погляду англійського селянства як вікову боротьбу простого народу проти феодалів.

Найвищі досягнення англійської балади пов’язані з розповідями про Робін Гуда. У ХV ст. найпопулярнішими були два цикли – «Мала пісня про Робіна Гуда» та «Діяння Робіна Гуда».

Драма:

• основою є народні святкування та сезонні фестивалі, з певними символічними діями;

• середньовічна драма і релігійні ритуали були пов’язані між собою;

• перші драматичні втори були латиною, стали популярними і з’явилися на англійській мові;

• два свята – Паска та Різдво, ставилися епізоди з життя Христа, це була літургійна драма;

• згодом драма перемістилася з церкви на ринкові площі, хоча тематика залишалася релігійною, це були містерії або міраклі.