63. Провідні літературні напрями в англійській літературі другої половини хх ст.

Реалізм, постмодернізм (тут слід додати інформацію з питань №64 та №66). Слід також згадати про розвиток драматичного жанру у творчості Дж. Озборна та його драму «Обернись у гніві», «Непідсудна справа»). Пєси Озборна стимулювали р-ток англ.. драматургії 60-х років. Він прихильник театру, який виступає з критикою соціальних порядків у капіталістичному світі. Його п’єси визначили шлях р-тку англ.. реалістичної драматургії 60-х років. Актуальним соціально-критичним змістом насичені п’єса Шейли Ділені «Смак меду»,трилогія Арнольда Уескера «Курячий суп з перловою кашею», «Коріння» та «Я говорю про Єрусалим», трилогія Девіда Мерсера «Покоління». В цих п’єсах зображується життя простих людей, долі робочих сімей, піднімаються важливі соціальні проблеми.

64. Особливості розвитку жанру роману в англійській літературі другої половини хх ст.

У цей час в Англії було дуже важке становище. Вона втратила свою вагомість у світі, переживала економічний занепад, до влади прийшли лейбористи, колонії почали боротись за незалежність, Лондон втратив свій авторитет, дуже почала розвиватись провінція – поширення діалектів. 40-50 роки: реалізм, основний жанр: роман та його жанрові різновиди Антиколоніальний роман=> мотив неможливості збереження старих порядків, заперечення будь-яких форм колоніальної агресії. Описують лише ті події свідками яких вони були. Місце дії: колонізовані країни Сходу, Африки та Лат. Америки. Детально виписане життя колоніального сус-ва, картини природи. Центральним персонажем завжди є англієць, який приїжджає в колонію, працює там та еволюціонує. Представники: Джеймс Олдрідж («Справа честі», «Морський орел», «Дипломат», «Герої пустельних горизонтів», «Горе і зброя»), Десмонд Стюард («Леопард в траві», «Невідповідний англієць», «Жінка в облозі», «Людина п’ятниці») Безіл Девідсон («Замітки про партизан», «Шосе №40», «Німеччина. Що тепер?», «Річкові пороги»), Грейм Грін («Людина середини», «Довірена особа», «Суть справи», «Тихий американець»). Робітничий: акцент на розкритті приватного життя робітників :Ліндсей («1649- історія одного року» «Великий дуб», цикл романів «Британський шлях»), Сід Чаплін («День сардини»), Алан Сілітоу («В суботу ввечері, в неділю зранку», «Ключ від дверей у широкий світ»), університетський => Молоді розгнівані: гостре незадоволення по відношенню до тогочасної дійсності. Вони лише критикували, але не давали позитивної програми вирішення проблем. Герой – молодий випускник,який не може знайти свого місця в суспільстві. Представники: Кінгслі Еміс («Щасливчик Джим», «Невизначене почуття», «Мені подобається тут»), Джон Вейн («Поспішай донизу» «Живучи сьогодні», «Суперники») , Джоан Брейн («Шлях нагору», «Життя нагорі»), Дж. Осборн («Озернись у гніві»), політичний (Сноу «Коридори влади», Олдрідж, Грін), роман-виховання (Сноу «Наставники»), соціально-психологічний (Грін), сатиричний/комічний (Спарк та молоді розгнівані). 60-70 роки: вплив екзистенціалізму (Голдінг, Спарк, Фаулз).60ті: поява нових тенденцій постмодернізму, нове трактування літератури, роман: університетський (Лодж «Маленький світ», «Славетна професія», «Обмін місцями», Бредбері «Крок на захід»), Філософський (В. Голдінг «Володар мух», «Спадкоємці», «Злодюжка Мартін, «Шпиль», Айріс Мердок «»Під сіткою», «Замок на піску», «Єдиноріг», «Чорний принц», Дж. Фаулз «Колекціонер», «Маг», «Жінка фр. Лейтенанта»), історичний (Фаулз – стилізація під вікторіанський роман, Барнс), біографічний (Акройд «Т.С. Еліот», «Велика пожежа в Лондоні», «Останній заповіт О. Вайльда», «Мільтон в Америці») , Барнс «Папуга Флобера»,), роман-виховання (Фаулз "Деніел Мартін"), детективний (Фаулз "Примха"), порнографічний (Фаулз "Мантиса").