43. Творчість е. Троллопа

Останній з вікторіанських класиків. Ентоні Троллоп народився 1815 р. в Англії, в Лондоні. Англійський письменник-романіст. Працював молодшим клерком в управлінні пошт в Лондоні. Свою роботу описує в творі «Три клерки» (1857), багато подорожував Ірландією почтовим інспектором, свої враження виклав в романах «Макдермоти з Беліклорана» (1847) і «Келлі і Океллі» (1848). Однак як письменник він себе показав тільки після виходу в 1855 р. «Наглядач» перший з шести романів «Барсетширських хронік» сюди ввійшли: «Барчестерські вежі» (1857), «Лікар Торн» (1858), «Прихід Фремлі» (1861), «Дім в Елінгтоні» (1864), «Остання хроніка Барсета» (1867). Всі романи являють собою закінчені твори, за виключенням перших двох. Був засновником журналу «Сент-Полз мегезін», багато подорожував, побував п’ять раз в США, двічі об’їхав навколо земної кулі написав кілька заміток подорожуючого – про Пн.Америку, Австралію, Пд. Африку, Ірландію. Пише ще один цикл романів – з парламентського життя:6 книг «Чи можете ви простити її?» (1864), «Фініас Фінн» (1869), «Діаманти Юстасів» (1873), «Фініас повертається» (1874), «Прем’єр-міністр» (1876), «Діти герцога» (1880). В них намагався втілити свої політичні думки, враження. В 1870 р. відійшов від гумористичного зображення людей. І звернувся до соціальної сатири. Роман «Як ми живемо» (1875). Всього Ентонні Троллоп написав 47 романів і безліч документальних творів. Монументальна праця «Автобіографія». Помер в Лондоні 6 грудня 1882 р.

Для нього характерна іронія, комізм, песимізм, гостра сатира. Бєктивно відтворює картини життя. Центральна тема його романів- це англіканська церква, картини життя міщанства, духовенства. Його цікавила людина, іронія – складова його творів,персонажі психологічно та комічно витримані. Мова проста, позбавлена манірності. Майстер створення х-ру.

44. Основні літературні напрями в англ. Л-рі ост.Третини XIX ст..

Естетизм - напрямок в мистецтві кінця 19 початку 20 століть. В літературі естетизм — тенденція в англійській літературі, яка сформувалася наприкінці 19 століття під впливом ідей Джона Рескіна та Волтера Пейтера. Найбільш яскравим представником естетизму став Оскар Уайльд, який вважав, що мистецтво живе своїм життям незалежно від дійсності і тому перебуває в опозиції до свого часу, що життя наслідує мистецтво, а не навпаки. що «немає книжок моральних або аморальних, є книжки добре написані або погано написані». Естетизм, виступаючи в різних формах (від романтичної, неоромантичної до постмодерної), здійснює певну абсолютизацію естетичного, відстоюючи автономність і самобутність естетичного і мистецтва, їх власну природу і самоцінно-необхідний сенс в самовизначенні людини в умовах ускладнення форм людського буття і духу. Основними рисами естетизму виступають ідеї: єдності художника і космосу, людського сенсу мистецтва, здатного врятувати людину від утилітарності світу, особливої ролі поета в творчості життя і мистецтва. Іншим напрямком цього періоду є –-критичний реалізм кінця 19 ст. набуває нових рис, що відрізняться від класичного реалізму. На межі століть він завойовує провідні позиції в світовому літературному процесі. Письменники реалісти (Шоу, Голсуорсі,Веллс). Література збагачується в жанровому відношенні: багато різновидів роману, збагачення тематики і структури новели, підйом драматургії. Відбувається процес оновлення театру, на сцену виходять важливі соціальні проблеми. Одним з провідних мотивів є викриття буржуазного суспільства. Боротьба за свободу творчої особистості художника. Історико-революційна тема. Увага, яку реалісти приділяють особистості, допомагає їм досягти успіхів у змалюванні характерів, веде до поглиблення психологізму. Багатоманітніше стають зображальні засоби людини в літературі, засоби відкриття її внутрішного світу. Неоромантизм виникли як реакція на позитивізм і натуралізм (в англ.л-рі – Р.Кіплінг («Кім», «Казки про Мауглі», «Ріккі-Тіккі-Таві»), Дж. Конрад («Безумство Алмайєра», «Юність», «Лорд Джим»), Стівенсон («Острів скарбів», «Чорна стріла», «Сатанинська пляшка»), А. Конан-Дойл («Шерлок Холмс», «Зачарований світ», «Повернення в зачарований світ»)). На естетику неоромантизму справили вплив філософські концепції А. Шопенгауера та Ф. Ніцше, наукові відкриття З. Фрейда, взаємодія з реалістичними тенденціями. Сюжетові неоромантичного твору притаманні напруженість, елементи небезпеки, боротьби, таємничі або надприродні події. Основним жанром цього періоду є – роман. Виникає – психологічний роман, роман міф, інтелектуальний роман. Розвиваються жанри малої прози, новела, оповідання, казка. Кінець 19 ст. – жанр нової драми - Соціально-психологічна драма (О.Уайльд). Натуралізм – 70-90 рр 19 ст. теорія була розроблена Е.Золя.перенесеннязаконів природи на соц..життя.в англ..л-рі пов’язують з Дж.Еліотом («Бути чесним» 1856) тема міського життя, найбідніших прошарків.