30. Творчість Вільяма Годвіна (1756-1836) Якобинський роман - ???

Годвін народився 3 березня 1756 року в Уісбіче (графство Кембриджшир) у родині дисидентського проповідника. У 1773 році вступив до дисидентський коледж в Хокстоне поблизу Лондона, після закінчення якого став сільським священиком. У 1784 році опублікував свої проповіді під назвою «Історичні ескізи в шести проповідях». Знайомство з працями Руссо, Гольбаха і Гельвеція остаточно розхитали його релігійні переконання. Після невдалої спроби заснувати школу для навчання хлопчиків, безповоротно віддався літературній праці. Незабаром почав працювати в щомісячному політичному та історичному журналі «Англійське огляд» (англ.The English Review). З 1786 року співробітничав у ліберальному «Новому щорічнику» (англ.New Annual Register), де вів історичний відділ.

У 1793 році вийшла книга Годвіна «Дослідження про політичну справедливість», а в 1794 - відомий роман «Речі як вони є, або Калеб Вільямс», в якому Годвін популяризував думки, висловлені ним у «Дослідженні про політичну справедливість».

У травні 1794 року заарештований і звинувачені в державній зраді члени радикально-демократичного «Кореспондентського суспільства» Британії за пропаганду політичних реформ. Звинувачення підтримував лорд-головний суддя Ейр (англ.Eyre). Опублікована в газеті анонімно стаття Годвіна «утікачів критика звинувачення пред'явленого лордом-головним суддею Ейром великим журі присяжних» передрукована брошурою і розповсюджується по всій країні. У результаті суд змушений був поступитися тиску і виправдати всіх обвинувачених. Після того як авторство Годвіна стало відомо, популярність його досягла апогею.

У 1797 році Годвін одружився на відомій в той час в Англії публіцистці Мері Уолстонкрафт, автора книги «Захист прав жінок». У тому ж році закінчує роботу «Дослідник: роздуми про виховання, моралі та літератури». У 1798 році при народженні першої дитини Мері (яка стане дружиною П.Б. Шеллі) Уолстонкрафт померла. Годвін опублікував її життєпис під назвою «Біографія автора книги про захист прав жінок». У 1805 році заснував видавництво під назвою «Юнацька бібліотека», яке він вів протягом двадцяти років. Помер Годвін 7 квітня 1836 в Лондоні.

Ідеї

Для нього політичні, економічні та юридичні проблеми є основними проблемами моралі.Суспільство ділиться на два класи - багатих і бідних. Останні становлять 98% населення. Бідні створюють весь дохід, але самі вони не отримують майже нічого. Вони перебувають у становищі в'ючних тварин. Майже весь продукт їхньої праці дістається незначній меншості, яка в силу цього і є багатим. Причина соціальної нерівності, а тим самим і злиднів - в існуванні приватної власності. Необхідно знищити власність і скасувати

держави, заступництво багатим. Творчість Ґодвіна є цікавою і важливою сторінкою в історії раннього романтичного роману, слугуючи мовби перехідним містком між «якобінським» романом і романтичним. Письменник робить спробу подолати деякі просвітительські ідеали, створити новий тип романтичного героя, який несе, щоправда, риси просвітительської ідеології.

Твори

Романи

• 1794 -Пригоди Калеба Вільямса(англ .Adventures of Caleb Williams)

• 1805 -Флітвуд(англ.Fleetwood)

• 1799 -Сент-Леон(англ.St. Leon)

П'єси

• 1798 -Спогади про автора (...) Прав жінки(англ.Memoirs of the Author of the (...) Rights of Woman)

• 1803 -Життя Чосера(англ.Life of Chaucer)

• 1800 -Трагедія Антоніо(англ.The Tragedy of Antonio)

• 1828 -Історія суспільного добробуту(англ. History of the Commonwealth)

• 1820 -Про народонаселення(англ.Of Population)

Інше

• 1795 -Роздуми про законопроекти лорда Гренвіль і г-на Пітта

• 1793 -Про Власності

31. Загальна характеристика англійського романтизму: особливості та жанрова система. (90-ті р. 18 ст. – поч. 30-х р. 19 ст.)

Одночасно з Великою Французькою в Англії відбувалася своя революція, набагато тихіша, але не менш трагічна, - революція індустріальна. Англія почала будувати суспільство буржуазної демократії.

Англійські романтики багато вчились у німецьких (філософія ідеалізму). Німецький романтизм почався з казки, англійський – з поезії та історичного роману.

Романтики виступають проти нормативності класицизму, проти понять: смак, правила, форма, культ античності.

В основі романтизму лежить нова концепція людини і світу. Відкриттям романтизму є поняття індивідуальності людини, її неповторність. Вони прагнуть відтворити внутрішній світ людини з її пристрастями і переживаннями.

Людина живе у 2-ох світах (романтичне двосвіття): світ реальний і світ мрій, снів та думок.

З’являється інтерес до проблеми часу, новим поняттям стає сакральний (вічний) час.

Важливою є також проблема митця і мистецтва. Митець проникає в сутність речей і явищ. Мистецтво має естетичну функцію. Духовні насолоди роблять людину вільною.

Світ сприймається в русі.

Важливою темою є також тема природи.

Романтичне пов’язане з середньовічним (класицизм – з античністю). Англійські романтики вперше зацікавились національними міфологіями (британські, ірландські міфи, а не римські або грецькі) і почали їх відроджувати у своїх творах – неоміфологізм.

Періодизація:

І покоління англійських романтиків: Озерна школа (поети-лейкісти):

• Семюель Кольрідж

• Вільям Вордсворд

• Роберт Сауті

А також Вальтер Скотт.

Першою поетичною збіркою англійських романтиків була «Ліричні балади» Кольріджа та Вордсворта, видана 1798 р. передмова до неї, написана Вордсвортом у 1800 р., стала теоретичним маніфестом англійського романтизму.

ІІ покоління:

• Джордж Байрон

• Персі-Біші Шеллі

• Джон Кітц

А також Лондонські романтики:

• Чарльз Лемм

• Вільям Хезліт

• Лі Хант

• Томас де Квінсі

ІІІ покоління:

• Томас Карлейль – зв’язна ланка між романтизмом і неоромантизмом. Його основним твором є «Французька революція».

Жанрова система:

• Ліро-епічна поема (Байрон);

• Історичний роман (Скотт);

• Любовна / політична лірика;

• Філософська / лірична балада;

• Нарис / есе (лондонські романтики);

• Романтична драматургія (Байрон, Шеллі).